Рішення № 124021020, 23.12.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2024 року Справа № 280/9715/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорозькій області, щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.04.2024року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника, померлого ОСОБА_2 , з дати звернення із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, з 08.04.2024року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Проте, відповідач листом від 07.05.2024 відмовив у призначенні пенсії позивачу. Підставою для відмови стало не подання довідки уповноваженого органу з місця проживання про перебування члена сім`ї на утриманні померлого годувальника або рішення суду про перебування на утриманні. Вважаючи протиправними дії відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що надані позивачем документи не відповідають вимогам законодавства та не підтверджують факт перебування на утриманні. Квартальний комітет №16 Комунарського району та ОСББ «НАДІЯ-2021» не є органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таким чином, не встановлено, що позивачка є особою, яка має право на отримання пенсії по втраті годувальника, оскільки не доведено, що вона перебувала на його повному утриманні та одержувала від нього грошову допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, і яке вона втратила у зв`язку зі смертю особи. Отже, звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області не відповідало вимогам законодавства як за формою, та і за суб`єктом звернення, тому не могло стати підставою для призначення/ перерахунку або переходу на пенсію по втраті годувальника.

Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком.

Згідно з наданим свідоцтвом про шлюб, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

08.04.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідач листом від 07.05.2024 повідомив позивачу, що відповідно до статті 30 Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон 2262) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Згідно вимог розділу II пункту 3.5 постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1 «Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 2262», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 01.2007 № 3-1, до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додається документ про перебування непрацездатних членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що малі:- місце під час служби).

Пунктом 2.11. Порядку, затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, визначено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Разом з цим повідомляємо, що надані Вами довідки не підтверджують факт перебування на утриманні.

Додатково інформуємо, що в разі неможливості надати такий документ, факт перебування на утриманні померлого годувальника може встановлюватись у судовому порядку.

Таким чином, рішення про призначення Вам пенсії в разі втрати годувальника буде прийнято Головним управлінням за умови надходження від Вас повного пакету документів, у тому числі вищезазначеного документу уповноваженого органу з місця проживання, про перебування на утриманні померлого годувальника або відповідного рішення суду.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви від 08.04.2024року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IVпризначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IVпенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім`ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

Частиною другою статті 36 Закону №1058-IVзазначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьої статті 36 Закону №1058-IVчлени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2,3пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника);

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Зазначений перелік документів є вичерпним та визначальною умовою для встановлення права на пенсію по втраті годувальника є факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що члени сім`ї померлого годувальника, які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Визначальною обставиною для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника є доведення факту перебування на його утриманні.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з наданим свідоцтвом про шлюб, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

08.04.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Позивачем до заяви від 08.04.2024 року було додано наступні довідки:

- Довідку №06/2023, видану ОСББ «НАДІЯ-2021», згідно з якою голова правління ОСББ «НАДІЯ-2021» та сусіди засвідчують, що ОСОБА_2 фактично ніколи не проживав за адресою АДРЕСА_2 ;

- Довідку від 28.11.2023 року, видану Квартальним комітетом №16 Комунарського району, складену російською мовою, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та проживає разом з ним по зазначеному адресу з 1993 року.

Підставою для відмови зазначено, що Квартальний комітет №16 Комунарського району та ОСББ «НАДІЯ-2021» не є органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Разом з тим, суд зазначає, що законодавством не передбачено конкретного документа, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї та який подається до пенсійного органу, зокрема, це можуть бути інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Суд приходить до висновку про необґрунтованість вимоги пенсійного органу про надання позивачем, як доказ перебування на утриманні померлого годувальника лише довідку, видану органом місцевого самоврядування.

Відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію по втраті годувальника відповідач невірно застосував вище вказані норми щодо визначення переліку документів, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Як зазначає у відмові сам відповідач, посилаючись на п. 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається: документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Таким чином, вказаний документ відноситься до визначених п. 2.11 Порядку №22-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою.

Будь-яких зауважень чи доводів щодо неприйнятності цього документу та/або зазначених у ньому відомостей відповідач в оскаржуваному рішенні не навів.

При цьому, суд звертає увагу, що вжите в п.2.11 Порядку №22-1 слово «зокрема» означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, «в тому числі», «серед іншого».

Однак, надані позивачем документи на підтвердження факту її перебування на утриманні померлого чоловіка відповідачем не взяті до уваги.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву щодо належної форми звернення, суд зауважує, що звернення позивача з заявою довільної форми містить прохання позивача про переведення його з пенсії за віком, призначеної згідно із Законом № 1058, на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Отже, зі змісту даної заяви вбачається чітке прохання позивача про переведення на пенсію в разі втрати годувальника.

При цьому, судом встановлено, що неналежна форма заяви не була підставою для відмови.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що «зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови».

Враховуючи те, що інших підстав, які виключають можливість призначити позивачу пенсію по втраті годувальника відповідачем не було наведено, суд робить висновок про наявність у позивача права на призначення пенсії в разі втрати годувальника, померлого ОСОБА_2 , згідно заяви від 08.04.2024 року.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) -задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника, померлого ОСОБА_2 , з 08.04.2024року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити з 08.04.2024року ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника, померлого ОСОБА_2 , згідно заяви від 08.04.2024 року

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 23.12.2024.

Суддя О.В. Конишева