Рішення № 124013179, 12.12.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1396/24 Провадження № 2-о/304/73/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу № 304/1396/24 за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

У С Т А Н О В И В:

заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вищевказаною заявою, яку мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області помер чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 ОСОБА_4 . Прізвище « ОСОБА_5 » також зазначено у його свідоцтві про народження, паспорті громадянина України та РНОКПП. Однак у свідоцтві про шлюб покійного з ОСОБА_1 , а також у свідоцтві про народження ОСОБА_2 його прізвище вказано « ОСОБА_6 ». За життя померлому на праві спільної сумісної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 перед ними постала необхідність у оформленні спадкових справ та переоформленні належних такому як військовослужбовцю офіцерського складу пенсійних виплат, однак у зв`язку виявленими розбіжностями у зазначенні прізвища « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » у різних правовстановлюючих документах не можуть цього зробити. В ході судового розгляду заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово уточнювали заявлені вимоги та у кінцевому підсумку просили: встановити факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло від 28 липня 2004 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 4934731 від 04 жовтня 2004 року, видані на ім`я « ОСОБА_7 » дійсно належали ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах належної йому 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 .

У судове засідання заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, однак подали спільну заяву про проведення розгляду справи за їх відсутності, уточнені вимоги підтримали у повному обсязі та просили такі задовольнити.

Представник Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області як заінтересованої особи ОСОБА_8 у судове засідання також не з`явилася, подала заяву про проведення розгляду справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Лавки Мукачівського району Закарпатської області народився ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 01 серпня 1974 року з місцем реєстрації с. Лавки Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 31 (а. с. 13).

Двадцятого березня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер у віці 76 років у селі Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 21 березня 2024 року Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 116 (а. с. 12).

Прізвище « ОСОБА_5 » також зазначено у паспорті громадянина України, довідці про присвоєння ідентифікаційного номера, трудовій книжці та військовому квитку покійного (а. с. 17, 18, 22, 25).

Поряд з цим, у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданому 01 березня 1975 року, зазначено, що 01 березня 1975 року у Дубриницькій сільській Раді Перечинського району Закарпатської області було укладено шлюб між ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Лавки Мукачівського району Закарпатської області, та ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області; після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », про що зроблено запис за № 1 (а. с. 9).

Одночасно із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01 січня 1976 року з місцем реєстрації Дубриницька сільська рада Перечинського району Закарпатської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області народилася ОСОБА_10 , батьками якої ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , про що зроблено запис за № 1 (а. с. 10, 11).

Сімнадцятого жовтня 1994 року у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області, присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим 17 вересня 1994 року з місцем реєстрації Малоберезнянська сільська Рада народних депутатів (а. с. 11).

Крім цього, суд встановив, що у свідоцтві про право власності на житло, виданому виконкомом Дубриницької сільської ради 28 липня 2004 року згідно з розпорядженням від 28 липня 2004 року № 101, зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної, сумісної власності ОСОБА_7 та членам його сім`ї ОСОБА_2 (доньці) та ОСОБА_13 (онуці) (а. с. 15).

Одночасно, як видно з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №49341731 від 04 жовтня 2004 року, виданого Комунальним підприємством «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації», квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_13 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а. с. 14).

Прізвище « ОСОБА_6 » також зазначено, зокрема, у технічному паспорті на квартиру, що знаходиться у власності громадянина, та водійському посвідченні покійного (а. с. 16, 24).

Як вбачається із поданої заявниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяви, вказані розбіжності у зазначених документах створюють їм перешкоди у оформленні спадщини та переоформленні пенсійних виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 цього Кодексу суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 та 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23).

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Також як роз`яснено в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що уточнена заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Отже, керуючись ст. 5, 7, 258-259, 265, 294, 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

уточнену заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло, видане виконкомом Дубриницької сільської ради 28 липня 2004 року, та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4934731, виданий Комунальним підприємством «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації» 04 жовтня 2004 року ОСОБА_13 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 належать ОСОБА_13 , ОСОБА_2 та належало ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Заявник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351179; місцезнаходження: 89210, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Дубриничі, вул. Центральна, 44 А.

Головуючий: Ганько І. І.