Рішення № 124021922, 20.12.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 рокусправа № 380/7290/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімейний продукт» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімейний продукт» (місцезнаходження: вул. Хмельницького Б., 212, м.Львів; код ЄДРПОУ: 44999841) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ ВП: 43968090), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2023 №24374/13-01-07-01, прийняте на підставі акту перевірки від 17.10.2023 №25610/13-01-07-01/44999841.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, висновки Акту перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є припущеннями контролюючого органу та не ґрунтуються на первинній та податковій документації позивача. Господарська операція з контрагентом, вчинена у зазначений в акті період, є реальною та підтверджена всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.06.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковим повідомленням-рішенням, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТзОВ «Сімейний Продукт» зареєстроване 20.03.2023 Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1004151020000058047.

Місцезнаходження ТзОВ «Сімейний Продукт» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Україна. 79037, м.Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 212.

Взято на податковий облік ГУ ДПС у Львівській області 21.03.2023 за №130623052904.

Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Сімейний Продукт» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт № 25610/13-01-07-01/44999841 від 17.10.2023.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні у Декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення ТзОВ «Сімейний Продукт»:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, абз «г» п.198.5, п.198.6 ст.198; п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (показник рядка 21 Декларації) за липень 2023 року в сумі 268 714 грн;

- п.201.10 ст.201 ПК України, встановлено відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної при здійсненні операцій відповідно до абзацу «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу на суму ПДВ 248 080 гривень;

- п.44.1, п.44.3 ст.44; п.85.2 ст.85 ПК України підприємством до перевірки не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Перевіркою встановлено, зокрема, що основним чинником виникнення у ТзОВ «Сімейний Продукт» від`ємного значення з ПДВ є:

- операції з імпорту (ПДВ сплачене митним органам у сумі 33 567 086 грн, що становить 100% заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість) - ввезення на митну територію України верхнього одягу, взуття, футболки, сукні жіночі, хустки, електронний датчик, пластмасові прибори кухонні, плівка поліетиленова, спортивні брюки для чоловіків, дитячий одяг з бавовни, та ін.;

- придбання на митній території України за основною ставкою послуг оренди, транспортні послуги з перевезення вантажів.

Контролюючим органом в акті перевірки встановлено, шо оскільки ТзОВ «Сімейний Продукт» в липні 2023 року здійснювало операції зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих, пошкоджених), то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку. Так як під час придбання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих, пошкоджених) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих, пошкоджених).

Враховуючи вищенаведене, на порушення п.198.5 ст.198 Кодексу Податкового кодексу, підприємством занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку не нарахування податкових зобов`язань при списанні товарно-матеріальних цінностей за липень 2023 року на загальну суму ПДВ 248 080,10 гривень.

Перевіркою достовірності і правильності визначення ТзОВ «Сімейний Продукт» та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації з податку на додану вартість) встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 20 634 грн, в тому числі за травень 2023 року в сумі 10 267 грн, за червень 2023 року в сумі 10 367 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

Під час перевірки встановлено, що між ТзОВ «Сімейний Продукт» та ТзОВ «Трансгруп Проект» укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01 травня 2023 року № СП05/2023.

ТзОВ «Трансгруп Проект» (43921879) надано послуги з перевезення вантажів ТзОВ «Сімейний Продукт» на загальну суму - 123 800 грн, в тому числі ПДВ (за ставкою 20%) в сумі 20 634 гривень.

До перевірки надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні. Податкова накладна від 31.07.2023 № 34 не відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року. Проте, у актах здачі-прийняття робіт не зазначено місце складання. До перевірки не представлено заявок, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування товару для ТзОВ «Сімейний Продукт».

Згідно з поданим Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форма №20-ОПП ТзОВ «Трансгруп Проект» наявні такі транспортні засоби: 6 сідлових тягачів та 3 напівпричіпи.

За період з 01.02.2023 по 30.06.2023 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відсутні зареєстровані податкові накладні на отримання транспортних послуг, також відсутні дані щодо наявності даних транспортних засобів на балансі ТзОВ «Трансгруп Проект».

Згідно з проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних за травень-липень 2023 року встановлено придбання ТзОВ «Трансгруп Проект» послуг оренди транспортних засобів у ТзОВ «Рент Авто Україна» (43768913).

Згідно з поданого ТзОВ «Рент Авто Україна» Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) наявні наступні автомобілі: Легкові автомобілі (MERCEDES-BENZ GLЕ 300 d 4MATIC, Легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GLE-450, TOYOTA CAMRY, Mazda CX-5, AUDI Q8, TOYOTA LAND CRUISER PRADO 200, TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, Land Rover Defender, Porsche Cayenne, Lexus NX 300h, SKODA Karoq, RENAULT ARKANA BC2512MX, MERCEDES-BENZ S400 BC6172OB, AUDI Q7, TOYOTA LAND CRUISER PRADO, HYUNDAI KONA, VOLVO XC90, BMW М850І, PORSCHE CAYENNE 9YA/EA22/260100Ю,BMW 540, Мотоцикл BMW M850І).

Крім цього, ТзОВ «Трансгруп Проект» маючи недостатній штат працівників, згідно номенклатури зазначеній в зареєстрованих податкових накладних одночасно декільком замовникам мали б виконувати послуги по перевезенню в різних напрямках України, що свідчить про нереальний характер їх фактичного проведення. Отже, ТзОВ «Трансгруп Проект» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для виконання вищевказаних послуг.

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено безпідставне включення ТзОВ «Сімейний Продукт» до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Трансгруп Проект» ПДВ всього в сумі 20 634 грн, в тому числі за травень 2023 року в сумі 10 267 грн, за червень 2023 року в сумі 10 367 гривень.

На підставі висновків акту перевірки № 25610/13-01-07-01/44999841 від 17.10.2023 контролюючий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» №24374/13-01-07-01 від 03.11.2023 , відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення сум податку на додану вартість за липень 2023 року на загальну суму 268714 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом третім пункту 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 згаданого Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Абзацами першим третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 згаданого Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до згаданого Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів, 200.1, 200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого згаданим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Так, перевіркою встановлено, зокрема, що основним чинником виникнення у ТзОВ «Сімейний Продукт» від`ємного значення з ПДВ є операції з імпорту (ПДВ сплачене митним органам у сумі 33 567 086 грн., що становить 100% заявленої до бюджетного відшкодування суми податку па додану вартість) - ввезення на митну територію України верхнього одягу, взуття, футболки, сукні жіночі, хустки, електронний датчик, пластмасові прибори кухонні, плівка поліетиленова, спортивні брюки для чоловіків, дитячий одяг з бавовни, та ін.

ТзОВ «Сімейний Продукт» в липні 2023 року здійснювало операції зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих, пошкоджених) на рахунок 947 «нестачі і втрати від псування цінностей» в сумі 1240400,37 грн, на підтвердження чого складено Акт списання № СпТ-000001 від 31.07.2023.

Суд звертає увагу на те, що позивачем як під час проведення перевірки, так і у позовній заяві не наведено пояснень та не долучено доказів на підтвердження того, у зв`язку із чим відбулось псування матеріальних цінностей, що стало підставою для складання відповідно Акту списання № СпТ-000001 від 31.07.2023.

Таким чином, під час проведення перевірки контролюючим органом не встановлено факту псування матеріальних цінностей, що були списані відповідно до Акту списання № СпТ-000001 від 31.07.2023 в сумі 1240400,37 грн, у зв`язку з чим підлягають визначенню податкові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі абзацу «г» п. 198.5 ст,198 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та факти, ТзОВ «Сімейний Продукт» в порушення пп. «г» п. 198.5 ст.198 ПКУ не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 248080,10 грн (1240400,37 грн х 20%) на вартість матеріальних цінностей, списання яких не підтверджене первинними документами.

Також, перевіркою встановлено безпідставне включення ТзОВ «Сімейний Продукт» до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Трансгруп Проект» ПДВ всього в сумі 20 634 грн, в тому числі за травень 2023 року в сумі 10 267 грн, за червень 2023 року в сумі 10 367 грн.

Під час перевірки встановлено, що між ТзОВ «Сімейний Продукт» та ТзОВ «Трансгруп Проект» укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01 травня 2023 року № СП05/2023.

ТзОВ «Трансгруп Проект» (43921879) надано послуги з перевезення вантажів ТзОВ «Сімейний Продукт» на загальну суму - 123 800 грн, в тому числі ПДВ (за ставкою 20%) в сумі 20 634 гривень

До перевірки надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні. Податкова накладна від 31.07.2023 № 34 не відображена у складі податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року. Проте, у актах здачі-прийняття робіт не зазначено місце складання. До перевірки не представлено заявок, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування товару для ТзОВ «Сімейний Продукт».

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналогічна практика Верховного суду України, зокрема викладена у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 25.01.2019 у справі №825/1733/17 та від 31.05.2019 у справі №809/435/17.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, господарські операції для визначення витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

На думку суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості гуртуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26 березня 2019 року у справі №0870/3891/12.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Так, судом встановлено, що до перевірки позивачем не представлено заявок, товарно-транспортних накладних, які б підтверджували транспортування товару для ТзОВ «Сімейний Продукт» його контрагентом ТзОВ «Трансгруп Проект».

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов`язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

У постанові Верхового Суду від 12.04.2023 у справі № 520/3336/19 за позовом ТОВ «КОМПАНІЯ ВІС ГРУП ПЛЮС» до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема зазначено: «Податкова інформація, яка є в державних реєстрах (є офіційною) не потребує додаткового підтвердження. Податковий орган посилається на ту податкову інформацію, яка є в офіційних джерелах (щодо наявності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, видів їх господарської діяльності, джерела походження товару (прослідковування операцій з постачання за ланцюгом до виробника (імпортера) за даними з Єдиного реєстру податкових накладних). Ця податкова інформація є доказом у цій справі, оскільки стосується обставин, які входять до предмета доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі № 400/1693/19».

Відповідачем під час перевірки встановлено, що згідно з поданим Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форма №20-ОПП ТзОВ «Трансгруп Проект» наявні такі транспортні засоби: 6 сідлових тягачів та 3 напівпричіпи.

Згідно з проведеним аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних за травень-липень 2023 року встановлено придбання ТзОВ «Трансгруп Проект» послуг оренди транспортних засобів у ТзОВ «Рент Авто Україна»(43768913).

Згідно з поданого ТзОВ «Рент Авто Україна» Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) наявні наступні автомобілі: Легкові автомобілі (MERCEDES-BENZ GLЕ 300 d 4MATIC, Легковий автомобіль MERCEDES-BENZ GLE-450, TOYOTA CAMRY, Mazda CX-5, AUDI Q8, TOYOTA LAND CRUISER PRADO 200, TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, Land Rover Defender, Porsche Cayenne, Lexus NX 300h, SKODA Karoq, RENAULT ARKANA BC2512MX, MERCEDES-BENZ S400 BC6172OB, AUDI Q7, TOYOTA LAND CRUISER PRADO, HYUNDAI KONA, VOLVO XC90, BMW М850І, PORSCHE CAYENNE 9YA/EA22/260100Ю,BMW 540, Мотоцикл BMW M850І).

Таким чином, згідно наявної у відповідача податкової інформації не підтверджується наявність у контрагента позивача вантажних транспортних засобів для надання послуг з перевезення вантажів.

Вказані Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) долучені відповідачем до матеріалів справи.

Крім цього, ТзОВ «Трансгруп Проект» маючи недостатній штат працівників, згідно номенклатури зазначеній в зареєстрованих податкових накладних одночасно декільком замовникам мали б виконувати послуги по перевезенню в різних напрямках України, що свідчить про нереальний характер їх фактичного проведення. Отже, ТзОВ «Трансгруп Проект» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для виконання вищевказаних послуг.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується з твердженнями відповідача про безпідставне включення ТзОВ «Сімейний Продукт» до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ «Трансгруп Проект» ПДВ всього в сумі 20 634 грн, в тому числі за травень 2023 року в сумі 10 267 грн, за червень 2023 року в сумі 10 367 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна