Рішення № 124035837, 25.12.2024, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/770/24

Провадження № 2-а/690/9/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року м. Багачеве

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого-судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Яровенка Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Яровенко Ю.М. просять суд скасувати постанову від 27.11.2024 № 394 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17500, 00 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу правопорушення, посилаючись на те, що 27.11.2024 постановою № 394 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17500, 00 грн..

Вважають, що вказана постанова не є законною та обґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки при розгляді матеріалів не дотримані вимоги закону, а висновок особи про доведеність винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується наданими доказами. Викладені в постанові твердження не відповідають дійсності, оскільки ніяких повідомлень чи повісток про виклик до ТЦК та СП ОСОБА_1 не отримував ні в цифровому, ні паперовому вигляді, про що і зазначено в постанові. Адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_1 у постанові зазначена не вірно.

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, що дає йому право на відстрочку від призову на військову службу по мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та він ніяким чином не намагався ухилитися від явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно намагався зареєструватися на електронну чергу, де зареєстрований на 23.12.2024, оскільки в порядку живої черги службовці ІНФОРМАЦІЯ_2 приймати відмовляються. А тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав. Також просять стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді Ватутінського міського суду Черкаської області від 06.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засіданні не з`явився, причину неявки в суд не повідомив, в установлений строк відзиву та будь-яких заяв та клопотань не подавав, хоч ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листи (а.с.22).

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

В судовому засіданні було встановлено, що 27.11.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 394 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 500,00 грн., що стверджується копією постанови (а.с.7).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 було направлено електронну повістку про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв`язку з повідомленням про отримання, за повідомленням Укрпошти повістку не вручено, так як адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до витягу з електронної бази « ІНФОРМАЦІЯ_5 » по виклику до ТЦК та СП у строк та місце зазначені у повістці не прибув, і таким чином своїми умисними діями, що виразилися у тривалому непевному невиконанні обов`язків, передбачених та покладених на нього законом, а саме: невиконання вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 7 ч. 3, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ч. 3ст. 79 КАС Українивизначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч. 4ст. 79 КАС України).

Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивачу інкримінується порушення ч. 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, відповідно до якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далівідповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч.3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштовогозв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що ототожнення суб`єктом владних повноважень передбаченого Законом № 3543-ХІІ «отримання повістки» з передбаченим Порядком «належним підтвердженням оповіщення про виклик», у випадку повернення повістки ТЦК з відміткою про відсутність адресата, є неправильним, оскільки військовозобов`язаний не може з`явитися за повісткою, змісту якої він не бачив, що виключає наявність протиправного умислу позивача.

За таких обставин, коли повістка ТЦК вертається відправнику з підстав відсутності адресата, слід з`ясовувати всі обставини, через які вручення повістки не відбулося, та в залежності від них вирішувати питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 210-1 КУпАП. Натомість у цій справі, відповідач застосував формальний підхід до цього питання, не врахувавши наступного.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Разом з цим, відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-ХІІпризовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Отже, правилами передбачені більш стислі строки для вручення повісток ТЦК, ніж Законом № 2232-ХІІдля повідомлення військовозобов`язаними відповідних органів, де вони перебувають на військовому обліку, про зміни, зокрема адреси місця проживання (перебування).

Таким чином, військовозобов`язаний може бути тимчасово відсутнім за місцем проживання у строк, що перевищує три робочих дні, внаслідок чого ненавмисно пропустити строк, передбачений правилами для отримання повістки ТЦК, як сталося з позивачем у цій справі.

Крім того, адреса реєстрації місця проживання ОСОБА_1 у постанові зазначена не вірно, а саме назва АДРЕСА_1 .

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, про що свідчить довідка обласної МСЕК № 2 серія 12 ААБ № 134052 від 30.03.2019 (а.с.8), що є підставою для надання йому відстрочки від призову на військову службу по мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Однак, на його звернення про надання йому відстрочки, це питання тривалий час органами Міністерства оборони України не розглядається, і остаточної відповіді йому не надано. На словах працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомили йому, що цифровий реєстр «Оберіг» не може отримати дані про його інвалідність, оскільки він не є пенсіонером, а ці дані «Оберіг» може отримати лише з реєстрів Пенсійного фонду України.

Для вирішення питання з відстрочкою позивач протягом останнього місяця намагався зареєструватися в електронній черзі на прийом до відповідного спеціаліста у ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак йому це не вдавалося, оскільки функціоналом запису в електронну чергу на офіційному сайті Міністерства оборони України не надавалося можливості обрати актуальну дату для явки в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в порядку живої черги службовці ІНФОРМАЦІЯ_2 приймати відмовляються. Починаючи з 08 по 24.11.2024 не полишав спроб зареєструватися в електронній черзі і лише 24.11.2024 йому вдалося та його прийом призначений на 04.00 год. 23.12.2024, що стверджується роздруківками скріншотів з його смартфону (а.с.12-14).

Ч. 4 ст. 159 КАС Українивизначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Виходячи з вищенаведеного, суд визнає доведеними обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позову, а неподання відповідачемсуб`єктом владних повноважень відзиву кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогою п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд вважає за необхідним скасувати постанову від 27.11.2024 № 394 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17500, 00 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, як інвалід 2 групи, а тому з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 1211, 20 грн..

Вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2ст. 134 КАС Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 та ч. 4ст. 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами . Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На обґрунтування вказаних витрат представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги від від 28.11.2024 та додаток №1 розрахунок до договору, з якого вбачається, що позивачем за надані послуги сплачено 8500, 00 грн..

Дослідивши вказані докази, суд вважає за необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача понесені витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 8500, 00 грн..

На підставі наведеного, ст. 22, 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 7, 210-1, 247, 268, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП та керуючись ст.2, 77,79,134, 139, 159, 241-246,250, 255, 268, 286,293,295 КАС України, суд, -

у хв ал ив :

адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову від 27 листопада 2024 року № 394 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17500, 00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 понесені витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 у дохід держави в особі ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу судовий збір) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 грудня 2024 року.

Головуючий В.А. Здоровило