Рішення № 124037956, 25.12.2024, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/207/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2024 Справа № 908/2801/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 908/2801/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)

про стягнення 73543,83 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення 73543,83 грн. на підставі полісу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» №ЕР-217613093, судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір добровільного комплексного автострахування: наземного транспорту, відповідальності власників наземних транспортних засобів, медичного страхування та страхування від нещасних випадків на транспорті «Автозахист» №017/091/002231 від 16.04.2024, предметом якого є страхування транспортного засобу КІА К5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , строк дії договору з 17.04.2024 по 16.04.2025.

24.05.2024 до позивача надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що 23.05.2024 відбулась ДТП за участю транспортного засобу КІА К5, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

20.09.2024 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до товариства із заявою про виплату страхового відшкодування.

25.09.2024 було затверджено страховий акт та виплачено страхове відшкодування в розмірі 76743,83 грн. на рахунок ОСОБА_3 відповідно до поданої заяви.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2024 у справі №522/9798/24 ОСОБА_4 визнано винним у зазначеному ДТП та піддано адміністративному стягненню по ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 станом на 23.05.2024 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» полісом № ЕР-217613093, за яким франшиза становить 3200,00 грн., ліміт за шкоду, спричинену майну, - 160000,00 грн. Звідси сума страхового відшкодування, яка заявлена до стягнення з відповідача, становить 73543,83 грн. (76743,83 грн. 3200,00 грн.).

Позов заявлено на підставі ст. ст. 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 108 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1, 12, 22, 28, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2801/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 33/207/24. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 27.11.2024.

Сторонам доставлено копію ухвали суду 28.10.2024 об 19:16 в електронні кабінети, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

28.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання відповідача про зобов`язання позивача направити копію позову на електронну адресу або на поштову адресу відповідача.

Суд встановив, що позивач направив на адресу відповідача позовну заяву з додатками поштою, що підтверджується доданими до позовної заяви фіскальним чеком від 18.10.2024, накладною № 0408034264197 від 18.10.2024 та описом вкладення у цінний лист.

Норми ГПК України не містять обов`язку позивача повторно направляти відповідачу копію позовної заяви, тому в задоволенні клопотання відповідача судом відмовлено.

В той же час, 28.11.2024 Господарським судом Запорізької області відскановано позовну заяву з додатками, які надійшли до суду в паперовій формі, та долучено їх до матеріалів електронної судової справи для надання відповідачу можливості ознайомитися з ними.

29.11.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява позивача, в якій позивач заперечував проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на долучення до позовної заяви доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками, отримання відповідачем позовної заяви з додатками 21.10.2024.

06.12.2024 через систему «Електронний суд» відповідач направив відзив на позовну заяву та заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву, яка обґрунтована посиланням на велику кількість судових справ за участю товариства, введення графіків погодинних відключень та введення воєнного стану на території України з 24.02.2022.

Суд звертає увагу на те, що відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження 28.10.2024 об 19:16, строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву сплив 13.11.2024. Протягом встановленого строку відповідач не повідомляв про існування складнощів у підготовці відзиву на позовну заяву. Зазначені відповідачем в заяві про поновлення процесуального строку обставини мають загальний характер, що не може свідчити про поважність причин пропуску строку для подання відзиву.

В той же час, суд враховує зміст відзиву відповідача на позовну заяву, який не містить доводів щодо незгоди з позовною заявою, у відзиві відповідач визнав позовні вимоги про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у порядку суброгації в розмірі 73543,83 грн., висловив незгоду з розміром витрат на професійну правничу допомогу та просив здійснити розподіл судових витрат по сплаті судового збору з врахуванням визнання позову.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Приписи ст.ст. 126 та 129 ГПК України, якими врегульовані питання щодо витрат на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат, також не містять часових обмежень права учасника справи на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, розподіл судових витрат здійснюється судом при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що за своїм змістом відзив є заявою про визнання позову та про зменшення судових витрат, а тому прийняв вказаний відзив до розгляду.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2024 між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (позивач) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного автострахування наземного транспорту, відповідальності власників наземних транспортних засобів, медичного страхування та страхування від нещасних випадків на транспорті «Автозахист» № 017/091/002231 від 16.04.2024, згідно з умовами якого застрахований транспортний засіб КІА К5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 (далі забезпечений транспортний засіб), строк дії договору з 17.04.2024 по 16.04.2025.

23.05.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу та транспортного засобу ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4 , що підтверджується заявою-повідомленням (автокаско) від 24.05.2024 та постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2024 у справі № 522/9798/24.

20.09.2024 ОСОБА_3 , діючі в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності від 16.12.2022, зареєстрована в реєстрі за № 2102, звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

25.09.2024 позивачем складено Страховий акт № КАСКО 017/091/027966/24/1, згідно з яким пригоду визнано страховим випадком, страхове відшкодування складає 76743,83 грн., яке згідно із заявою про страхове відшкодування належить перерахувати на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 .

Відповідно до платіжної інструкції № 162227615 від 25.09.2024 позивачем виплачено страхове відшкодування згідно з актом №017/091/027966/24/1 в розмірі 76743,83 грн.

Цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує транспортний засіб ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (відповідача) серії ЕР № 217613093 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 160000,00 грн. та франшизою 3200,00 грн.

Приморським районним судом м. Одеси в постанові від 24.06.2024 у справі №522/9798/24 (провадження №3/522/5092/24) при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП, встановлено, що 23.05.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 814816, про те, що 23.05.2024 о 08:55 год. водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом «ВАЗ 21114», н/з НОМЕР_3 , в м. Одесі, по вул. Успенська, № 109, не стежив за дорожньою обстановкою і не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «КІА», н/з НОМЕР_1 , який по інерції здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом «SUZUKI», н/з НОМЕР_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. У діях ОСОБА_4 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Вищезазначеною постановою ОСОБА_4 піддано адміністративному стягненню по ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн. в прибуток держави. Постанова набрала законної сили 05.07.2024.

Із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 року № 1909-IX тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства (ст.ст. 980, 982 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2024 у справі № 522/9798/24.

Цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує транспортний засіб ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_3 , застрахована полісом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (відповідача) серії ЕР № 217613093 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 160000,00 грн. та франшизою 3200,00 грн.

Статтею 6 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 29 даного Закону визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В позовній заяві позивач пред`явив відповідачу вимогу про стягнення страхового відшкодування в сумі 73543,83 грн. (в межах ліміту відповідальності відповідача та з урахуванням франшизи відповідача: 76743,83 грн. - 3200,00 грн. = 73543,83 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 73543,83 грн., позовні вимоги визнав.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 73543,83 грн.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

З урахуванням викладеного, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 73543,83 грн. становить 3028,00 грн.

За розгляд позовних вимог позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн. платіжною інструкцією №162227765 від 14.10.2024. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України в сумі 1514,00 грн.

Решта судового збору в сумі 1514,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також в позовній заяві заявлені до відшкодування понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Овчаренком Р.В. підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1345 від 02.04.2002, ордером серії АА №1496160 від 14.10.2024, виданим Адвокатським об`єднанням «Ентропія права» на підставі договору про надання правової допомоги №1/07-2024 від 15.07.2024, договором про надання правової допомоги №1/07-2024 від 15.07.2024, в якому погоджено визначення розміру гонорару в Акті про надання правової (правничої) допомоги, актом про надання правової (правничої) допомоги № 193 від 14.10.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 1/07-2024 від 15.07.2024 на суму 5000,00 грн. за підготовку та подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви, платіжною інструкцією № 162227773 від 14.10.2024 на суму 5000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є підтвердженими.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суми 1000,00 грн. з посиланням на те, що розмір цих витрат є завищеним, не відповідає складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Згідно з ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує, що справа є малозначною, не складною за кількістю доказів, судова практика вирішення цих спорів є сталою, тому підготовка позовної заяви не потребувала вивчення значної кількості матеріалів, законодавчих актів та правових позицій Верховного Суду. Порівняно із складністю справи, ціною позову (73543,83 грн.) та кількістю доказів суд вважає, що розмір витрат на підготовку позовної заяви є завищеним. При цьому суд враховує поведінку позивача, який не звертався до відповідача з досудовою претензією, не вживав дій для мирного врегулювання спору, а одразу звернувся з позовом до суду, внаслідок чого були понесені витрати на правову допомогу з підготовки та подачі позовної заяви. Враховуючи викладене, суд визнав обґрунтованим розмір витрат на правову допомогу в розмірі 2500,00 грн., яка відповідає звичайному рівню цін на відповідні правові послуги. У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в сумі 2500,00 грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) страхове відшкодування в розмірі 73543,83 грн. (сімдесят три тисячі п`ятсот сорок три грн. 83 коп.), витрати на сплату судового збору в розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять грн. 00 коп.) та витрати на професійну правову допомогу в сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять грн. 00 коп.), сплачений платіжною інструкцією №162227765 від 14.10.2024 на суму 3028,00 грн., ухвалою суду після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25.12.2024.

СуддяМ.В. Мірошниченко