Рішення № 124023516, 24.12.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року № 520/29174/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, індекс01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Офіса Генерального прокурора щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів;

-зобов`язати Офіс Генерального прокурора нарахувати компенсацію втрати частини доходів за період з липня 2016року по жовтень 2024року включно і стягнути зазначену суму на його користь;

-стягнути з Офіса Генерального прокурора витрати на професійну правничу допомогу;

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в органах прокуратури України . Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024р. по справі 520/6483 задоволено його позовні вимоги та на виконання рішення державною виконавчою службою в примусовому порядку 10.10.2024року з боржника стягнуто виплати у якості перерахованого грошового забезпечення та на його користь в розмірі 6991,29грн.. у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Однак, відповідачем не нарахована компенсація втрати частини доходів. Вважаючи свої права порушеними звернувся до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) .

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024р. по справі 520/6483 задоволено його позовні вимоги та на виконання рішення державною виконавчою службою в примусовому порядку 10.10.2024року з боржника стягнуто виплати у якості перерахованого грошового забезпечення та на його користь в розмірі 6991,29грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжної інструкції №4204; №4203; №4208; №4205.

Матеріали справи містять звернення позивача до Офісу Генерального прокурора, від 10.10.2024р., щодо виплати компенсації втрати частини доходів.

Листом Офісу Генерального прокурора від 07.11.2024р. за №21-2047вх.-24,, на звернення ОСОБА_1 відмовлено у нарахуванні компенсації.

Указані обставини й слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що за ст. 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Суд зазначає, що індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є однією із основних державних гарантій. При цьому індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру.

Отже, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд, в тому числі у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17, від 16 квітня 2020 року у справі №822/3307/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18.

За п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, разом із сумою індексації: у редакції, чинній до 14 квітня 2022 року про це зазначено у першому абзаці цього пункту, у чинній редакції - у шостому абзаці.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-III).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).

За ст. 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19.

Абзацом 2 пункту 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону, а тому індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер.

Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», чинної на період спірних правовідносин, та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 не визначено такий вид одноразових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, як «індексація грошового забезпечення».

На виконання Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024р. по справі 520/6483, державною виконавчою службою в примусовому порядку 10.10.2024року з боржника стягнуто виплати у якості перерахованого грошового забезпечення та на користь ОСОБА_1 , що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжної інструкції №4204; №4203; №4208; №4205.

Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу перерахованого грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.

Крім того, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-III, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 9 червня 2021 року у справі № 240/186/20.

За матеріалами справи позивач звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходу 10.10.2024р..

З наявного в матеріалах відповіді Офісу Генерального прокурора від 07.11.2024р. за №21-2047вх.-24, на звернення ОСОБА_1 встановлено, що відповідач відмовив у нарахуванні компенсації.

Таким чином, позивачем дотримано, визначеної Законом № 2050-III, умови щодо звернення до відповідача із заявою про виплату відповідної компенсації.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Офісу Генерального прокурора витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд відмовляє у їх задоволені за недоведеністю.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Таким чином, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 122, 139, 243-246, 250, 255, 264, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, індекс01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів.

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора (вул.Різницька, буд.13/15, м.Київ, індекс 01011, код ЄДРПОУ 00034051) нарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів за період з липня 2016року по жовтень 2024року включно і стягнути зазначену суму на його користь.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.