Рішення № 124001842, 24.12.2024, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 645/5392/24

Провадження № 2/615/486/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2024 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 645/5392/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

10 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 551872 про надання споживчого кредиту у розмірі 67410,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 551872 (надалі - договір, кредитний договір). Згідно договору про надання споживчого кредиту № 551872 від 20 березня 2021 року відповідачу надається кредит у розмірі 31250,00 грн, з кінцевим терміном повернення 20 березня 2024 року, зі сплатою відсотків, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. У порушення умов кредитного договору про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує платежі, в результаті чого має заборгованість в розмірі 67410,57 грн, а саме: 24109,58 грн - заборгованість за тілом кредиту; 43300,99 грн - заборгованість за відсотками. Згідно умов договору факторингу № 2808-23, Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором № 551872 від 20 березня 2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», відповідно позивачем набуто право вимоги до відповідача.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

15 листопада 2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов до суду відзив на позовну заяву.

27 листопада 2024 року від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив, у якій представник позивача просить задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, у якому позов підтримав та просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс». Також у клопотанні зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судових викликів на адресу фактичного місця проживання відповідача як ВПО, які повернуті на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини неявки не повідомила.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2024 року цивільну справу передано за підсудністю до Валківського районного суду Харківської області.

30 жовтня 2024 року цивільна справа надійшла до Валківського районного суду Харківської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді Логвінова А.О.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2024 року прийнято позовну до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2024 року відзив ОСОБА_1 на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто відповідачу без розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 551872 про надання споживчого кредиту (надалі договір, кредитний договір) (а.с. 43-44).

За умовами кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 31250,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 20 березня 2024 року (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних) (далі Проценти за перший день користування кредитом); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних (далі - Поточні проценти). Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 127,31 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 87805,97 грн. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 25 000,00 гривень на користь споживача за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству у будь-який спосіб; у розмірі 6 250,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору. Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього договору. Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором (Графіком платежів). Нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Для цілей визначення періоду для нарахування процентів на суму кредиту, день надання кредиту враховується, а останній день повернення - не враховується. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день. Розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.5. договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Сплата поточних процентів здійснюється споживачем в кожну дату внесення платежу, зазначену вг платежів, за період, що передує даті внесення. В будь-якому випадку, при повному достроковому поверненні суми кредиту, проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням суми кредиту.

Згідно платіжного доручення № 4846 від 20 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» перерахувало 25 000,00 грн на рахунок відповідача вказаний у пункті 2.1 кредитного договору, призначення платежу перерахування коштів згідно кредитного договору № 551872 від 20 березня 2021 року ОСОБА_1 (а.с. 25).

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач не виконував умови договору в розмірах і строках визначених умовами договору, внаслідок чого станом на 20 березня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 67410,57 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 30136,98 грн, заборгованість за відсотками 37273,59 грн (а.с. 27).

28 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» укладено договір факторингу № 2808-23 за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру права вимоги у формі наведеної в додатку №1 до цього договору, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених розділ 3 договору (а.с. 28-32).

Згідно витягу з додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 року передано право вимоги за кредитним договором № 551872 від 20 березня 2021 року, укладеного зі ОСОБА_1 , сума заборгованості становить 67410,57 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 24109,58 грн, заборгованість за відсотками 43300,99 грн (а.с. 10).

28 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» підписано акт приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу № 2808-23 від 03.08.2023 (а.с. 24).

Відповідно до копії платіжної інструкції № 4565 від 28 серпян 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» 1648712,45 грн згідно договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року (а.с. 23).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.

Суд виходить з презумпції правомірності та чинності правочину у формі кредитного договору, який підписаний відповідачем, а відтак приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шлях власноруч проставлено підпису в договорі про надання споживчого кредиту, додатку до нього.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. Статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 625 ЦПК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідаліьнстю «Слон Кредит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.

Відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до ст. 617 ЦК України. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 позивалася щодо визнання вказаного кредитного договору, або окремих його положень, недійсним із зазначених нею підстав, або зверталася з цього приводу безпосередньо до банку.

Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 67410,57 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» сплачено 2422,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд), що підтверджується квитанцією про сплату № 4664-4543-0914-6049 від 09 вересня 2024 року, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 1, 53).

Матеріали справи також містять копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісіє серії 12 ААГ № 314235 від 12 лютого 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи з 12 лютого 2024 року безстроково.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується частиною 6 статті 141 ЦПК України відповідно до якої, у разі, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору (постанови Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-152цс17 та від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1065цс17, постанови Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 707/2717/21 (провадження № 61-2865св23), від 23 жовтня 2024 року у справі № 707/3057/22 (провадження № 61-15615св23)).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає компенсації за рахунок держави, в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1544цс17, так і Верховним Судом, зокрема у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 759/3278/20: «особа, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пунктів, передбачених частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір», не звільняється від відшкодування витрат на правничу допомогу».

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Сторона спору у договорі зі своїм адвокатом може визначати будь-яку ціну адвокатських послуг. Проте, суд, за результатами розгляду справи, здійснюючи розподіл судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний враховувати критерії, визначені законом.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 рокуу справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19),від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі№ 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 рокуу справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн до матеріалів справи в тому числі надано копії: договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»; додаткової угоди № 002367914926 від 27 червня 2024 року до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року; детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», на підставі договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року; акта про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року.

Відповідно до висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 6 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг.

При цьому суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, судова практика в даній категорії справ є сталою та незмінною, у зв`язку з чим, на думку суду, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, враховуючи, що представник позивача у судових засіданнях участі не приймав.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, враховуючи системний аналіз положень чинного законодавства України, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконаних робіт, з відповідача підлягає стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 551872 про надання споживчого кредиту від 20 березня 2021 року у розмірі 67410 (шістдесят сім тисяч чотириста десять) грн 57 коп.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» за рахунок держави, в порядку передбаченому Кабінетом Міністрів України, судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Валківський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 24 грудня 2024 року.

Суддя А.О. Логвінов