Ухвала суду № 124023440, 24.12.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

24 грудня 2024 р. Справа № 520/16570/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області ЄДРПОУ 40108599 щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за не використані дні відпустки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 2015 рік в кількості 3 днів та за 2017 рік в кількості 27 днів в сумі 49937,40 грн.;

2. Зобов`язати Відповідача - Головного управління Національної поліції в Харківській області ЄДРПОУ 40108599 провести нарахування та виплату грошової компенсації за не використані 3 дні відпустки у 2015 році та за 27 днів відпустки у 2017 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з грошового забезпечення останнього, в сумі 49937,40 грн.;

3. Стягнути з Головне управління Національної поліції в Харківській області ЄДРПОУ 40108599 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову компенсацію за не використані 3 дні відпустки у 2015 році та 27 днів відпустки у 2017 році в сумі 49937,40 грн.;

4. Грошові кошти перерахувати на рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АБ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якої зазначено, що після звільнення Позивач розпочав активно вчиняти дії направленні на встановлення наявності/відсутності факту порушення Відповідачем прав ОСОБА_1 передбачених трудовим законодавством. Тобто Позивач не знав та не міг знати про наявність порушень з боку Відповідача, зокрема, щодо наявності/відсутності днів невикористаних відпусток та повноти розрахунку при звільнені. Позивач дізнався про порушення його прав та небажання Відповідача врегулювати спір в досудовому порядку, лише після отримання відмови, оформленої листом від 09.05.2024 за вих. № 118азвс/119/05/12-2024 та після чого 15.06.2026 року було подано адміністративний позов, що узгоджується з вимогами ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Дослідивши подані документи і матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.

Так, позивач у даній справі оскаржує бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області ЄДРПОУ 40108599 щодо не проведення нарахування та виплати грошової компенсації за не використані дні відпустки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 2015 рік в кількості 3 днів та за 2017 рік в кількості 27 днів в сумі 49937,40 грн..

Приписами частин третьої і п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.233 КЗпП України.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.

Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Так, у позовній заяві позивач просить, зокрема, зобов`язати Відповідача - Головного управління Національної поліції в Харківській області ЄДРПОУ 40108599 провести нарахування та виплату грошової компенсації за не використані 3 дні відпустки у 2015 році та за 27 днів відпустки у 2017 році ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з грошового забезпечення останнього, в сумі 49937,40 грн.

Отже, спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли у 2015 та у 2017 рр. Позивача виключено зі списків військової частини 15 серпня 2023 року.

Разом із тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 17.06.2024, тобто зі значним пропуском тримісячного строку.

Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд не приймає доводи позивача з приводу того, що позивач дізнався про порушення його прав та небажання Відповідача врегулювати спір в досудовому порядку, лише після отримання відмови, оформленої листом від 09.05.2024 за вих. № 118азвс/119/05/12-2024, оскільки отримання особою інформації (архівних відомостей) про нараховане та виплачене грошове забезпечення у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.

Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Таку ж позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 грудня 2022 у справі №990/102/22.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав визначених п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України для залишення без розгляду позовної заяви.

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.