Рішення № 124016193, 24.12.2024, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1803/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Березнікова О.В.

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 , 1/2 частку якої успадкувала за законом, тобто прийняла після проте належним чином не оформила, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , інша 1/2 частка належить померлій на праві власності. Позивачка спадщину після смерті матері прийняла, проте оригінал правовстановлюючого документа відсутній. У зв`язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.

Просить суд визнати занею правовласності навказану квартирув порядку спадкування після смерті матері та встановити факт належності вказаної квартири по 1/2 частці померлим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнали.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про укладення шлюбу та свідоцтвом про народження позивачки.

Померлі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя були співвласниками квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 29.04.1992, зареєстрованого в реєстрі за №1038, право власності зареєстровано в МБТІ у реєстровій книзі під №7083 справа № кн..29 стор.87.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт на користь ОСОБА_4 , яким заповів останні все належне майно.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру, спадкова справ після смерті ОСОБА_3 не заводилася.

Також встановлено, що відповідно до виписки з погосподарської книги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 15.01.1986.

Отже, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме по 1/2 частки квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачці.

Позивачка спадщину після смерті матері прийняла, що підтверджується матеріалами спадкової справи №115/2024, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч.1ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст..1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

У відповідності достатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за життя набули право власності по 1/2 частці кожний на квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 склав заповіт, яким все належне йому майно заповів ОСОБА_4 , проте остання спадщину у встановлений строк не прийняла. Відтак спадщина після смерті ОСОБА_3 спадкується за загальними правилами спадкування відповідно до черговості спадкоємців.

Отже, право на спадщину за законом перейшло до ОСОБА_2 як спадкоємця четвертої черги, оскільки вони мешкали однією сім`єю за однією адресою, що також підтверджено актом депутата, тобто є такою, яка спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, проте належним чином не оформила спадкових прав.

Позивачка спадщинупісля смертіматеріОСОБА_2 прийняа, є спадкоємцем за заповітом, спадкове майно у вигляді квартири дійсно належало спадкодавцеві, інші спадкоємці не встановлені.

Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом вищевказаного спадкового майна після смерті матері.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту належності спадкового майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У п.1 (абз. 1-2) Вищий спеціалізованийсуд Україниз розглядуцивільних ікримінальних справ у своєму листі 16.05.2013№ 24-753/0/4-13«Про судовупрактику розглядуцивільних справпро спадкування» зазначив,що прирозгляді справпро спадкуваннясуди маютьвстановлювати: місцевідкриття спадщини; колоспадкоємців,які прийнялиспадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

З наведеного слідує, що при розгляді справ про спадкування судам, серед іншого, також потрібно встановити обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, зокрема й факт належності нерухомого чи рухомого майна спадкодавцеві, оскільки до спадщини входять лише ті права та обов`язки, які належали спадкодавцю.

У такому разі, під час встановлення обставин справи щодо спадкування, зокрема встановлення певних фактів (належність майна спадкодавцю), окреме ухвалення та встановлення такого факту в резолютивній частині рішення не потребується, оскільки воно не встановлює жодних юридичних наслідків для суду, сторін та інших осіб, під час майбутнього виконання рішення суду, та не є належним способом захисту порушеного майнового права особи позивача, способи захисту якого визначені ст. 16 ЦК України та ст. 5 ЦПК.

Належність спадкового майна спадкодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме по 1/2 частки квартири, яка розташована в АДРЕСА_1 , підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 29.04.1992, зареєстрованого в реєстрі за №1038, право власності зареєстровано в МБТІ у реєстровій книзі під №7083 справа № кн..29 стор.87.

Враховуючи наведене, позовна вимога про встановлення факту належності вказаної земельної ділянки спадкодавцю є неналежним способом захисту цивільного права, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнатиза ОСОБА_5 ою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1 , та яка складається з: літ. А житловий будинок квартирного типу (загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею 34,4 кв.м.), літ. Б сарай, літ. В сарай, літ. Г вбиральня, №1-2,І надвірні споруди, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков