Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у встановлені судового контролю за виконанням рішення суду
24 грудня 2024 р. № 400/6394/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
просудовий контроль,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 400/6394/24 позов ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач) задоволено частково, зокрема, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання йому відстрочки, подану ним у червні 2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Рішення набрало законної сили 25.11.2024, на виконання якого 12.12.2024 суд видав виконавчі листи.
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови 12.12.2024 позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі того, що у свідоцтвах про народження дітей позивач є батьком тільки однієї дитини;
встановити судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі за позовом позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії;
зобов`язати відповідача у встановлений судом строк подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В обґрунтування своєї заяви представниця позивача зазначила, що 19.12.2024 позивач отримав повідомлення відповідача від 13.12.2024 № 16772, яким його проінформовано про рішення комісії, оформлене протоколом від 12.12.2024 № 52, про відмову в надані йому відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період. Підставою відмови зазначено те, що у свідоцтвах про народження дітей позивач є батьком тільки однієї дитини. На переконання представниці позивача, це свідчить про невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 400/6394/24, оскільки відповідач при його виконанні не врахував нові документи, які були додані позивачем до своєї відповідної заяви. Згідно з цими документами у нього нема заборгованості зі сплати аліментів, а його повнолітній пасинок навчається у вищому військовому навчальному закладі. Відповідачу та суду позивачем надано беззаперечні докази факту перебування на утриманні позивача пасинків ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , 2004 р. н., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До вказаної заяви позивач додав копії довідки першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області 09.12.2024 № 98036, повідомлення відповідача від 13.12.2024 № 16772, довідки Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедубва від 08.102.2024 № 3/1837, актового запису про народження ОСОБА_6 .
Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, покладені в основу заяви, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та накладення штрафу на керівника відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а та від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 та ухвалі Верховного Суду від 03.07.2023 у справі № 380/25987/21.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд встановив, що предметом розгляду в адміністративній справі № 400/6394/23 було правомірність (протиправність) рішення, оформлене протоколом засідання від 13.06.2024 № 4, яке було прийнято за результатами розгляду поданої у червні 2024 року відповідної заяви позивача.
У заяві від 23.12.2024 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду представниця позивача просить визнати протиправним рішення комісії, оформлене протоколом від 12.12.2024 № 52.
Протиправність цього рішення вона обґрунтовує новими доказами, які не досліджувались судом при розгляді цієї заяви. Зокрема, у позовній заяві позивач нічого не зазначав про наявність у нього другої рідної неповнолітньої дитини ОСОБА_6 .
Крім цього, у мотивувальній частині рішення від 01.10.2024 у справі № 400/6394/23 суд наголосив на наступному:
«Отже, позивач перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_7 , має право на участь у вихованні її синів (за умови проживання однією сім`єю). Водночас обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо у пасинків немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 160/11228/23.
Однак, у позовній заяві позивач нічого не зазначив про те, чи має можливість його дружина самостійно утримувати своїх неповнолітніх дітей. Крім цього, він не надав суду докази того, що старший повнолітній син його дружини ОСОБА_4 дійсно навчається у вищому військовому навчальному закладі, а отже не може утримувати своїх неповнолітніх братів.
Також позивач не вказав на те, чи були такі документи подані ним відповідачу разом із заявою про надання відстрочки.»
До заяви від 23.12.2024 представниця позивача додала копію довідки Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедубва від 08.102.2024 № 3/1837, яким підтверджується факт навчання його пасинка у вищому військовому навчальному закладі.
Проте, до суду не було подано будь-яких доказів того, що його дружина не має можливості самостійно утримувати своїх неповнолітніх дітей, про відсутність у них діда, баби тощо.
Чи були надані такі докази відповідачу, з наявних матеріалів справи встановити не можливо. Про це представниця позивача нічого не зазначила.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що у заяві про встановлення судового контролю представниця позивача фактично просить суд розглянути нові позовні вимоги, які не були предметом розгляду в адміністративній справі № 400/6394/24, а саме: протиправність рішення, оформленого протоколом від 12.12.2024 № 52.
Зазначене є неприпустимим при встановленні судового контролю.
З огляду на вищенаведене суд прийшов до висновку, що заява представниці позивача від 23.12.2024 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви представниці ОСОБА_1 від 23.12.2024 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 400/6394/24.
2. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Г.Ярощук
Судове рішення № 124022150, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 24.12.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/6394/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: