Вирок № 124013144, 24.12.2024, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/305/18

Провадження 1-кп/303/828/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року місто Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000308 від 24 серпня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мукачево Закарпатської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну дитину, приватного підприємця, інваліда III групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зі мінами та доповненнями, перевезення пасажирів автомобільним транспортом відноситься до Переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Згідно п. 21 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 №609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», зі змінами та доповненнями, Укртрансбезпека є органом ліцензування таких видів господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і яких реалізовує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському, та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно підпункту 4 п. 5 Положення Укртрансбезпека здійснює ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) розташована за адресою: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14.

Безпосереднє оформлення та видача ліцензій на перевезення пасажирів автомобільним транспортом входить до компетенції відділу ліцензування наземного транспорту Управління надання послуг на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки).

23.08.2017 наказом Голови Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) від 23.08.2017 №1662-к ОСОБА_4 звільнений з посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, яке є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки).

Після цього, 24.08.2017 о 11.40 годині, ОСОБА_4 , до якого звернувся ОСОБА_6 з тим, щоб вирішити питання про оформлення ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, оскільки був переконаний, що ОСОБА_4 працює в Управлінні Укртрансбезпеки у Закарпатській області, вирішив використати дану ситуацію у корисливих цілях, з метою особистого збагачення.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 в ході вказаної зустрічі, яка відбувалась на газовій АЗС «Надежда» на вулиці Пряшівській в місті Мукачево, не повідомивши ОСОБА_6 про те, що він звільнений з органів Укртрансбезпеки, шляхом обману переконав ОСОБА_6 в тому, що він не самостійно зможе оформити в Державній службі України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеці) ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення. При цьому, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 посприяти у оформленні вказаних ліцензій, але за це він повинен йому сплатити грошові кошти в сумі 6 000 гривень нібито для передачі службовим особам Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), що не відповідало дійсності, на що ОСОБА_6 , будучи обманутим, погодився.

Далі, 26.08.2017 о 16.20 год. ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не змозі вирішити для ОСОБА_7 питання щодо оформлення та видачі службовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , доводячи до кінця свій злочинний намір, продовжуючи шляхом обману запевняти ОСОБА_7 в тому, що він позитивно вирішить питання щодо оформлення та видачі йому вказаних ліцензій, що не відповідало дійсності, знаходячись в салоні мікроавтобуса марки «RENAULT MASTER 2.5 DCI», номерний реєстраційний знак НОМЕР_1 , на вулиці Підгорянська в місті Мукачево, одержав від ОСОБА_7 частину обумовленої раніше суми грошових коштів в розмірі 5 000 гривень за сприяння у оформленні йому ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, після чого, був викритий співробітниками УСБУ в Закарпатській області на місці вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 в розмірі 5 000 гривень, чим завдав останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, а саме, шахрайство,тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушеннях не визнав та пояснив, що 23.08.2017 він особисто в місті Ужгороді ознайомився з наказом про його звільнення із займаної посади головного спеціаліста відділу нагляду і контролю Укртрансбезпеки в Закарпатській області. 23.08.2017, приблизно о 16-й годині, йому зателефонував його знайомий, ОСОБА_8 , який працював нотаріусом, попросивши надати консультацію його знайомому і дав номер телефону ОСОБА_7 24.08.2017 йому знову зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що йому ( ОСОБА_4 ) буде телефонувати вказаний знайомий, як йому в подальшому стало відомо, це був ОСОБА_7 . ОСОБА_6 зателефонував та вони домовилися зустрітися на АЗС в місті Мукачево. З ОСОБА_6 вперше він зустрівся 24.08.2017 на АЗС «Надія» на вулиці Пряшівська-Об`їзна. В ході зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що тому необхідно надати 6 000 гривень за послуги пов`язані з отриманням документів на здійснення пасажирських перевезень, за допомогою в оформленні яких і звернувся ОСОБА_6 . Другий раз він зустрівся з ОСОБА_6 26 серпня 2017 року, де останній надав йому документи для оформлення ліцензії на пасажирські перевезення, а також грошові кошти в сумі 5 000 гривень. На той час офіційне оформлення вказаної ліцензії коштувало приблизно 1 700 гривень. Крім того, телефоном він спілкувався з ОСОБА_6 24,25 і 26 серпня 2017 року. Вважав, що ОСОБА_7 діяв з метою провокування його на вчинення кримінального правопорушення.

Захисник додатково зазначив, що підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності, відповідно до вимог пункту 1 ч.1 ст.6 Закону № 2135-ХІІ, є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, у тому числі про кримінальні правопорушення, що готуються, та осіб, які готують їх вчинення. Інформація про те, що особа вчиняє або вже вчинила злочин, може бути перевірена лише шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій після внесення відомостей до ЄРДР, тобто в межах кримінального провадження.

Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються у тому числі: як приводи та підстави для початку досудового розслідування; для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні; для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень (ст. 10 Закону № 2135-ХІІ).

За приписами ст.7 Закону № 2135-ХІІ, у разі виявлення ознак кримінального правопорушення оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов`язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. У разі, якщо ознаки кримінального правопорушення виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак кримінального правопорушення, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, до відповідного органу досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КПК України матеріали, в яких зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. З огляду на викладене, захисник вважав, що оперативні матеріали, які містяться у матеріалах оперативно-розшукової справи, і здобуті після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, не можуть визнаватися належними і допустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам статті 86 КПК України.

Крім того, захисник зазначив, що наказом №16621-к від 23.08.2017 ОСОБА_4 звільнено із займаної посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області 23 серпня 2017 року за власним бажанням. З даним наказом ОСОБА_4 ознайомлений 23.08.2017.

Водночас, слідчим відділом прокуратури Закарпатської області 24.08.2017 внесені відомості до ЄРДР стосовно ОСОБА_9 про вчинення ним, як службовою особою, готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.14, ч.4 ст.368 КК України, як вимагання неправомірної вигоди особою, яка займає відповідальне становище.

У постанові про проведення контролю за вчиненням злочину від 25 серпня 2017 року прокурор констатує, що кримінальним провадженням встановлено, що до правоохоронних органів звернувся ОСОБА_7 із заявою про вимагання у нього головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Укртрансбезпеки в Закарпатській області ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 6 000 гривень за сприяння з використанням свого службового становища у оформленні ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.

Водночас, прокурор наголошує, що згідно рапорту УСБУ в Закарпатській області встановлено, що ОСОБА_4 працює на посаді головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, що не відповідало дійсності.

Також прокурором ініційовано проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітації обстановки злочину, водночас слідчий, залучивши оперативних працівників, вийшов за межі доручення прокурора та провів спеціальний слідчий експеримент.

За таких обставин, на думку захисника, постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 25 серпня 2017 року, прийнята прокурором ОСОБА_10 з істотним порушенням кримінального процесуального законодавства, містить неправдиві відомості стосовно суб`єкта правопорушення, ОСОБА_4 , та незаконні вимоги щодо проведення слідчої дії, що у розумінні статті 2 КПК Україні не відповідає належності правової процедури.

Проведення НСРД відбувалося з істотним порушенням норм процесуального законодавства, оскільки контроль за вчиненням злочину закінчився фактичним затриманням ОСОБА_4 , що підтверджується протоколом його затримання від 26.08.2017, тобто відкритим фіксуванням. Однак, всупереч вимогам ч.4 ст.271 КПК України, протокол про результати контролю за вчиненням злочину був складений після затримання ОСОБА_4 , за відсутності підозрюваного та без його підпису. Такі дії працівників органу досудового розслідування істотно порушили права ОСОБА_4 на захист та не відповідали вимогам ст.ст.208, 209 КПК України.

Обставини, викладені у протоколі затримання ОСОБА_4 від 26.08.2017 та відповідному відеозаписі такої слідчої дії, не відповідають змісту процесуальних дій, що фактично здійснювалися, оскільки уповноважені особи органу досудового розслідування, порушуючи вимоги ст.ст.208,209,233,234,237,271 КПК України, провели не затримання підозрюваного, а відкрите фіксування під час завершальної стадії контролю за вчиненням злочину, з фактичним затриманням ОСОБА_4 та подальшим особистим обшуком затриманого.

Крім того, захисник пояснив, що з суб`єктивної сторони готування до злочину можливе лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює, що створює умови для вчинення певного злочину і хоче створити такі умови. При цьому винний має умисел не обмежуватися лише готуванням до злочину, а вчинити такі дії, які призведуть до закінчення злочину. В свою чергу, ОСОБА_7 особисто ініціював розмови з приводу оформлення ліцензій, будучи під впливом оперативних працівників СБУ, які спонукали його до співпраці при реалізації оперативних матеріалів ОРС «Терпіли».

Вказані обставини, на думку захисника, засвідчують провокацію злочину, тобто проведення підбурювання особи на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем, що відповідно до ч.3 ст.271 КПК України, унеможливлює використання у кримінальному провадженні здобутих у такий спосіб речей чи документів.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у кожному випадку при наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності, порушується оперативно-розшукова справа. На особу, яка підозрюється в підготовці або вчиненні злочину, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів забороняється.

Під час розгляду даного кримінального провадження встановлено, що оперативно-розшукова справа «Терпіли» №132, заведена 13.03.2017, відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, внесені до ЄРДР лише 24.08.2017 на підставі рапорту оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_11 №14/2829 від 24.08.2017 та долученої до нього заяви потерпілого ОСОБА_7 від 24.08.2017, що на думку захисту свідчить про те, що основні обвинувальні докази в провадженні здобуті до моменту відкриття кримінальної справи та з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства.

Статтею 7 Закону №2135-ХІІ передбачено, що у разі виявлення ознак кримінального правопорушення, оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов`язаний повідомити прокурора, закінчити проведення оперативно-розшукового заходу та невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Таким чином, на основі матеріалів оперативно-розшукової справи вносяться відомості у ЄРДР і припиняються оперативно-розшукові заходи (cm.214 КПК України).

Отже, тільки після внесення відомостей у ЄРДР можуть вчинятися будь-які слідчі чи процесуальні дії, збиратися докази, прийматися процесуальні рішення, оскільки, відповідно до ч.3 ст.214 КПК України, здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення, не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В рапорті оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_11 №14/2829 зазначено, що матеріали оперативно-розшукової справи «Терпіли» №132 від 13.03.2017 передаються органам досудового розслідування в порядку ст.ст.214, 216 КПК України для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Фактично оперативні підрозділи ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області завершили оперативно-розшукову справу шляхом внесення відомостей до ЄРДР, після чого розпочалося досудове розслідування кримінального провадження №42017070000000308. Однак у порушення норм кримінально-процесуального законодавства, оперативно-розшукові заходи відносно ОСОБА_4 не припинялися, а відбувалися поза межами оперативно-розшукової справи, чим істотно були порушені конституційні права останнього.

Оперативні працівники ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області продовжили проводити оперативно-розшукові заходи та негласні слідчі (розшукові) дії (контроль за вчиненням злочину), дублюючи аудіо- та відео контроль за ОСОБА_4 . Сторона ж обвинувачення, в свою чергу, не обґрунтувала чому припинення проведення оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_4 могло негативно вплинути на результати кримінального провадження та чому прокурор запровадив проведення контролю за вчиненням злочину одночасно проводячи оперативно-розшукові заходи з цих питань.

Порушуючи вимоги ч.2 ст.8 Закону № 2135-ХІІ, без відповідного рішення суду про тимчасове обмеження конституційних прав особи, у даній кримінальній справі були застосовані технічні засоби для негласного отримання інформації щодо ОСОБА_4 , оскільки оперативно-розшукова справа «Терпіли» №132 від 13.03.2017 була відкрита щодо посадових осіб Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області і стороною обвинувачення, всупереч вимогам ст. 9 Закону № 2135-ХІІ, не було надано підтверджуючих документів про законність проведення ОРЗ стосовно ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, захисник вважав, що у даному провадженні з`ясування обставин відбувалось у позапроцесуальний спосіб та без дотримання передбачених кримінально-процесуальним законом гарантій, з порушенням правової процедури, в зв`язку з чим просив визнати неналежними та недопустимими у кримінальному провадженні надані стороною обвинувачення наступні письмові докази: протокол про результати отримання грошових коштів від 25 серпня 2017 року, з додатками; протокол про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 25 серпня 2017 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.08.2017, та схему до нього; висновок від 29 вересня 2017 року № 4550 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; протокол про результати аудіо- відео контролю особи від 27.08.2017, з додатком; протокол обшуку від 14 вересня 2017 року; повідомлення ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області № 58/14-4063 від 06.12.2017, згідно якого прокурору Закарпатської області надіслано розсекречені матеріали; протокол за результатами проведення аудіо-контролю особи від 26.08.2017; протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.09.2017; протокол за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.09.2017.

В зв`язку з викладеним, захисник поросив виправдати обвинуваченого за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, повно та об`єктивно дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини, винуватість ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження з досліджених судом доказів, зокрема:

-показань потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що в серпні 2017 року він мав намір зайнятися пасажирськими перевезеннями для чого повинен був отримати відповідну ліцензію. В ході оформлення доручення у нотаріуса в місті Мукачево, останній порадив йому ОСОБА_4 , як особу яка працює в органах Укртрансбезпеки та може допомогти в оформленні необхідної йому ліцензії на перевезення. Телефоном ОСОБА_4 повідомив, які документи необхідно підготувати для оформлення ліцензії, а також повідомив йому про необхідність сплати 5 000 гривень за свої послуги, після чого він звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів. В подальшому він зустрівся з ОСОБА_4 на виїзді з міста Мукачево та передав документи та гроші, які поклав в один файл. Крім того він спілкувався з ОСОБА_4 телефоном 1-2 рази. Ні в ході телефонних бесід, ні в ході зустрічей з ОСОБА_4 останній не повідомляв ОСОБА_7 про те, що він не працює в органах Укртрансбезпеки. Покарання просив призначити на розсуд суду;

-протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.08.2017, згідно якого, ОСОБА_7 звернувся до прокуратури Закарпатської області із повідомленням про те, що ОСОБА_12 вимагає від нього неправомірну вигоду в розмірі 6 000 гривень за сприяння у оформленні ліцензії на перевезення пасажирів (том доказів у к.п. № 1, а.п. 1-3);

-протоколу огляду від 27.08.2017, яким зафіксовано огляд автомобіля марки «Рено-Мастер», білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , в якому виявлено електронний автомобільний таксометр ТА-2, який, зі слів ОСОБА_7 був наданий йому 25.08.2017 працівниками підприємства в місті Мукачево, з яким було укладено договір про сервісне обслуговування таксометра (том доказів у к.п. № 1, а.п. 19-21,22);

-протоколу про результати отримання грошових коштів від 25 серпня 2017 року, з фототаблицями до нього, згідно якого оперуповноважений відділу БКОЗ Управління СБ України в Закарпатській області в ході виконання доручення старшого слідчого прокуратури Закарпатської області від 25.08.2017 та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину №32-1631т від 25.08.2017 у службовому приміщенні адміністративної будівлі Управління СБУ в Закарпатській області отримав від ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 6 000 (шість тисяч) гривень, які, за його словами, вимагає в якості неправомірної вигоди головний спеціаліст відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області ОСОБА_4 за сприяння в отриманні ліцензії для здійснення підприємницької діяльності з перевезення пасажирів (том доказів у к.п. № 1, а.п. 23-30);

-- протоколу про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 25 серпня 2017 року, згідно якого, оперуповноважений відділу БКОЗ Управління СБ України в Закарпатській області в межах виконання доручення старшого слідчого прокуратури Закарпатської області від 25.08.2017 та постанови про проведення контролю за вчиненням злочину № 32-1631т від 25.08.2017 у службовому приміщенні адміністративної будівлі Управління СБУ в Закарпатській області вручив ОСОБА_7 грошові кошти на загальну суму 6 000 (шість тисяч) гривень, 12 купюрами номіналом по 500 гривень кожна, для участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій під час пошуку, фіксації та отримання фактичних даних про вимагання і отримання від нього неправомірної вигоди головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області ОСОБА_4 . Всі купюри оброблено аерозолем «СВЕТЛЯЧОК-М» з обох боків, після чого поверхня банкнот з обох сторін в ультрафіолетових променях світла від ультрафіолетової лампи люмінесціює яскраво-зеленим кольором (том доказів у к.п. № 1, а.п. 31-32);

-протоколу затримання ОСОБА_4 від 26.08.2017, зі схемою до нього, згідно якого ОСОБА_4 затримано 26.08.2017. В ході особистого обшуку ОСОБА_4 в правій кишені шортів виявлено та вилучено мобільний телефон з сімкартками, пачку із цигарками, дві запальнички, пачку грошей, скріплених металевим зажимом, які зі слів затриманого належать йому. Біля ОСОБА_4 виявлено прозорий файл, в якому знаходяться грошові кошти та копії документів, які зі слів затриманого належать ОСОБА_7 , який дав їх щоб він передивися документи, оскільки ОСОБА_7 мав їх відправляти в місто Київ для оформлення в Міністерстві транспорту ліцензії на перевезення пасажирів. Далі з файл вийнято грошові кошти - 10 купюр по 500 гривень, які були освітлені ультрафіолетовою лампою, при цьому на купюрах було виявлено нашарування яскраво-зеленого кольору (том доказів у к.п. № 1, а.п. 31-41);

-висновку від 29 вересня 2017 року № 4550 криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, згідно якого, на поверхнях двох дисків фільтрувального паперу зі змивами з правої та лівої долонь рук ОСОБА_4 , які були відібрані 26.08.2017 під час затримання, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією неорганічної природи. На поверхнях двох дисків фільтрувального папера зі змивами з поверхонь правої та лівої кишень шортів ОСОБА_4 , нашарувань спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією неорганічної природи, не виявлено. На поверхнях десяти банкнот (з двох сторін) номіналом 500 гривень, які були вилучені 26.08.2017 в ході затримання ОСОБА_4 , виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією неорганічної природи. Спеціальна хімічна речовина із жовтувато-зеленою люмінесценцією,що виявлена на поверхнях десяти банкнот (з двох сторін) номіналом по 500 гривень, які були вилучені 26.08.2017 в ході затримання ОСОБА_4 , двох дисків фільтрувального паперу із змивами з правої та лівої долонь рук ОСОБА_4 , які були відібрані 26.08.2017 під час затримання, має спільні родові ознаки із зразком спеціальної хімічної речовини «Світлячок-М» (том доказів у к.п. № 1, а.п. 62-63);

-протоколу обшуку від 14 вересня 2017 року, згідно якого, у приміщенні управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області за адресою: місто Ужгород, вулиця Гойди, 8, виявлено та вилучено особову справу на ОСОБА_4 , копію наказу про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017 (том доказів у к.п. № 1, а.п. 67-70);

-копії наказу голови Державної служби України з безпеки на транспорті № 1662-к від 23.08.2017 про звільнення ОСОБА_4 з посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області, з 23 серпня 2017 року за власним бажанням. На наказі міститься відмітка з підписом ОСОБА_4 про ознайомлення 23.08.2017 (том доказів у к.п. № 1, а.п. 92);

-особовою карткою державного службовця ОСОБА_4 , з додатками, згідно яких, останній до 23.08.2017 обіймав посаду головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області (том доказів у к.п. № 1, а.п. 94-121);

-- протоколу про результати аудіо- відео контролю особи від 27.08.2017, згідно якого, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено, що 26.08.2017, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_7 для отримання раніше обумовленої між ними суми за сприяння з використанням свого службового становища у оформленні ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення. 26.08.2017 року о 15.00 годині, з метою перевірки факту вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 від ОСОБА_7 , останньому вручені спеціальні технічні пристрої для фіксації протиправних дій ОСОБА_4 26.08.2017 о 16 годині 22 хвилині ОСОБА_7 за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 зустрівся з останнім біля приміщення продовольчого магазину на вулиці Підгорянській в місті Мукачево. Згідно додатку до протоколу зафіксовано запис розмови між вказаними особами, в ході якої ОСОБА_7 (том доказів у к.п. № 1, а.п. 139-141,142);

-протоколу тимчасового доступу від 26.10.2017, згідно якого, слідчим вилучено наступні документи: наказ про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017 № 1662-к; заяву ОСОБА_4 про звільнення з роботи від 09.08.2017; табелю обліку робочого часу ОСОБА_4 за серпень 2017 року, згідно якого, останній працював із 01 до 23 серпня 2017 року; розрахунковий листок ОСОБА_4 за серпень 2017 року, згідно якого, останній працював із 01 до 23 серпня 2017 року; ксерокопії руху трудових книжок, згідно якого, трудову книжку ОСОБА_4 видано 23.08.0217 ОСОБА_13 , ксерокопію із журналу реєстрації заяв з кадрових питань, згідно якого виявлено запис від 09.08.2017 щодо надходження його заяви про звільнення; ксерокопії із журналу реєстрації наказів по особовому складу Укртрансбезпеки за 2017 рік, де виявлено запис за № 1662-к від 23.08.2017 про реєстрацію наказу про звільнення ОСОБА_4 (том доказів у к.п. № 2, а.п. 5-9,10-25);

-розсекреченими матеріалами НСРД, зокрема, клопотанням про надання дозволу на проведення заходів, які тимчасово обмежують права людини №58/14-144 від 22.05.2017; клопотанням про надання дозволу на проведення заходів, які тимчасово обмежують права людини №58/14-190 від 25.07.2017; ухвалою апеляційного суду Закарпатської області №001473 від 25.05.2017, якою надано дозвіл до 25.07.2017 на проведення щодо ОСОБА_4 наступних оперативно-розшукових заходів: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж-карток операторів мобільного зв`язку «Водафон» та «Київстар», якими користується ОСОБА_4 та отримання інформації щодо телефонних номерів з`єднаних абонентів; візуальне спостереження за ОСОБА_4 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо- відеоконтроль ОСОБА_4 ; аудіо-відео контроль місця,пункту габаритно-вагового, розташованого на 783 км. автодороги державного значення Мукачівського району Закарпатської області; ухвалою апеляційного суду Закарпатської області №002018від 07.08.2017, згідно якої надано дозвіл до 13.09.2017 на проведення щодо ОСОБА_4 наступних оперативно-розшукових заходів: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж-карток операторів мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_2 та «Київстар» НОМЕР_3 , якими користується ОСОБА_4 та отримання інформації щодо телефонних номерів з`єднаних абонентів; візуальне спостереження за ОСОБА_4 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо- відеоконтроль ОСОБА_4 ; аудіо- відеоконтроль місця, пункту габаритно-вагового контролю, розташованого на 783 км автодороги державного значення «Київ-Чоп» Мукачівського району Закарпатської області (том доказів у к.п. № 2, а.п. 41-48);

-протоколу за результатами проведення аудіо-контролю особи від 26.08.2017, за результатами проведеного негласного розшукового заходу, зафіксованого на компакт-диску DVD-R, встановлено, що інформація про проведений негласний розшуковий захід щодо ОСОБА_4 міститься на вказаному диску в аудіо файлі "2017-08-24" та містить інформацію про розмову, яка відбулася 24.08.2017 на АГЗС "Надєжда" (місто Мукачево, вулиця Пряшівська) при зустрічі ОСОБА_21 з ОСОБА_4 . Зі змісту розмови встановлено обговорення між вказаними особами питання оформлення дозволу на пасажирські перевезення та суми коштів в розмірі 6 000, які необхідно ОСОБА_7 надати ОСОБА_4 (том доказів у к.п. № 2, а.п. 50-54);

-протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.09.2017, з додатком, яким зафіксовані 36 розмов ОСОБА_4 , що відбулись у період з 12 червня до 23 серпня 2017 року, зокрема з ОСОБА_15 , мешканцем міста Київ, колишнім співробітником Укртрансбезпеки, який використовує номер НОМЕР_4 , ФОП ОСОБА_16 суб`єктом підприємницької діяльності, який використовує номер НОМЕР_5 : ОСОБА_22 - помічницею ОСОБА_17 (том доказів у к.п. № 2, а.п. 55-90);

-- протоколу за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.09.2017, з додатком, яким зафіксовано 15 розмов ОСОБА_4 , що відбулись у період з 22 до 26 серпня 2017 року. Зі змісту протоколу, серед іншого, встановлено спілкування телефоном ОСОБА_4 23.08.2017 (декілька разів), 24.08.2017 (декілька разів), 25.08.2017 (декілька разів) та 26.08.2017 (декілька разів) з ОСОБА_7 щодо оформлення документів для здійснення пасажирських перевезень (том доказів у к.п. № 2, а.п. 91-98,99).

З огляду на викладене, суд зазначає, що стороною обвинувачення підтверджено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Суд критично ставиться до невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, виходячи з наступного.

З досліджених судом доказів, зокрема, показів потерпілого та письмових доказів, встановлено, що на момент повідомлення обвинуваченим ОСОБА_4 потерпілого ОСОБА_7 , який звернувся до обвинуваченого за допомогою в оформленні документів (дозволу) на здійснення пасажирських перевезень, про необхідність передання потерпілим грошових коштів в розмірі 6 000 гривень за свої послуги, ОСОБА_4 був звільнений з посади головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області, з 23 серпня 2017 року за власним бажанням. Обізнаність обвинуваченого про своє звільнення на час спілкування з потерпілим підтверджується дослідженим судом наказом про звільнення, а також визнавалося ОСОБА_4 в ході судового розгляду.

Дослідженим додатком до протоколу затримання ОСОБА_18 від 26.08.2017 встановлено, що обвинувачений під час свого затримання представився працівником Укртрансбезпеки в Закарпатській області.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про те, що на час висловлення обвинуваченим пропозиції надання йому потерпілим грошових коштів, ОСОБА_4 не був працівником Укртрансбезпеки в Закарпатській області, а отже, не мав службових повноважень, пов`язаних з можливістю вчинення дій щодо прохання, висловленого потерпілим, та підтверджують спрямованість умислу ОСОБА_4 на заволодіння грошовими коштами потерпілого саме шляхом обману, тобто, вчинення шахрайства.

Стосовно посилань захисника суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

За змістом зазначеної норми кримінального процесуального закону її положення стосуються використання матеріалів НСРД, здобутих при документуванні одного кримінального правопорушення, для доказування вчинення іншого, яке не розслідувалось при проведенні НСРД. Тобто положення вказаної статті не стосуються матеріалів, отриманих у ході оперативно-розшукової діяльності.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України). Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року № 2135-XII з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон № 2135-XII), який є складовою кримінального процесуального законодавства і з огляду на приписи ч. 3 ст. 9 КПК України повинен відповідати цьому Кодексу.

Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності відповідно до вимог пункту 1 ч.1 ст. 6 Закону № 2135-XII є наявність інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, у тому числі про кримінальні правопорушення, що готуються та осіб, які готують їх вчинення. Інформація про те, що особа вчиняє або вже вчинила злочин, може бути перевірена лише шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій після внесення відомостей до ЄРДР, тобто в межах кримінального провадження.

Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються у тому числі: як приводи та підстави для початку досудового розслідування; для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні; для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень (ст. 10 Закону № 2135-XII).

За приписами ст. 7 Закону № 2135-XII, у разі виявлення ознак кримінального правопорушення оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов`язаний невідкладно направити зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. У разі, якщо ознаки кримінального правопорушення виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак кримінального правопорушення, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена КК України, до відповідного органу досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Судом встановлено, що відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, внесено до ЄРДР за №42017070000000308 24.08.2017 на підставі рапорту оперуповноваженого ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_11 №14/2829 від 24.08.2017 та долученої до нього заяви потерпілого ОСОБА_7 від 24.08.2017 (т.д. № 1,а.к.п. 1-6). Зі змісту вказаного рапорту встановлено, що в ході здійснення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення та протидію корупційним проявам з боку посадових осіб Державної служби з безпеки на транспорті, встановлено вимагання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_4 від ОСОБА_7 під час звернення останнього з питання надання консультації щодо оформлення документів на здійснення пасажирських перевезень. В подальшому, після внесення відповідних відомостей до ЄРДР, органом досудового розслідування проведено ряд НСРД, спрямованих на встановлення об`єктивної істини у справі, зокрема, аудіо, відео контроль стосовно ОСОБА_4 , контроль за вчинення злочину у формі імітування обстановки злочину, проведених на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду та процесуального прокурора у кримінальному провадженні відповідно, що свідчить про проведення вказаних НСРД у відповідності до вимог КПК України.

Посилання на захисника про порушення вимог ч. 1 ст. 257 КПК України, є неспроможними, оскільки її положення стосуються використання матеріалів НСРД, здобутих при документуванні одного кримінального правопорушення, для доказування вчинення іншого, яке не розслідувалось при проведенні НСРД. Тобто положення вказаної статті не стосуються матеріалів, отриманих у ході оперативно-розшукової діяльності.

В той же час, наявні в матеріалах кримінального провадження матеріали щодо проведення оперативно-розшукових заходів в межах оперативно-розшукової справи «Терпіли» « 132, заведеної 13.03.2017, в даному випадку, лише додатково підтверджують встановлення оперативно-розшуковими органами даних, стосовно готування ОСОБА_4 до протиправної діяльності, які мали оперативне значення та потребували додаткової перевірки, тобто свідчать про здійснення оперативно-розшукових заходів відповідно до вимог ЗУ «Про оперативно-розшукову» діяльність, що, в подальшому й стало підставою виявлення ознак кримінального правопорушення оперативним підрозділом та направлення зібраних матеріалів, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння особи, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України, що й мало місце в даному кримінальному провадженні.

Суд критично відноситься до посилань захисника на те, що в кримінальному провадженні проведено не контроль за вчиненням злочину у формі імітації обстановки злочину, а фактично спеціальний слідчий експеримент, оскільки вказані пояснення спростовані дослідженими судом доказами, зокрема, постановою прокурора від 25.08.2017 про проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів, із залученням ОСОБА_7 (том доказів № 1, а.п. 132-134), протоколу про результати отримання грошових коштів та протоколу про ідентифікацію (помічення) та вручення грошових коштів від 25.08.2017, згідно яких, на виконання вказаної постанови прокурора, ОСОБА_7 вручені заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти на загальну суму 6 000 гривень (том доказів № 1, а.п. 23-30, 31-32), що підтверджує проведення саме контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину, а не спеціального слідчого експерименту.

Неспроможними є посилання захисника на те, що на момент внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, зокрема, й шляхом проведення НСРД, ОСОБА_4 не перебував на посаді в органах Укртрансбезпеки через своє звільнення, оскільки вказані обставини встановлені органом досудового розслідування вже під час його проведення, тобто після внесення відповідних відомостей до ЄРДР, що об`єктивно неможливим було встановити до цього часу, враховуючи звільнення ОСОБА_4 лише 23.08.2017.

Стосовно посилань захисника на проведення НСРД з порушенням КПК України через те, що контроль за вчиненням злочину закінчився фактичним затриманням ОСОБА_4 , тобто відкритим фіксуванням, однак, всупереч вимогам ч.4 ст.271 КПК України, протокол про результати контролю за вчиненням злочину був складений після затримання ОСОБА_4 , за відсутності підозрюваного та без його підпису, що, на думку захисника істотно порушило права ОСОБА_4 на захист, суд зазначає наступне.

Зі змісту протоколу про затримання ОСОБА_4 від 26.08.2017, підставами його затримання, серед іншого, було те, що ОСОБА_4 затримали під час вчинення злочину, зокрема, отримання грошових коштів в розмірі 5 000 гривень від ОСОБА_7 в якості неправомірної вигоди, тобто за змістом статей 208, 209 КПК було проведено процесуальну дію у виді затримання особи, яка з цього моменту набуває право на захист згідно з ч. 1 ст. 42 КПК.

Відповідно до ч.4 ст. 271 КПК України, про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

Суд зазначає, що положення вказаної статті КПК України регламентують, зокрема, оформлення результатів контролю за вчиненням злочину, який може проводиться у одній з таких форм: 1) контрольована поставка; 2) контрольована та оперативна закупка; 3) спеціальний слідчий експеримент; 4) імітування обстановки злочину.

Суд також акцентує увагу, що протокол за результатами проведення аудіо контролю особи від 26.08.2017 (том доказів № 2, а.п. 50-54), складений за результатами проведення аудіоконтролю ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Закарпатської області від 07.08.2017, в межах ведення ОРС № 132, що свідчить про оформлення вказаним процесуальним документом такого негласного розшукового заходу як аудіоконтроль особи, передбачений положеннями ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», а не контролю за вчиненням злочину, який проводиться відповідно до вимог статті 271 КПК України, на що посилається захисник.

Стосовно провокації вчинення кримінального правопорушення суд звертає увагу на наступне.

За загальним правилом закон не забороняє використання як доказів даних, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Одним із видів негласних слідчих (розшукових) дій, згідно статті 271 КПК України, є контроль за вчиненням злочину, який може проводитись у формі імітування обстановки злочину.

Разом із тим, для використання результатів указаних дій як доказів має бути дотримано визначеної процесуальним законом процедури.

За змістом статей 246, 271 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитись, якщо наявні достатні підстави вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, а також якщо відомості про злочини та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів із контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, якого вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Зазначені положення процесуального закону узгоджуються з практикою Верховного Суду, який у своїх рішеннях розробив ряд критеріїв для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів - змістовний та процесуальний критерії.

При цьому під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Так, для визначення провокації злочину Верховний Суд встановив, зокрема, такі критерії: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і чи була суттєвою ймовірність вчинення нею злочину.

З матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що в ході ведення оперативно-розшукової справи проведені оперативні розшукові заходи, в результаті яких встановлено можливу причетність ОСОБА_4 , як службової особи, до вимагання та отримання неправомірної вигоди, що на думку суду, давало обґрунтовані підстави органу досудового розслідування для початку проведення щодо останнього заходів (контролю за вчиненням злочину) з метою його викриття та документування.

З показів потерпілого ОСОБА_7 встановлено, що він мав намір зайнятися підприємницькою діяльністю зі здійснення пасажирських перевезень та в ході оформлення доручення у нотаріуса в місті Мукачево, останній порадив йому ОСОБА_4 , як особу яка працює в органах Укртрансбезпеки та може допомогти в оформленні необхідної йому ліцензії на перевезення. В подальшому потерпілий зв`язався з ОСОБА_4 , який повідомив йому про необхідність сплати грошові кошти в національній валюті за свої послуги, після чого він ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 16.08.2017 ОСОБА_7 зареєструвався як ФОП; 23.08.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_19 посвідчено довіреність, якою уповноважено ОСОБА_7 на користування автомобілем марки Renault моделі Master, а 26.08.2017 ОСОБА_6 оформив тимчасовий реєстраційний талон на вказаний транспортний засіб, згідно якого, він переобладнаний 02.03.2013 для перевезення пасажирів (том доказів № 1, а.п. 6-16). Протоколом огляду від 27.08.2017 зафіксовано огляд автомобіля марки «Рено-Мастер», білого кольору, н.з. НОМЕР_1 , в якому виявлено електронний автомобільний таксометр ТА-2, який, зі слів ОСОБА_7 був наданий йому 25.08.2017 працівниками підприємства в місті Мукачево, з яким було укладено договір про сервісне обслуговування таксометра (том доказів у к.п. № 1, а.п. 19-21,22).

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують покази потерпілого про реальність його намірів на здійснення законної підприємницької діяльності та звернення до правоохоронних органів лише після пропозиції ОСОБА_4 до нього про надання грошових коштів.

Таким чином, суд зазначає, що органи досудового розслідування діяли у пасивний спосіб і не підбурювали обвинуваченого до вчинення злочину, відомості про можливу причетність до злочину стали відомі ще до початку проведення НСРД, та підтверджувалися оперативно-розшуковими заходами, в ході яких і було отримано відповідну інформацію, а поведінка органу досудового розслідування обмежувалася виключно документуванням кримінального правопорушення та була пасивною як того і вимагають правила КПК України під час контролю за вчиненням злочину.

Отже, суд дійшов висновку, що намір на вчинення кримінального правопорушення у обвинуваченого ОСОБА_4 сформувався без стороннього впливу та підбурювання до вчинення злочину, з огляду на що, відхиляє як безпідставні доводи захисника про протилежне.

Знаходячи обвинувачення доведеним, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

З вищевикладених підстав суд вважає, що версія захисту про непричетність обвинуваченого до кримінального правопорушення, не знайшла свого підтвердження в суді та повністю спростовується показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого, а також дослідженими письмовими доказами та на кваліфікацію дій ОСОБА_4 не впливає. Невизнання обвинуваченим своєї вини суд розцінює, як спосіб його захисту та намагання уникнути відповідальності за кримінальне правопорушення. Порушень під час досудового розслідування кримінального провадження, які б впливали на допустимість доказів, судом не встановлено.

Показання свідка ОСОБА_20 (дружини обвинуваченого) не спростовують встановлених судом обставин, оскільки остання надала пояснення стосовно перебування її на місці під час затримання ОСОБА_4 , а також попередньої передачі нею обвинуваченому особистих коштів.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, є фізичною особою підприємцем, інвалідом 3 групи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про наявність сталих соціальних зв`язків, а тому вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також мета покарання, визначена ч.2 ст. 50 КК України, буде досягнута лише при призначенні обвинуваченому покарання у виді обмеження волі.

Також, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 та частини 5 статті 74 КК України, строки давності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 та КК України, спливли, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлено, запобіжний захід не застосовано.

Арешти на майно підлягають скасуванню, долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, наступним чином: два системних блоки до комп`ютера, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, ноутбук модель «Hр», повернути управлінню Укртрансбезпеки в Закарпатській області; копію наказу про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017, з відміткою про ознайомлення; копію наказу про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017, без відмітки про ознайомлення; особову справу на ОСОБА_4 на 20 арк., копію паспорта ОСОБА_6 , копію картки платника податків ОСОБА_6 , копію посвідчення водія ОСОБА_6 , копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «RENAULT MASTER 2.5 DCI» н.р.з. НОМЕР_1 , копію тимчасового реєстраційного талону на автомобіль марки «RENAULT MASTER 2.5 DCI» н.р.з. НОМЕР_1 , копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВОП ОСОБА_6 , копію опису документів, які подаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація фізичної особи - підприємця» на ОСОБА_6 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Долю інших речових доказів суд не вирішує через відсутність в матеріалах провадження доказів на підтвердження їх місцезнаходження.

Процесуальні витрати в розмірі 593,22 грн. за проведення Закарпатським НДЕКЦ МВС України судової почеркознавчої експертизи №4/336 від 13.11.2017 (том доказів № 2, а.п. 31, 32-38) підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до вимог ст.ст. 118,124,126 КПК України; процесуальні витрати в розмірі 3 095 грн. за проведення Львівським НДІСЕ криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 4550 від 29.09.2017 стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки виконанні за рахунок асигнувань загального фонду Державного бюджету України (том доказів № 1, а.п. 61, 62-64).

Керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 3-х (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 та частини 5 статті 74 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.08.2017 на майно, тимчасово вилучене в ході затримання ОСОБА_4 , зокрема: змиви з правої та лівої долонь рук ОСОБА_4 , змиви із правої та лівої кишень шортів, в які був одягнений ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 5 000 грн.: 10 грошових купюр номіналом по 500 грн. кожна серія та номер ВХ1525982, СГ3394107, ЗБ2285802, НБ6936613, СЗ2538282, ЛЗ6161591, ВХ1791210, СБ2714600, АА0404429, ГН2640545; мобільний телефон марки «Самсунг» із сім-картками НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , особисті грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 490 євро, із яких дві купюри по 20 євро, дев`ять купюр по 50 євро, 21 купюра по 100 грн., 11 купюр по 200 грн., одна купюра 500 грн., 1 купюра по 50 грн., 2 купюри по 20 грн., 1 купюра по 2 грн., 1 купюра по 1 грн.; копію паспорта ОСОБА_6 , копію картки платника податків ОСОБА_6 , копію посвідчення водія ОСОБА_6 , копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «RENAULT MASTER 2.5 DCI» н.р.з. НОМЕР_1 , копію тимчасового реєстраційного талону на автомобіль марки «RENAULT MASTER 2.5 DCI» н.р.з. НОМЕР_1 , копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВОП ОСОБА_6 , копію опису документів, які подаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація фізичної особи - підприємця» на ОСОБА_6 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20.10.2017 на тимчасово вилучене майно, а саме: копію наказу про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017, з відміткою про ознайомлення; копію наказу про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017, без відмітки про ознайомлення; особову справу на ОСОБА_4 на 20 арк.; 2 (два) системні блоки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.09.2017 на майно, тимчасово вилучене в ході обшуку 14.09.2017, зокрема: жорсткий диск з службового комп`ютера на якому виявлено створені документи (інформації про стан надання адміністративних послуг Державною службою України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області станом на 27.08.2017 та 28.08.2017), зокрема марки Samsung model ST500DM005 S\N S20BJ90D308491, який упаковано в пакет експертної служби №174286; інформацію про стан надання адміністративних послуг Державною службою України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області станом на 27.08.2017 року; інформацію про стан надання адміністративних послуг Державною службою України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області станом на 28.08.2017.

Речові докази: два системних блоки до комп`ютера, ноутбук модель «Hр», повернути управлінню Укртрансбезпеки в Закарпатській області; копію наказу про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017, з відміткою про ознайомлення; копію наказу про звільнення ОСОБА_4 від 23.08.2017, без відмітки про ознайомлення; особову справу на ОСОБА_4 на 20 арк., копію паспорта ОСОБА_6 , копію картки платника податків ОСОБА_6 , копію посвідчення водія ОСОБА_6 , копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «RENAULT MASTER 2.5 DCI» н.р.з. НОМЕР_1 , копію тимчасового реєстраційного талону на автомобіль марки «RENAULT MASTER 2.5 DCI» н.р.з. НОМЕР_1 , копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВОП ОСОБА_6 , копію опису документів, які подаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація фізичної особи - підприємця» на ОСОБА_6 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи в розмірі 593 (п`ятсот дев`яносто три) грн. 22 коп. (одержувач: ГУК у Зак.обл/Мукачівська тг/24060300, р/рахунок № UA288999980313070115000007383, код ЄДРПОУ - 37975895, назва банку - Казначейство України).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1