Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 336/5765/23 2/335/169/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Романько О.О.,
з участю секретаря Корсунової Г.В.,
представника позивача адвоката Шиша А.Б.,
представників відповідача 1 Галагуза М.О., Пацалюк О.Р.,
представника відповідача 2 Орлової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за позовною заявою ОСОБА_1 поданою через представника адвоката - Шиша Антона Борисовича до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.
18 липня 2023 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у цій цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Відповідно до ухвали суду від 10.08.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.
24 листопада 2023 року представник позивача Шиш А.Б. в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження в даній цивільній справі до вирішення Запорізьким апеляційним судом справи № 322/637/17 щодо розгляду кримінального провадження № 22015080000000102 внесеного до ЄРДР 05.08.2015 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України та набрання судовим рішенням законної сили. Додатково зазначив, що Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду відповідно до постанови від 02 листопада 2023 року у справі № 322/637/17 (провадження № 51-3438 км 23), ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому, звернув увагу на те, що цим рішенням касаційної інстанції не було скасовано вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366, ч. 2 ст.332 КК Українита виправдано в зв`язку з відсутністю в його діях складів вказаних кримінальних правопорушень. Тому, він вважав, що є всі підстави для зупинення провадження по даній цивільній справі, а у випадку підтвердження наявності іншого періоду, за який підлягатиме відшкодуванню шкода, завдана позивачу, це не позбавляє останнього права пред`явити інший позов.
Відповідно до ухвали суду від 24.11.2023 зазначене клопотання представника позивача було задоволено та зупинено провадження у справі.
28.10.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача щодо поновлення провадження, оскільки ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.07.2024 у справі № 322/637/17 вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 332 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу цих кримінальних правопорушень.
29.10.2024 ухвалою суду було відновлено провадження у справі та призначено судове засідання з повідомленням всіх учасників справи.
В судовому засіданні 16.12.2024 представником відповідача-1 Галагузом М.О. було надано клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що прокуратурою було оскаржено ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08.07.2024.
Представник відповідача-1 Галагуз М.О. в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 322/637/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08.07.2024. Тому, наразі, вважає, що є всі підстави для зупинення провадження до ухвалення Верховним Судом остаточного рішення.
Представник відповідача-1 Пацалюк О.Р. в судовому засіданні також підтримала клопотання ОСОБА_2 та просила його задовольнити за зазначених в ньому підстав.
Представник позивача в судовому засіданні вважав клопотання представника відповідача-1 Галагуза М.О. передчасним, оскільки ухвала Дніпровського апеляційного суду від 08.07.2024 є такою, що набрала законної сили і наразі не скасована.
Представник відповідача 2 Орлова О.О. в судовому засіданні вважала, що є всі правові підстави для задоволення клопотання представників прокуратури.
Вислухавши думку учасників цивільного процесу, оцінивши наведені ними доводи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.
Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.
Відповідно до п.п.4 п.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
19.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення з відповідачів шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду на загальну суму 584332,94 грн.
Відповідно до ухвали судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2023 була передана за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
13.07.2023 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду надійшла до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
18.07.2023 у справі відкрито провадження в загальному порядку.
Відповідно до ухвали суду від 10.08.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Згідно рішення Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 листопада 2023 року у справі № 322/637/17 (провадження № 51-3438 км 23) ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому, з рішення касаційної інстанції не вбачалося, що було скасовано вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366, ч. 2 ст.332 КК Українита виправдано в зв`язку з відсутністю в його діях складів вказаних кримінальних правопорушень.
Відповідно до встановлених на той час обставин судом було задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у цій справі, про що постановлено ухвалу суду від 24.11.2023.
Відповідно до ухвали суду від 29.10.2024 провадження у справі відновлено, оскільки ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.07.2024 у справі № 322/637/17 вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 332 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу цих кримінальних правопорушень.
Зазначена ухвала Дніпровського апеляційного суду була оскаржена прокурором до Верховного Суду.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26.11.2024 у справі № 322/637/17 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора.
При цьому, на час розгляду порушеного перед судом клопотання, відомостей про те, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 08.07.2024 є скасованою учасниками справи суду не надано.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі суд зазначає таке.
Зупинення провадженняпо справі-це врегульованазаконом іоформлена ухвалоюсуду тимчасоваперерва впровадженніпоцивільнійсправі,викликана наявністюоднієї зпередбачених взаконі обставин,які заважаютьздійснювати їїрозгляд. Зупинення провадження у справі це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно ч. 2ст. 251 ЦПК Україниз питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 5ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першоїстатті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Як вбачається з позовної заяви підставами зазначено те, що позивач відповідно до вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2021 року, визнаний невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.366, ч. 2 ст.332 КК Українита його виправдано в зв`язку з відсутністю в його діях складів вказаних кримінальних правопорушень. Відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 02.03.2023 вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2021 року було залишено без змін. Тому позивач вважав, що він має право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.
Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Ухвала суду про зупинення провадження у справі спрямована тільки на тимчасове припинення всіх процесуальних дій та не є ухвалою, якою остаточно завершується розгляд справи чи якась окрема стадія розгляду справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає в тому, що рішення в іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.
Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року (стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.
Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Упостанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20)міститься висновок про те, що відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Таким чином, суд першої інстанції позбавлений можливості зупинити провадження у цій справідо набрання законної сили судовим рішенням у справі № 336/5765/23,та звертає уваги на те, що у вказаній справі, на цей час, прийнято судове рішення, яке набрало законної сили, а саме: ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2024 року, касаційне оскарження вказаної ухвали не впливає на набрання нею законної сили.
З огляду на зазначене, представник відповідача-1 дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили відповідним судовим рішенням та передчасно звернувся з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. ст. 251,253,258-261,353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 20.12.2024.
Суддя: О.О. Романько
Судове рішення № 124025232, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 16.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 336/5765/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: