Ухвала суду № 124004106, 18.12.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/7538/24

ун. № 759/11699/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах сім`ї та Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Гната Юри, 9, кім.422) про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2024 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, у якому просить визначити місце проживання та самостійне виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

19.06.2024 р. та 02.07.2024 р. позивачем ОСОБА_1 подавались до суду клопотання щодо усунення недоліків позову.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.07.2024 р. позов повернутий позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2024 р. ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18.07.2024 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суддя, ознайомившись постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2024 р., із заявою про усунення недоліків, матеріалами цивільної справи, доходить висновку про повернення позову, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду із позовом засобами поштового зв`язку 01.06.2024 р.

Позов отримано судом 05.06.2024 р.

10.06.2024 р. ухвалою Святошинського районного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху.

Судом встановлено, що позивач подав позов із недоліками, які перешкоджають відкриттю провадження та подальшому розгляду справи, зокрема: позивачем не зазначено наявність/відсутність у відповідача та третьої особи електронного кабінету (п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів, позову; не зазначено попереднього розрахунку судових витрат (п.п. 6,7,9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України); не додано копій позову з додатками для відповідача та третьої особи (ч. 1 ст. 177 ЦПК України); не сплачено судовий збір (ч. 4 ст. 177 ЦПК України).

Ухвалу суду від 10.06.2024 р. про залишення позову без руху позивач отримав 05.07.2024 р. на зазначену ним у позові електронну адресу (а.с. 43).

Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі N 761/877/20 (провадження N 61-11706св21), у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі N 761/14537/15-ц сформовано наступну позицію: якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

19.06.2024 р. позивачем подано клопотання про зменшення або відстрочення сплати судового збору на підставі ч.1,3 ст. 136 ЦПК України. Клопотання не містило додатків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 ЦПК України судом надано позивачу строк на усунення недоліків заяви 7 днів з дня отримання копії ухвали. Тобто, ОСОБА_1 мав можливість усунути недоліки позову до 11.07.2024 р. включно усунути недоліки позовної заяви.

12.07.2024 р. через систему «Електронний суд» позивач скерував до суду заяву про усунення недоліків позову на виконання ухвали від 10.06.2024 р.

Щодо надання судом оцінки поданої заяви про усунення недоліків.

На виконання вимог п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у заяві про усунення недоліків не зазначено відомостей про наявність або відсутність у відповідача та третьої особи електронного кабінету. Усуваючи недоліки, позивач вказує лише на наявність у нього електронного кабінету. Зазначення позивачем відомостей про наявність у нього електронного кабінету не звільняє його від обов`язку зазначення таких відомостей щодо інших учасників. Такий недолік не був усунутий позивачем.

Позивач просить зменшити або відстрочити йому сплати судового збору на підставі ч.1,3 ст. 136 ЦПК України.

На підставі ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік складає 1211,20 грн.

Позивач просить на підставі ч. 1 ст. 136 ЦПК України відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі у зв`язку з відсутністю постійного місця роботи та регулярного доходу.

Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, закон визначає вичерпні підстави для звільнення від сплати судового збору.

З аналізу вказаних норм закону вбачається, що крім зазначення належних підстав для звільнення від сплати судового збору, позивачу також необхідно було подати до суду відповідні докази. Однієї лише довідки про доходи, наданої позивачем, не є достатньо для прийняття судом рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Суд має оцінити наявність у позивача нерухомого, рухомого майна, чи займається позивач підприємницькою чи іншої оплачуваною діяльністю, що вказує на отримання ним додаткового джерела доходу. Водночас зазначені докази не свідчать про скрутний майновий стан позивача та не є переконливою підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Крім того, суд враховує те, що передбачена ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується як правило у виключних випадках.

Окрім того, у заяві про усунення недоліків позову від 12.07.2024 р. позивач вказав, що у випадку відмови у задоволенні клопотання про зменшення або відстрочення сплати судового збору, він зобов`язується у строк до 20.07.2024 р. сплати судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та надати відповідний доказ суду. Однак, як вбачається з клопотання позивача від 12.07.2024 р. щодо усунення недоліків, ним не сплачений судовий збір. Окрім того, до своєї заяви від 15.07.2024 р. (зареєстрована судом 19.07.2024 р.) позивач додав квитанцію, однак не виконав цієї вимоги закону та сплатив судовий збір лише у розмірі 600,00 грн.

Отже, незважаючи на зазначення судом необхідності сплати судового збору у встановленому законом розмірі та усвідомлюючи це, позивач не дотримався цієї вимоги.

Таким чином, встановлений судом згідно вимог законодавства судовий збір у розмірі 1211,20 грн. позивачем не сплачено.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Зважаючи на скасування Київським апеляційним судом ухвали суду від 18.07.2024 р. про повернення позову, суд також дослідив і заяву позивача, яка була подана ним до суду 06.08.2024 р. на виконання ухвали суду від 10.06.2024 р. щодо усунення недоліків позову.

Слід зазначити, що і цією заявою позивачем не були усунуті зазначені судом недоліки позову.

Згідно ч. 1 ст. ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, який відправлено поштовим відправленням, надає суду докази направлення копій поданих до суду документів учасникам справи, що не передбачено цивільним процесуальним законодаством. Вказаний порядок застосовується у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет.

Тобто у даному випадку, суд оцінивши дії позивача з врахування поданих ним заяви про усунення недоліків, клопотання про зменшення або відстрочення сплати судового збору, які з точною впевненістю свідчать про невиконання ним вимог цивільного процесуального законодавства, а саме, п.2 ч. 3 ст. 175, ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України (зазначення про наявність/відсутність електронного кабінету відповідача, третьої особи, надання копії позову з додатками для відповідача та третьої особи, несплату судового збору), доходить висновку про наявність легітимних підстав для повернення позовної заяви.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Разом із цим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, N 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За наведених вище обставин позовну заяву слід повернути позивачу.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, а також керуючись ст. ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах сім`ї та Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м.Київ, вул.Гната Юри, 9, кім.422) про визначення місця проживання дитини, повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 сплачений 15.07.2024 р. судовий збір у розмірі 600,00 грн. за квитанцією АТ "Таскомбанк" №6088-4485-6944-2119.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова