Вирок № 124039547, 25.12.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

25.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/4375/21

1-кп/205/262/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040690002149 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпропетровська, українець, громадянин України, маючий вищу освіту, неодружений, дітей на утриманні не має, працевлаштований га посаді оператора сушильного устаткування в ТОВ «НВП «Промуглерод», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. ст. 115 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення,визнаного судомдоведеним.

19 грудня 2020 року приблизно о 01 годині 11 хвилин (більш точний час не встановлено), обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у нього виник словесний конфлікт з раніше незнайомим йому потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який переріс в бійку, в ході якої ОСОБА_5 почав наносити обома руками стислими в кулаки удари в область голови та тулубу ОСОБА_8 , від чого останній втратив рівновагу та впав на землю на правий бік.

В цейчас у ОСОБА_5 раптово виниккримінально -протиправний намір,спрямований наумисне протиправнезаподіяння тілеснихушкоджень ОСОБА_8 реалізуючи вищевказанийкримінально -протиправний умиселна спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 визначив знаряддямвчинення кримінальногоправопорушення ніж,який знайшовна земліпід часбійки зпотерпілим.Після цього, ОСОБА_5 ,діючи умисно,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактери своїхдій таїх можливінаслідки наслідківу виглядітяжких тілеснихушкоджень,тримаючи вищевказанийніж уруці,наніс нимпотерпілому ОСОБА_8 один ударв переднючастину тулубув областьлівої половинигрудної клітини,тим самим,спричинивши останньомутілесні ушкодження,відповідно увигляді проникаючогоколото-різаногопоранення грудноїклітини ліворуч,які відносятьсядо категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, відповідно до п. 2.1.3-й «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р.№ 6.

2. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України визнав свою вину частково, зокрема визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та не визнав свою вину за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_8 він до подій кримінального правопорушення знайомий не був. 18 грудня 2020 року приблизно о 21.00 год. він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_9 . В ході спілкування з ОСОБА_9 останньому надійшов телефонний дзвінок від його матері. В ході розмови ОСОБА_9 з його матір`ю він, ОСОБА_5 , почув, що якийсь чоловік на ім`я ОСОБА_10 проситься до них на ночівлю, на що ОСОБА_9 не погоджувався. Потім ОСОБА_9 комусь зателефонував, які він зрозумів тому самому Вадиму, та сварився з ним по телефону. Через деякий час він, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_9 сіли в автомобіль останнього ( ОСОБА_11 ) і приїхали до будинку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_9 . При цьому, потерпілий ОСОБА_8 вже перебував у дворі вказаного будинку.

Після цього ОСОБА_9 вийшов з автомобіля і почав спілкуватися з ОСОБА_8 на вулиці, при цьому він, ОСОБА_5 , залишився в автомобілі на передньому пасажирському місці. Про що вони спілкувалися він не чув. Далі, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повернулися до автомобіля, при цьому ОСОБА_9 сів на водійське місце, а ОСОБА_8 сів на заднє сидіння автомобіля. В автомобілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 продовжили з`ясовувати між собою стосунки, сварилися. При цьому, ОСОБА_8 явно перебував у стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим він, ОСОБА_5 , вийшов з автомобіля. Натомість, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 продовжували сваритися між собою, через що він, ОСОБА_5 повернувся до автомобіля і спробував їх заспокоїти. Однак, ОСОБА_8 , перебуваючи на задньому сидінні автомобіля почав з ним, ОСОБА_5 битися, у зв`язку з чим вони обидва вийшли з автомобіля і між ними почалася сварка, в ході якої він, ОСОБА_5 намагався прогнати ОСОБА_8 з місця, де вони перебували. Далі, ОСОБА_9 запропонував поїхати на деякий час з місця подій, щоб ОСОБА_8 пішов, що вони і зробили. Приблизно через 15 хвилин вони повернулися на вказане місце, проте ОСОБА_8 також повернувся і між ними знову виникла сварка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_8 дістав з сумки ніж і став намагатися нанести йому, ОСОБА_5 цим ножем удари, зокрема порізав його куртку. Під час обопільної бійки він, ОСОБА_5 , взяв в руки ніж, який до цього був у потерпілого ОСОБА_8 і наніс йому один удар в область тулуба. При цьому, ОСОБА_5 зазначив, що він не пам`ятає чи цей ніж він вихопив з рук ОСОБА_8 чи підібрав з землі, оскільки у потерпілого було декілька різних ножів, зокрема схожих на кухонні, канцелярські та монтажні тощо, якими він кидався та впускав на землю.

Після того, як він вдарив потерпілого ОСОБА_8 ножем, він не відразу зрозумів, що наніс йому тілесні ушкодження, оскільки ці події мали сумбурний характер. Він, разом з ОСОБА_9 підняли потерпілого ОСОБА_8 з землі та відвели в бік де посадили на бордюр. Через деякий час приїхали поліцейські, від яких він і дізнався, що ОСОБА_8 спричинено ножове поранення.

Окремо обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він не мав наміру позбавити життя потерпілого ОСОБА_8 , а конфлікт між ними виник з ініціативи самого потерпілого ОСОБА_8 , який перебував у стані сп`яніння.

Окрім показів ОСОБА_5 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні наступних доказів.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що до подій кримінального правопорушення він не був знайомий з ОСОБА_5 . В день подій, точної дати він не пам`ятає, він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Увечері він прийшов за адресою, АДРЕСА_2 за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_9 і сів до нього в автомобіль на заднє сидіння, де на передньому пасажирському сидінні вже перебував ОСОБА_5 , а сам ОСОБА_9 сидів на місці водія. В ході спілкування між ним та ОСОБА_5 виникла сварка, яка переросла в бійку, у зв`язку з чим вони вийшли з автомобіля і продовжили бійку вже на вулиці. При цьому, ОСОБА_9 намагався їх розборонити, проте у нього це не вийшло. ОСОБА_5 намагався його, ОСОБА_8 бити кулаками, проте він втік. Потім він повернувся і їх бійка з ОСОБА_5 продовжилася. В ході бійки він дістав зі своєї сумки кухонний ніж, щоб продемонструвати його ОСОБА_5 , проте відразу поклав його назад в сумку, адже не мав намірів наносити цим ножем ударів. Натомість він припускає, що цей ніж міг випасти у нього з сумки. Далі, в ході бійки у ОСОБА_5 в руках опинився його, ОСОБА_8 , кухонний ніж, яким обвинувачений наніс йому удар, від чого він відчув сильний біль в області лівої частин спини. Після удару ОСОБА_5 вказаний ніж викинув. Подальші події він не пам`ятає, оскільки вже прийшов до тями в лікарні. Окремо, потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що він не має претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки події кримінального правопорушення були спровоковані саме його поведінкою. Просив призначити ОСОБА_5 найм`якіше можливе покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засідання пояснив, що він знайомий як з обвинуваченим ОСОБА_5 , так і з потерпілим ОСОБА_8 . При цьому, з потерпілим ОСОБА_8 він раніше перебував у дружніх стосунках, потім їх відносини погіршилися. 19.12.2020 року у вечірній час він разом з ОСОБА_5 перебували в його автомобілі біля його будинку по АДРЕСА_2 . До нього зателефонував ОСОБА_8 і попросився переночувати, проте він йому в цьому відмовив. Через деякий час ОСОБА_8 прийшов у двір за вказаною адресою і сів на заднє сидіння його автомобіля, де він та ОСОБА_5 вже перебували. При цьому, потерпілий ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп`яніння. В автомобілі він разом з ОСОБА_8 вживали алкогольні напої та спілкувалися. В ході спілкування потерпілий ОСОБА_8 ініціював сварку з ОСОБА_5 і вони вийшли з автомобіля. На вулиці між ними почалася бійка. В ході бійки ОСОБА_5 дістав ніж, яким наніс один удар в тулуб потерпілого ОСОБА_8 . При цьому, свідок ОСОБА_9 зазначив, що він не бачив звідки ОСОБА_5 дістав вказаний ніж. Після удару ОСОБА_5 кинув ніж на землю та підняв руки в гору. Потім вони з ОСОБА_5 повернулися до автомобіля. Через деякий час приїхали працівники поліції. Вони вилучили ніж, який лежав на землі, а також оглядали речі потерпілого, зокрема його сумку, в якій були виявлені декілька різних ножів та іншій інструмент. Окрім того, свідок ОСОБА_12 зауважив, що детально не пам`ятає обставини подій кримінального правопорушення, оскільки перебував у стані сп`яніння.

Окрім того, вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 19.12.2020 року, відповідно до якого проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний, 19 навпроти під`їзду № 1 в ході якого було виявлено та вилучено предмет, схожий на ніж з руків`ям помаранчевого кольору на лезі якого маються сліди рідини бурого кольору, загальна довжина леза 176 мм., ніж з руків`ям червоного кольору, загальна довжина леза якого складає 201 мм.; ніж канцелярський з руків`ям жовто-сірого кольору з висувним сегментованим лезом;

- протоколом огляду від 19.12.2020 року в ході якого у приймальному відділенні КНП «МКЛ № 16» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 19 оглянуто та вилучено футболку сірого кольору, розрізану, на якій маються сліди речовини бурого кольору; светр бежевого кольору, розрізаний зі слідами РБК; футболка біла з кольоровими написами, розрізана, зі слідами РБК; куртка-жилет темно-сірого кольору зі слідами РБК; куртка червона з написом «Кока Кола»;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.12.2020 року гідно якого свідок ОСОБА_13 на фотознімку № 3 впізнав за формою голови, зачіскою, формою очей, носу та ін. чоловіка, який в період часу з 2.00 до 3.00 год. 19.12.2020 року на ж/м Парус наніс ножем поранення іншому чоловікові. Згідно довідки до вказаного впізнання на фотознімку № 3 зображений ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- висновком експерта № 112е/1 від 16.01.2021 року за результатами судово-медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, яке розпочинається раною по задньо-пахвовій лінії в проекції в 7-му міжребір`я, далі переходить в раньовий канал, який йде зліва направо з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини та в 7-му міжребір`ї проникаж в ліву плевральну порожнину, з явищами лівостороннього пневмотораксу та підшкірної емфіземи м`яких тканин лівої половини грудної клітини. Зазначені тілесні ушкодження спричинені від механічної дії гострого предмету (предметів), який володів колючо-ріжучими властивостями, що діяли в область грудної клітини ліворуч у напрямку зліва направо, яким могло бути лезо ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями. Вказані тілесні ушкодження отримані незадового до надходження потерпілого ОСОБА_8 на стаціонарне лікування. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р.№ 6.;

- протоколом проведення слідчого ексеримента від 28.01.2021 року за участю потерпілого ОСОБА_8 та спеціаліста ОСОБА_14 та доданими фото таблицями до нього, в ході якого потерпілий ОСОБА_8 показав місце подій вчинення щодо нього кримінального правопорушення, а саме за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний 19, а також продемонстрував механізм спричинення йому тілесних ушкоджень лезом ножа в область грудної клітини ліворуч;

- додатковим висновком експерта № 219-е від 01.02.2021 року за результатами судово-медичної експертизи, згідно якого локалізація та характер виявлених у потерпілого ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, механізм їх спричинення, встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує ОСОБА_8 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічної дії (удару) лезом ножа в область грудної клітини ліворуч;

- протоколом проведення слідчого ексеримента від 28.01.2021 року за участю свідка ОСОБА_9 та спеціаліста ОСОБА_14 та доданими фото таблицями до нього, в ході якого свідок ОСОБА_9 у присутності адвоката ОСОБА_15 , продемонстрував механізм спричинення обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень лезом ножа в область грудної клітини ліворуч;

- додатковим висновком експерта № 216е від 01.02.2021 року за результатами судово-медичної експертизи, згідно якого локалізація та характер виявлених у потерпілого ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, механізм їх спричинення, встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує свідок ОСОБА_9 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, тобто від механічної дії (удару) лезом ножа в область грудної клітини ліворуч;

- висновком експерта № 31/3 від 11.02.2021 року за результатами судово-медичної експертизи, згідно якого на вилучених 19.12.2020 року під час огляду в приміщенні КНП «МКЛ № 16»ДМР за адресою м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 19 светрі бежевого кольору, куртці-жакет темно-синього кольору та куртці червоного кольору з написам Coca Cola виявлені сліди крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В й ізогемаглютинін анти , що не виключає можливості утворення усіх цих слідів за рахунок крові групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0, що не виключає можливості походження слідів крові від потерпілого ОСОБА_8 , крові якого властиві виявлені в цих слідах антиген В та ізогемаглютинін анти-А.

- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом від 19.12.2020 року з камери відео спостереження, розташованої за адресою: м. Дніпро, пров. Парусний, 19 на якому містяться зафіксовані позначки дати та часу «19-12-2020» на якому міститься відеоряд, відповідно якого відбувається бійка між двома особами, за зовнішніми ознаками чоловічої статі, одна з яких, за зовнішніми ознаками статури схожа на обвинуваченого ОСОБА_5 , насить удар в область тулубу іншій особі, після чого піднімає руки в гору. В ході дослідження відеозапису в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив, що на відеозаписі зображений саме він під час бійки з потерпілим ОСОБА_8 за обставин, викладених в обвинувальному акті.

4. Мотиви зміни обвинувачення.

Прокурором пред`явлено обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України тобто у закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, а саме в тому, що він, ОСОБА_5 , 19грудня 2020року приблизноо 01годині 11хвилин (більшточний часне встановлено),знаходився удворі будинку АДРЕСА_2 ,де наґрунті раптововиниклих неприязнихвідносин унього виниксловесний конфліктз ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,який перерісв бійку,в ходіякої ОСОБА_5 почав наноситиобома рукамистислими вкулаки ударив областьголови татулубу ОСОБА_8 ,від чогоостанній втративрівновагу тавпав наземлю направий бік.Де вцей часу ОСОБА_5 раптово виниккримінально -протиправний намір,спрямований наумисне протиправнезаподіяння смерті ОСОБА_8 .Так, ОСОБА_5 ,реалізуючи вищевказаний кримінально-протиправний намір,визначив знаряддямвчинення кримінальногоправопорушення ніж,який знайшовна землі.Після чого, ОСОБА_5 ,діючи умисно,усвідомлюючи тасвідомо бажаючинастання суспільно-небезпечнихнаслідків увигляді смертілюдини,тримаючи вищевказанийніж уруці,наніс нимодин ударв областьжиттєво -важливих органів ОСОБА_8 ,а самев переднючастину тулубув областьлівої 1/2грудної клітини,тим самим,спричинивши останньомутілесні ушкодження,відповідно довисновку судово-медичноїекспертизи №112е/1від 15.01.2021у виглядіпроникаючого колото-різаногопоранення грудноїклітини ліворуч-відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-й «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р.№ 6. Таким чином, ОСОБА_5 виконавши усі дії, які він вважав необхідними для > доведення кримінального правопорушення, до кінця, однак ОСОБА_8 після завданих йому тілесних ушкоджень, була своєчасно надана медична допомога, та настання смерті потерпілого вдалося уникнути, тим самим, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні віднесені, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно положень ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_5 , що він під час обопільної бійки наніс ОСОБА_8 в область тулубу удар ножем, яким від початку приніс з собою сам потерпілий ОСОБА_8 і дістав його зі свої сумки в ході бійки, узгоджується з дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, з показами самого потерпілого ОСОБА_8 , який в ході допиту підтвердив, що ніж, яким ОСОБА_5 наніс йому поранення, дійсно належав йому і перебував в його сумці, а також показами свідка ОСОБА_9 , який також в судовому засіданні вказував, що ОСОБА_8 під час подій кримінального правопорушення мав при собі сумку, в якій у нього знаходилися декілька ножів різного призначення (кухонний, будівельний тощо).

Крім того, з показів обвинуваченого ОСОБА_5 , які в цій частині узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 , вбачається, що ініціатором конфліктної ситуації, за обставинами подій кримінального правопорушення, був саме потерпілий ОСОБА_8 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, провокував ОСОБА_5 на сварку, яка потім переросла в бійку.

Разом з цим, аналізуючи доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про відсутність в його діях умислу на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 та неправильну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел має дві характерні ознаки інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна складова умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.

Отже, визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого кримінального правопорушення і виявлення його елементів та всіх обставин справи.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував на необхідність врахування суб`єктивного ставлення винного до наслідків своїх дій (постанови від 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к, від 18 жовтня 2018 року у справі №348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к, від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к, від 17 вересня 2020 року у справі № 286/4163/19 тощо).

Колегія суддів також враховує перебіг подій, що передували вчиненню самого злочину, зокрема, виниклий між обвинуваченим та потерпілим конфлікт, ініціатором якого був саме потерпілим ОСОБА_8 , підручне знаряддя злочину, яке обвинуваченим ОСОБА_5 не було заздалегідь приготовлено обвинуваченим, а саме кухонний ніж, який належав потерпілому ОСОБА_8 і був у нього в сумці під час конфлікту.

Викладене в своїй сукупності, а також поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 до та під час вчинення інкримінованого йому діяння, свідчить про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_8 та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки, у даному випадку - тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 передбаченими ст. 66 КК України, судом визнаються повне визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, обставини, що послужили передумовами та причинами конфлікту між ним та потерпілим, данні про особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно працевлаштований, характеризується позитивно, а також враховує позицію потерпілого ОСОБА_8 який у судовому засіданні вказував на відсутність у нього жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 та наполягав на призначенні йому покарання не пов`язаного з реальним позбавленням волі.

При цьому, з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення, щирого розкаяння та самозасудження обвинуваченого ОСОБА_5 , усвідомлення ним своєї протиправної поведінки, суд вважає, що звільнення обвинуваченого від покарання з випробуванням буде більшою мірою сприяти його виправленню та попередженню нових кримінальних правопорушень, ніж відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливо без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень та звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

7. Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову експертизу зброї № 19/104-7/1/2021 від 19.01.2021 року, витрати на яку склали 817,25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Натомість, суд приходить до висновку, що процесуальні витрати на проведення зазначеної експертизи не підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки предметом дослідження зазначеної експертизи був сигнальний пістолет «Ekol» калібру 9мм., який не був визначений предметом кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, а сам висновок експерта не має доказового значення з огляду на межі пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення.

Речові докази, якими визнані:

-предмет, схожий на ніж з руків`ям помаранчевого кольору на лезі якого маються сліди рідини бурого кольору, загальна довжина леза 176 мм., ніж з руків`ям червоного кольору, загальна довжина леза якого складає 201 мм.; ніж канцелярський з руків`ям жовто-сірого кольору з висувним сегментованим лезом; футболку сірого кольору, розрізану, на якій маються сліди речовини бурого кольору; светр бежевого кольору, розрізаний зі слідами РБК; футболка біла з кольоровими написами, розрізана, зі слідами РБК; куртка-жилет темно-сірого кольору зі слідами РБК; куртка червона з написом «Кока Кола», передані на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, у відповідності до ст. 100 КПК України - підлягають знищенню;

-інформаційний носій CD-R Nanotex з файлом відеозапису камери спостереження, розташованої на фасаді будинку № 19 по пров. Парусному в м. Дніпро в період часу з 1.00 до 1.16 год. 19.12.2020 року підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження;

-

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК Українита призначити йому покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в три роки.

На підставіч.1ст.76КК Українипокласти на ОСОБА_5 обов`язкиперіодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, якими визнані:

-предмет, схожий на ніж з руків`ям помаранчевого кольору на лезі якого маються сліди рідини бурого кольору, загальна довжина леза 176 мм., ніж з руків`ям червоного кольору, загальна довжина леза якого складає 201 мм.; ніж канцелярський з руків`ям жовто-сірого кольору з висувним сегментованим лезом; футболку сірого кольору, розрізану, на якій маються сліди речовини бурого кольору; светр бежевого кольору, розрізаний зі слідами РБК; футболка біла з кольоровими написами, розрізана, зі слідами РБК; куртка-жилет темно-сірого кольору зі слідами РБК; куртка червона з написом «Кока Кола», передані на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, у відповідності до ст. 100 КПК України - знищити;

-інформаційний носій CD-R Nanotex з файлом відеозапису камери спостереження, розташованої на фасаді будинку № 19 по пров. Парусному в м. Дніпро в період часу з 1.00 до 1.16 год. 19.12.2020 року зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді

ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18