Рішення № 124016899, 23.12.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/29197/24

Провадження № 2/686/7364/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23.12.2024 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Дмітрієвій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

28.10.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 30.10.2015 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір №Р20.981.75581.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

У зв`язку з порушенням Позичальником умов Договору, згідно із Договором факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023 (далі - Договір факторингу), Акціонерним товариством "Ідея Банк" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», право вимоги до боржників, в тому числі до за кредитним договором №Р20.981.75581 від 30.10.2015, в якому Відповідач виступає Позичальником.

Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до Відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним Договором.

Загальна сума заборгованості відповідача у відповідності до Реєстру боржників до договору факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023 складає 177712,78 грн., яка складається із: заборгованість за основним боргом 80488,51 грн., заборгованість за відсотками 97224,27 грн., заборгованість за комісіями 0,0 грн.

У зв`язку з вище наведеним, представник ТзОВ «ФК «Суперіум» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №Р20.981.75581 від 30.10.2015 року в розмірі 177712,78 грн., та судовий збіру сумі 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 04.11.2024 року відкрито провадження та справу призначено у загальному позовному провадженні.

26.11.2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

За таких обставин, оскільки проти цього не заперечував представник позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.10.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р20.981.75581. Відповідно до п.1.1. Договору Банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 100099,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж, а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом із процентними платежами згідно умовами договору. Згідно п.1.2. Договору строк надання кредиту 60 місяців, а згідно п.1.3 Договору позичальник сплачує проценти в розмірі 1.9900% річних від залишку суми кредиту.

На підставі ордеру-розпорядження №1 ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 83764,02 грн.

Відповідно до копії письмової згоди від 30.10.2015 року ОСОБА_1 надав згоду на доступ до своєї кредитної історії.

Згідно з довідкою-повідомленням, підписаною відповідачем, останній підтвердив, що банк надав йому в письмові формі інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, з графіком погашення щомісячних платежів за кредитним договором.

30.10.2015 року між сторонам було укладено договір страхування життя №Р20.981.75581 з додатковою угодою №1 до договору.

Відповідно до копії договору факторингу №15/11/23 від 15.11.2023 року Акціонерне товариство "Ідея Банк" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», право вимоги до боржників, в тому числі до за кредитним договором №Р20.981.75581 від 30.10.2015 року. 11.09.2024 року ТзОВ «ФК Суперіум» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 177712,78 грн.

Згідно довідки за заборгованістю №15/10/24-8/1 від 15.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 становить 177712,78 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 80488,51 грн., заборгованість за відсотками 97224,27 грн., заборгованість за комісіями 0,0 грн.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договором факторингу (ТзОВ «ФК «Суперіум») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Приписами пункту 1 частини 2статті 11 ЦК Українипередбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Згідно із частиною 1статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписомстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1статті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормоюстатті 599 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1статті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1ст.1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1ст.1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Правиламист.514ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.516ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

На підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, судом встановлено, що ТзОВ «ФК «Суперіум» на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем ОСОБА_1 , відповідно до умов кредитного договору №Р20.981.75581 від 30.10.2015 року.

Всупереч умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача ТзОВ «ФК «Суперіум», відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, ні на рахунки ТзОВ «ФК «Суперіум», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно наданих позивачем розрахунків, заборгованість відповідача за вказаним договором №Р20.981.75581 від 30.10.2015 року становить 177712,78 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом 80488,51 грн., заборгованість за відсотками 97224,27 грн., заборгованість за комісіями 0,0 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України, на підтвердження погашення заборгованості, відповідачем не надано.

В той же час, процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договорів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості, обґрунтованими.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, відтак доходить переконання про обґрунтованість цієї суми.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 177712,78 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 80488,51 грн., заборгованість за відсотками 97224,27 грн., заборгованість за комісіями 0,0 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 10,19,76,81,141,247,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст.11,207,526,549, 599, 611, 626,628,633,634,638,1049,1054-1055, 1056-1 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд 23-А, нежитлове приміщення №35А, код ЄДРПОУ 42024152) заборгованість за Кредитним договором №Р20.981.75581 від 30.10.2015 року в загальному розмірі 177712,78 гривень, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн., а всього стягнути 180135,18 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Сергій Стефанишин