Ухвала суду № 124020967, 23.12.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

23 грудня 2024 року Справа № 280/11768/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з компенсацією втрати частини доходу та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.

Крім того, просить звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановленою статтею 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлена ставка судового збору у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн.

Таким чином, за заявлені вимоги не майнового характеру позивачу слід сплатити 968,96 грн. Проте, позивачем до матеріалів справи не надано документів на підтвердження сплати судового збору, в розмірі та порядку встановленому Законом України «Про судовий збір».

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно довідки з органу державної податкової служби України від 28.11.2024 про суми виплачених доходів та утриманих податків у позивача ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року станом на 28.11.2024 відсутні доходи. Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн. Таким чином, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суддя зазначає, що позивачем до адміністративного позову не надано належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача.

Так, надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 28.11.2024 не можуть свідчити про майновий стан позивача на дату подання позовної заяви та про неможливість сплати ним судового збору.

Суд наголошує, що дані відомості містять інформацію про відсутність доходів ОСОБА_2 на території України, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач постійно проживає на території Держави Ізраїль.

Проте, жодних доказів відсутності доходів на території Держави Ізраїль позивачем до суду не подано.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

уточненого адміністративного позову, в якому необхідно зазначити: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 968,96 грн.).

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя О.В.Конишева