Рішення № 124022416, 24.12.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23873/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вичинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю: 26 175,00 гривень за період з 01.01.2018 року по 31.10.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі № 420/5911/20; 25 763,09 гривень за період з 26.06.2005 року по 31.03.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року по справі № 420/5895/20; 192 334,95 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.12.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року по справі № 420/7861/21; 67 465,52 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.08.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 420/2498/22;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю: 26 175,00 гривень за період з 01.01.2018 року по 31.10.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі № 420/5911/20; 25 763,09 гривень за період з 26.06.2005 року по 31.03.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року по справі № 420/5895/20; 192 334,95 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.12.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року по справі №420/7861/21; 67 465,52 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.08.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 420/2498/22.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (надалі - ЗУ №2262-ХІІ). Пенсія ОСОБА_1 призначена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 .

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відповідно до рішень Одеського окружного адміністративного суду нараховані пенсійні виплати ОСОБА_2 у розмірі:

- 26 175,00 гривень за період з 01.01.2018 по 31.10.2020 у справі від 03 вересня 2020 року №420/5911/20;

- 25 763,09 гривень за період з 26.06.2005 по 31.03.2020 у справі від 19 серпня 2020 року №420/5895/20;

- 192 334,95 гривень за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 у справі від 08 липня 2021 року №420/7861/21;

- 67 465,52 гривень за період з 01.04.2019 по 31.08.2022 у справі від 18 квітня 2022 року № 420/2498/22.

Загальна сума заборгованості Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з виплати пенсії ОСОБА_2 складає 311 738 гривень 56 копійок. До цього часу нараховані ОСОБА_2 пенсійні виплати на виконання судових рішень залишились не виплаченими.

11 червня 2024 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області щодо отримання донарахованої суми пенсії згідно вищезазначених рішень суду, які не були виплачені померлому ОСОБА_2 за життя, а отже є недоотриманою пенсією.

Однак 09.07.2024 року ГУ ПФУ в Одеській області надало відповідь, згідно з якою відмовлено ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії чоловіком, так як вона не є стягувачем по справам № 420/5911/20, №420/5895/20, №420/7861/21, №420/2498/22.

Позивач вважає рішення пенсійного органу протиправним, а тому виникла необхідність звернутись до суду із даною заявою, що у свою чергу стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 05.08.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/23873/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.

21.08.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду зобов`язано Головне управління здійснити виплату ОСОБА_2 : - 26 175,00 за період з 01.011.2018 по 31.10.2020 року по справі №420/5911/20 від 03.09.2020. - 25 763,09 за період з 26.06.2005 по 31.03.2020 по справі №420/5895/20/ від 19.08.2020. - 192 334,95 за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 по справі №420/7861/21 від 08.07.2021. У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 виплата пенсії припинена. ОСОБА_1 11.06.2024 звернувся до Головного управління із заявою щодо виплати заборгованості за рішенням суду . Головним управлінням, було надано обґрунтовану відповідь листом від 09.07.2024 за вих. № 20051-17317/Щ-02/8-1500/24.

Виплата нарахованої доплати пенсії в сумі 311 738, 56 грн. підлягала виплаті ОСОБА_2 після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України. Станом на дату смерті ОСОБА_2 тобто на 17.05.2023, зазначена заборгованість пенсії не виплачена.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Відповідно до ст. 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, так у разі необхідності спосіб, строки і порядок можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть покладені обов`язки щодо забезпечення виконання судових рішень. Судове рішення, яке набрало сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого впровадження.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно з частинами першою, четвертою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Оскільки, ОСОБА_1 не є стороною по вищезазначених справах та не є правонаступником померлого ОСОБА_2 тому відсутні підстави щодо отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду. Враховуючи зазначене, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Таким чином, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та відповідно й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання Головного управління здійснити виплату пенсії.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 року у справі № 420/5895/20 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №4506-4419/Щ-02/8-1500/20 від 04 червня 2020 року, ОСОБА_2 , у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої ОСОБА_2 , пенсії в розмірі 5898,08 грн.;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , суму компенсації втрати частини доходів, за період з 26 червня 2005 року по 31 березня 2020 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 5898,08грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі № 420/5911/20 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок пенсії задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №5293-5265/Щ-02/8- 1500 від 24 червня 2020 року у поновленні права на виплату пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням права на отримання пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії зі сплатою суми недоотриманої пенсії з 01 січня 2018 року по день фактичного проведення перерахунку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року у справі № 420/7861/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови ОСОБА_2 листом №6615-6411/Щ-02/8-1500/21 від 23 квітня 2021 року, у проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів його грошового забезпечення, що зазначені в довідках ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 лютого 2021 року про розмір його грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії, ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року з врахуванням нових розмірів грошового забезпечення, що зазначені в оновлених довідках ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 лютого 2021 року про розмір його грошового забезпечення, станом на 05 березня 2019 року та станом на 01 лютого 2020 року, та зі сплатою йому суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася у наслідок проведеного перерахунку, за період з 01 квітня 2019 року та з 01 лютого 2020 року по день фактичного проведення перерахунку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 року у справі № 420/2498/22 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення з 01.04.2019 року розміру ОСОБА_2 , пенсії з 80% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО78644 від 22.02.2021 року до 70% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО78644 від 22.02.2021 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відносити ОСОБА_2 право на отримання пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО78644 від 22.02.2021 року, шляхом проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням права на виплату пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО78644 від 22.02.2021 року.

В результаті проведених на виконання вказаних рішень суду перерахунків, загальна сума заборгованості Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з виплати пенсії ОСОБА_2 складає 311738 гривень 56 копійок.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.05.2023 року серії НОМЕР_1 .

Станом на дату смерті ОСОБА_2 , тобто на 17.05.2023 року, зазначена заборгованість пенсії не виплачена.

ОСОБА_1 є вдовою померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 16.08.1969 року № НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 з 01.06.2023 року призначено пенсію в разі втрати годувальника, що підтверджується повідомленням про призначення пенсії від 07.06.2023 року № 1500-0308-8/72272.

11.06.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою, в якій просила провести їй виплату суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишились недоодержаними у зв`язку з його смертю в розмірі 311738 гривень 56 копійок.

Відповідач листом № 20051-17317/Щ-02/8-1500/24 від 09.07.2024 року відмовив позивачу у виплаті недоодержаної пенсії померлого чоловіка, оскільки вона не є стягувачем по справах № 420/5911/20, № 420/5859/20, № 420/7861/21, № 420/2498/22 тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні.

Не погодившись з відмовою Головного управління ПФУ в Одеській області, позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина третя статті 52 Закону №1058-IV).

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Суд зазначає, що положення статті 61 Закону №2262-ХІІ необхідно тлумачити в системному взаємозв`язку з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, за змістом статтей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначеному законом порядку. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

У разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові КАС ВС від 10 вересня 2024 року у справі № 160/18875/23.

Тобто, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.

Суд зазначає, що діючим законодавством не передбачена виплата недоотриманої пенсії у випадку звернення особи з відповідною заявою після закінчення 6 місяців після смерті годувальника незалежно від причин пропуску строку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.05.2023 року серії НОМЕР_1 .

Разом з тим, з завою про проведення виплату суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишились недоодержаними у зв`язку з його смертю в розмірі 311738 гривень 56 копійок, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області лише 11.06.2024 року, тобто заява позивачем подана більше, ніж через шість місяців після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки позивач звернулася із заявою про виплату недоодержаної її чоловіком пенсії з порушенням шестимісячного строку, тому відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 пенсії, яка за життя була нарахована ОСОБА_2 .

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що вимоги позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ: 20987385) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю: 26 175,00 гривень за період з 01.01.2018 року по 31.10.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі № 420/5911/20; 25 763,09 гривень за період з 26.06.2005 року по 31.03.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року по справі № 420/5895/20; 192 334,95 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.12.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року по справі № 420/7861/21; 67 465,52 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.08.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 420/2498/22; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю: 26 175,00 гривень за період з 01.01.2018 року по 31.10.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі № 420/5911/20; 25 763,09 гривень за період з 26.06.2005 року по 31.03.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року по справі № 420/5895/20; 192 334,95 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.12.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року по справі №420/7861/21; 67 465,52 гривень за період з 01.04.2019 року по 31.08.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 420/2498/22 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.12.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва