Ухвала суду № 124022465, 24.12.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38030/24

УХВАЛА

24 грудня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання,

встановила:

До суду з позовом звернувся Одеський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач, ОДУВС) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому, просить стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останне відома реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов?язані з її утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 92 474, 49 грн. (дев?яносто дві тисячі чотириста сімдесят чотири гривні сорок дев?ять копійок) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, 65014, м Одеса, вул. Успенська, 1, р/р UA828201720313251004201000570).

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суддя вказує про таке.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як зазначалось вище, предметом стягнення у даній справі є витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі Одеському державному університеті внутрішніх справ у зв`язку зі звільненням зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав.

Велика Палата Верховного Суду у справі №804/285/16 від 12 грудня 2018 року дійшла висновку, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби.

Отже до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду .

Разом з тим, право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здобувала освіту в ОДУВС за спеціальністю Право, отримала ступінь бакалавра та проходила службу в ГУНП в Одеській області.

Наказом ГУНП в Одеській області від 30.04.2024 р.№623л/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 с.77 ЗУ Про національну поліцію (за власним бажанням).

На виконання приписів п. 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою КМУ № 261 від 30.04.2024 р. керівництвом ГУНП в Одеській області 30.04.2024 року було вручено відповідачу під підпис повідомлення № 9/4731 від 30.04.2024 року про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі

Таким чином, перебіг процесуального строку звернення ОДУВС до суду з даною позовною заявою починається з наступного дня після спливу 30 днів з дня вручення вказаного повідомленням, тобто з 31.05.2024 року.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом 09.12.2024 р., то місячний строк звернення до суду є пропущеним, оскільки закінчився 01.07.2024 року.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем надано клопотання, за яким просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його, вказуючи, що лише після отримання 02.08.2024 р. від Управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області листа від 30.04.2024 р. № 9/4764 про звільнення ОСОБА_1 з додатками, позивач 29.08.2024 року первинно звернувся до суду з позовом. Однак, ухвалою суду від 18.10.2024 року позовну заяву було повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору. Після чого позивач 22.10.2024 р. підготував нове повідомлення відповідачу про необхідність відшкодування витрат на утримання за час навчання, яке 14.11.2024 року було повернуто позивачу, а відтак початок відліку строку на звернення до суду слід вважати 15.11.2024 р, який закінчується 15.12.2024 року.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Разом з тим, позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне в звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.

При цьому, твердження позивача про те, що початок відліку строку на звернення до суду слід вважати 15.11.2024 р, оскільки нове повідомлення від 22.10.2024 року про необхідність відшкодування відповідачем витрат на утримання за час навчання було повернуто позивачу 14.11.2024 року, суд вважає безпідставним, оскільки його направлення через 6 місяців після звільнення відповідача з ГУНП в Одеській області та невиконання останнім обов`язку добровільного відшкодування витрат на навчання, взятого ним шляхом підписання повідомлення ГУНП в Одеській області № 9/4731 від 30.04.2024 року не утворює підстави для перебігу строку на звернення до суду із даними вимогами та не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення свого права, з якого почався перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Суддя також враховує, що 29.08.2024 року позивач вже звертався з аналогічними вимогами по справі № 420/27213/24, які ухвалою суду від 18.10.2024 року були повернуті позивачеві у зв`язку з не усуненням недоліків, зазначених в ухвалі суду від 03.09.2024 року та в ухвалі суду від 16.09.2024 року щодо сплати судового збору.

При цьому, зауважує, що звернувшись повторно до суду 09.12.2024 року, позивач не дотримався місячного строку звернення до суду після отримання ухвали суду від 18.10.2024 року по справі № 420/27213/24.

Отже, позивач не навів переконливих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.

При вирішенні питання поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду сукупності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, судом не встановлено.

Таким чином, за об`єктивним критерієм обставини, на які посилається позивач в обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на наведені мотиви підстав, якими позивач обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, не є поважними, а тому суд дійшов висновку про повернення позивачеві позовної заяви.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.

Керуючись ст.ст. 122, 123, п. 9 ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалила:

Визнати неповажними підстави пропуску Одеським державним університетом внутрішніх справ строку звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання.

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання разом з доданими документами повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна