Ухвала суду № 124033201, 23.12.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9300/24

1-кс/205/1370/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду судової справи №205/9300/24 (№1-кс/205/907/24); скарги від 15.11.2024року вх. №42010 у кримінальному провадженні №12024046690000380; заяви від 14.08.2024року вх. №28412 у кримінальному провадженні №12023046690000807,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 . В обґрунтування своєї позиції, заявник посилається на ті обставини, що в провадженні слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 , знаходяться: судова справа №205/9300/24 №1-кс/205/907/24) від 16.07.2024року, судова справа №205/9300/24 (№1-кс/205/10513/24 за кримінальним провадженням №12024046690000380; Заява від 14.08.2024року вх. №28412 за кримінального провадження за №1223046690000807. Зазначенні скарги і заяви, не розглянуті. Відсутність внесених до розгляду скарг і заяв, у розумні строки згідно ст.28 КПК України, та у відповідності ч.2 і 3 ст.35 КПК України, спричинило порушення розгляду зазначених скарг і заяв, в межах визначених загальних строків ст.219 КПК України, строків розгляду досудового розслідування у кримінальному провадженні, створюють умови не виконання визначених повноважень у ст.2, п.18 ч.1 ст.3, ч. 1 ст.9 КПК України, слідчим суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 .

В судовому засіданні, заявник ОСОБА_3 повністю підтримав свою заяву та пояснив, що в провадженні слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_4 перебувають його скарги і заяви судова справа №205/9300/24 №1-кс/205/907/24) від 16.07.2024 року, судова справа №205/9300/24 (№1-кс/205/10513/24 за кримінальним провадженням №12024046690000380; Заява від 14.08.2024року вх. №28412 за кримінального провадження за №1223046690000807. Враховуючи що слідчий суддя ОСОБА_4 розглядав його численні скарги на дії дізнавача та прокурора, і приймав рішення які свідчать про поверхневе ставлення слідчого судді до питань які порушуються ним як потерпілим, у зв`язку з чим на його думку такі дії слідчого судді свідчать про не безсторонність та упереджене ставлення до нього як до потерпілого. Крім того, посилався на порушення розгляду зазначених скарг і заяв, в межах визначених загальних строків ст.219 КПК України.

Особа, відносно якої розглядається заява про відвід, в судове засідання не з`явилася, що відповідно до ст. 81 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Вирішуючи питання за вказаною заявою про відвід, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 81 КПК України усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження суд, який його здійснює.

Згідно зі ст.ст. 2, 6 Закону України «Про судоустрій та статус судів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Статті 75, 76 КПК України передбачають чіткий перелік підстав, за яких суддя, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні. Заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді містить посилання на п.4,5 ч.1 ст. 75 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України суддя, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

В обґрунтування своєї заяви про відвід слідчого судді, заявник ОСОБА_3 посилається на відмінну від його думки, позицію слідчого судді під час вирішення процесуальних питань під час розгляду скарги, що на думку заявника свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 .

Розглядаючи заяву про відвід судді, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.

При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб`єктивним чи об`єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.

Заперечення на постановлені під час судового розгляду судові рішення, які не оскаржуються, можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве рішення у цій справі.

Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в п. 28-32 Рішення від 15.07.2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», від 10 червня 1996 року, п. 38). У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43). У контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п 44, та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями Закону.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Вирішальне значення при цьому має можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.

З огляду на викладене, незгода заявника з прийнятими процесуальними рішеннями слідчого судді ОСОБА_4 , його висловленою позицією, його діями під час розгляду численних скарг заявника, не може бути розцінена як упередженість судді та не є підставою для його відводу.

Крім того, заявляючи відвід слідчому судді ОСОБА_4 , заявник посилається на те, що Ленінський районний суд м. Дніпропетровськ потребує перегляду внутрішнього порядку розподілення розгляд скарг, заяв, та інших процесуальних документів, тощо, які надходять до Ленінського районного суду у відповідності ст.35 КПК України, за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді. Відтак, як на підставу відводу слідчому судді сторона заявника покликається на п. 5 ч. 1ст. 75 КПК України"Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи".

Згідностатті 35 КПК України, у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема: 1) об`єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді; 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних; 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; 4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху; 5) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно ч. 2ст. 35 КПК України, матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.

Відповідно до ч. 3ст. 35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 р. за № 25затверджено нову редакцію Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Дане положення (із наступними змінами та доповненнями) визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції (далі - автоматизована система), яка забезпечує: реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху; об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження); визначення присяжних та народних засідателів для судового розгляду з числа осіб, які внесені до відповідних списків; надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду судових справ у випадках, встановлених законом; оприлюднення передбаченої цим Положенням інформації для розміщення на веб-сайтах судів веб-порталу "Судова влада України"; виготовлення та збереження оригіналів електронних документів суду; централізоване зберігання оригіналів електронних документів суду та інших процесуальних документів, в тому числі оригіналів електронних судових рішень, виготовлених судом; підготовку та автоматичне формування статистичних даних, узагальнюючих, аналітичних показників, отриманих на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації; видачу копій судових рішень, виконавчих документів на підставі наявних у автоматизованій системі даних; автоматичне надсилання засобами електронного зв`язку оригіналів електронних документів суду (в тому числі текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень) учасникам судового процесу (провадження) за їх заявками; передачу судових справ до електронного архіву.

У розділі ІІ вказаного Положення зазначено, що автоматизована система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, в тому числі розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів), визначення запасного судді, слідчого судді, присяжних та народних засідателів.

Згідно п. 2.1.1 п. 2.1 вказаного Положення, функціональні обов`язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в кожному окремому суді визначаються на підставі наказів керівника апарату суду.

Наказом керівника апарату «Щодо визначення функціональних обов`язків, прав користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї» призначається відповідальна особа, якій надано права доступу до АСДС для реєстрації вхідної і вихідної кореспонденції, до канцелярії кримінальних, цивільних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, автоматичного розподілу справ, тощо.

Згідно п. 2.3 зазначеного вище Положення, розподіл судових справ здійснюється в судів день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Щодо визначення слідчого судді, то такий порядок визначення передбачений підпунктами 2.3.40-2.3.42 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Підпунктами 2.3.43-2.3.48 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено підстави та порядок розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді.

При цьому, у підпункті 2.3.45 пункту 2.3 Положення зазначено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

У разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 2.3.44-2.3.46 пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

Зборами суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська не визначено іншого порядку для розгляду клопотань та скарг по одному кримінальному провадженню.

Доводи заявника про порушення порядку визначення слідчого судді для розгляду скарги, встановленого частиною другою, третьою статті 35 КПК України, є безпідставним та такими, що не віднайшли свого підтвердження.

Отже, суб`єктивна думка заявника ОСОБА_3 про поверхневе ставлення слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_4 під час розгляду скарг заявника не є підставою для відводу його як слідчого судді, доводи заяви не свідчать про пряму заінтересованість слідчого судді у результатах розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що не доведено обставин, що могли б свідчити про необ`єктивність та упередженість слідчого судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_4 , а посилання на обставини викладені в заяві, можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, а не підставою для відводу, таким чином заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75-76, 80-81 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду судової справи №205/9300/24 (№1-кс/205/907/24); скарги від 15.11.2024року вх. №42010 у кримінальному провадженні №12024046690000380; заяви від 14.08.2024року вх. №28412 у кримінальному провадженні №12023046690000807 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_5