Ухвала суду № 124020912, 24.12.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

24 грудня 2024 року Справа № 280/11183/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви

Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (просп.Соборний, буд. 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 20508338)

до Комунальної установи "Пологівський ліцей № 2" Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області (пров. Туристський, буд. 5, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 26317935)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Комунальної установи "Пологівський ліцей № 2" Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області (далі відповідач), в якій позивач просить суд, стягнути з Комунальної установи "Пологівський ліцей № 2" Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 303935,58 грн.

Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

19.12.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що ним 12.06.2024 до суду був поданий позов в терміни, встановлені нормами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На момент подання позову згідно даних Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також даних, наданих Пенсійним Фондом України автоматизованому режимі з використанням Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), адреса реєстрації підприємства була Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Шкільна, буд. 29. Позивач, відразу коли йому стало відомо про факт зміни місцезнаходження відповідачем, звернувся до адміністративного суду.

Розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Підставою звернення до суду є наявність у відповідача заборгованості, що виникла у зв`язку з невиконанням ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, та не сплатою в добровільному порядку суми адміністративно-господарських санкцій, які визначені позивачем на підставі Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій. При цьому зазначений розрахунок позивачем складено та розміщено в електронному кабінеті роботодавця 07.03.2024.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

З огляду на наведене, відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто з 16.04.2024.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 08 серпня 2019 року по справі № 809/1931/16, від 06 листопада 2020 року по справі № 160/8707/19, ухвалі від 03 березня 2021 року по справі № 280/5341/20, постанові від 21 листопада 2022 року по справі № 400/3957/21.

З огляду на викладене, право на звернення до суду з вимогами про примусове стягнення адміністративно-господарські санкції та пені, за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, виникло у позивача з 16.04.2024, а позовна заява подана до суду 28.11.2024, тобто з пропущенням строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суд вказував, що доводи відповідача про відсутність можливості надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками через місцезнаходження відповідача на території, яка тимчасово окупована та зміну такого місцезнаходження у 2024 році не підтверджені належними доказами із зазначенням дати перереєстрації відповідача за новою адресою, отже, позивачем не обґрунтовано дату, з якої у позивача виникла можливість виконання процесуальних обов`язків під час звернення до суду з цим позовом.

У поданій заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду в порядку усунення недоліків позовної заяви позивач повідомив, що відразу коли йому стало відомо про факт зміни місцезнаходження відповідачем, звернувся до адміністративного суду.

При цьому, жодних доказів на підтвердження таких обставин позивачем не надано.

Суд наголошує, що відповідно до вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно було надати до суду не тільки обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також і докази поважності причин його пропуску.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Таким чином, суд зазначає, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Слід звернути увагу позивача на те, що до повторного звернення із аналогічним позовом застосовуються вимоги КАС України, як до нової позовної заяви. При цьому, позивач під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з позовом не звільняється від обов`язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою позовною заявою.

Подання первинної позовної заяви тим самим позивачем до того самого відповідача не передбачає зупинення чи автоматичне поновлення строку на звернення до суду та можливості у зв`язку з цим у подальшому на розсуд позивача розпоряджатися часом на звернення до суду.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18.

Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку звернення до суду позивач не наводить.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевказане, суд не може поновити строк звернення до суду за відсутності обґрунтованих підстав, підтверджених належними доказами, для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Пунктами 1 та 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунальної установи "Пологівський ліцей № 2" Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено та підписано 24.12.2024.

Суддя Б.В. Богатинський