Рішення № 123999556, 20.11.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4920/24

2/296/2347/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача адвоката Остапенка С.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом та відповідно до змісту позовних вимог просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_2 15277,61 грн. майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 74866,28 грн. майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати, в тому числі витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертизи, витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23 січня 2024 року в м. Житомирі по вул. Жуйка, 12 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Subaru XV, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та перебував під його керуванням, а також транспортного засобу Mitsubishi Space Star, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням ОСОБА_1 13.02.2024 року постановою Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі полісу №218859214 від 11 січня 2024 року. Згідно страхового акту № ЦВ/24/0552 заявлена подія є страховим випадком за полісом №218859214 від 11 січня 2024 року, розмір страхового відшкодування становить 61151,39 грн. Оскільки позивач не згодний з розміром страхового відшкодування, то здійснив замовлення звіту про оцінку вартості матеріального збитку. 16.04.2024 Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» перераховано позивачу страхове відшкодування у розмірі 61151,39 грн. Однак, страховою компанією занижено розмір виплати страхового відшкодування. Крім того для повного відшкодування завданої транспортному засобу позивача шкоди відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між вартістю відновлювального ремонту без врахування зносу та вартістю такого ремонту з урахуванням зносу.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 13 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.08.2024 року від представника Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» Боднар О.П. надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» у повному обсязі. Зазначає, що Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на виконання вимог ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було складено страховий акт, затверджено розрахунок страхового відшкодування та 16.04.2024 року виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 61151,39 грн, що підтверджується позивачем у позовній заяві. Страхове відшкодування позивачем повернуто не було, що є підтвердженням прийняття умов та суми виплаченого відшкодування. Крім того, право позивача на самостійне визначення розміру збитків виникає лише у тому випадку, якщо страховик протягом десяти робочих днів не направить аварійного комісара, експерта або свого представника на огляд пошкодженого майна, однак Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» вчасно здійснило огляд пошкодженого транспортного засобу Subaru XV 2.0 д.н.з. НОМЕР_1 , а саме 31.01.2024 року. Відтак, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обставин, визначених ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", необхідних для самостійного визначення розміру завданої йому шкоди, тому відсутні підстави, визначені п. 34.3 ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які надають позивачу право самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди. Вказує, що у Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» відсутнє зобов`язання перед позивачем зі сплати страхового відшкодування, визначеного відповідно до висновку №3099 від 12.03.2024року, зробленого на замовлення позивача, з огляду на те, що саме на страховика покладено обов`язок з визначення розміру збитків, в той час як потерпілий зобов`язаний сприяти страховику у цьому. Незгода позивача із виплаченою сумою страхового відшкодування не створює підстав для виникнення обов`язку відповідача відшкодувати різницю між фактичним розміром завданої шкоди і виплаченою сумою страхового відшкодування. Наголошує, що позивачем не надано доказів документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу Subaru XV 2.0 д.н.з. НОМЕР_1 , що б свідчило про те, що суми страхового відшкодування недостатньо для відновлення пошкодженого транспортного засобу, актів виконаних робіт та платіжних документів з приводу проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу не надано, а тому заявлені вимоги є безпідставними. Звіт №ЦВ/24/0552 від 25.03.2024 року виконаний на замовлення Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на момент розгляду справи в суді є дійсним та не спростований, а експертиза, виконана на замовлення позивач, проведена за його власною ініціативою не може спростувати експертизу, проведену на замовлення Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», оскільки проведена не на підставі ухвали суду. Крім того експертиза, виконана на замовлення позивача, не входить до судових витрат, повязаних із розглядом даної справи в суді, тому підстав для стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача витрат, понесених за проведення експертизи №3099 від 12.03.2024 року (а.с.64-68).

02.09.2024 року від позивача та його представника адвоката Остапенка С.О. до суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначають, що Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» замовило проведення оцінки і складання звіту про визначення вартості матеріального збитку після надходження до них заяви від позивача про страхове відшкодування з доданим висновком транспортно-товарознавчої експертизи №3099 від 12.03.2024 року, складеного судовим експертом Землюком В.В. Водночас, звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/24/0552 від 25.03.2024 року, на підставі якого ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату страхового відшкодування, виконано з порушенням, оскільки вказаний звіт виконувався без особистого огляду автомобіля оцінювачем. Не дивлячись на те, що в акті огляду транспортного засобу №ЦB/24/0552 SKR від 31.01.2024 року вказано, що оцінювач ОСОБА_3 31.01.2024 року у місті Житомирі здійснив огляд ушкодженого автомобіля Subaru XV, реєстраційний номер НОМЕР_3 , дана інформація не відповідає дійсності, оскільки огляд вказаного автомобіля 31.01.2024 року у м. Житомирі був здійснений представником від ТДВ «СК «Альфа-Гарант» М. Ліщинським. Вказане підтверджується, зокрема, відсутністю підписів учасників огляду транспортного засобу у вказаному акті. При цьому оцінювач зазначає, що він припускає відсутність яких-небуть схованих факторів, що впливають на оцінку вартості оцінюваного об`єкта, стан конструкцій, вузлів і елементів та не несе відповідальність за стан складових чи агрегатів, що неможливо досліджувати в ході звичайного інспектування (чи зовнішнього візуального огляду) - п. 6 Письмової заяви оцінювача (стор. 12 Звіту). Також у звіті зазначено, що оцінка проведена на підставі огляду і фотографій. Проте, як зазначалось огляд автомобіля оцінювачем не проводився, в якості вихідних очевидно використовувались надані цифрові фотографії пошкодженого автомобіля та протокол огляду складений іншою особою. Також у звіті зазначається, що у разі невідповідності фотографій вищезгаданим вимогам, висновки оцінювача що вартості ремонту (матеріального збитку) можуть змінитися - п. З Письмової заяви оцінювача (стор. 12 Звіту). При цьому, в розрахунках, що наведені в Звіті про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦB/24/0552 від 25.03.2024 року перелік необхідних запасних частин та необхідних ремонтних робіт не відповідає наявним пошкодженням транспортного засобу Зокрема, оцінювачем не враховано необхідність заміни накладки переднього бамперу, яка постачається окремо від бамперу, та декоративної накладки гратки радіатора, також у звіті вказано про необхідність заміни таких деталей як кронштейн лівої панелі передній та підсилювач лівої панелі передній, проте відсутні позиції по фарбуванню даних деталей. Таким чином, вказані порушення вплинули на кінцевий результат визначення вартості відновлювального ремонту і вартості матеріального збитку. Окрім того, у пункті 34.4 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти. Натомість, вищевказаний звіт про оцінку №ЦВ/24/0552 від 25.03.2024 року виконаний не працівником страховика, не експертом або юридичною особою в штаті якої є експерт, а суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , чим порушено вищевказану норму Закону. Тому, вищевказаний Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №LB/24/0552 від 25.03.2024 року не може вважатися таким, що виконаний у порядку, встановленому законодавством. Окрім того, у поданому відзиві представник Відповідача ТДВ "СК "Альфа-Гарант" зазначає, що висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду, експертною установою, визначеною судом та відповідно судовим експертом, попередженим за дачу завідомо неправдивого висновку до суду. Так, процесуальними кодексами, після внесення змін передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений або на замовлення учасника справи, або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина третя статті 102 ЦПК України). Слід також зазначити, що згідно з ч. 1, 5 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок Вказані вимоги дотримані під час складання вищевказаного Висновку №3099 від 12.03.2024 року, поданого до суду позивачем. Тому, поданий до суду разом з позовною заявою висновок транспортно-товарознавчої експертизи №3099 від 12.03.2024 року є належним, допустимим та достатнім доказом, яким визначено розмір майнової шкоди, завданої позивачу. Також враховуючи, що поданий позивачем висновок експерта автотоварознавчої експертизи відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України та виконаний на підставі ст.106 ЦПК україни, то з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню також витрати на проведення транспортно-товарознавчої експертиз, на підставі ст. ст. 139, 141 ЦПК України (а.с.110-115).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та проси задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що є учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.01.2024 року. Згідно постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності його було визнано винним, постанову не оскаржував. Вказав, що правової допомоги не потребує, свої інтереси буде представляти самостійно, до розгляду справи готовий. Також звернув увагу, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» в судове засіданні не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

23 січня 2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Mitsubishi Space Star, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 (відповідача) та автомобіля марки Subaru XV 2.0, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного позивачу.

13 лютого 2024 року постановою Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в результаті вказаної ДТП (а.с. 13).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі полісу №218859214 від 11 січня 2024 року (а.с.14).

23 січня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 72-73).

14 березня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.16, 74-75).

Також 14 березня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 з листом-вимогою про досудове врегулювання спору (а.с.17-18).

27 березня 2024 з листом-вимогою про досудове врегулювання спору ОСОБА_2 звернувся і до ОСОБА_1 (а.с.21-22).

Відповідно до звіту № ЦВ/24/0552 від 25.03.2024 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на замовлення Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Subaru XV 2.0, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013року випуску, внаслідок ДТП, складає 61151,39 грн., без ПДВ на вартість матеріалів та складових (а.с. 76-101).

Згідно страхового акту № ЦВ/24/0552 від 16.04.2024 заявлена подія є страховим випадком за полісом №218859214 від 11січня 2024 року. Розмір страхового відшкодування становить 61151,39 грн (а.с. 102).

Згідно розрахунку страхового відшкодування сума страхового відшкодування становить у розмірі 61151,39 грн (а.с. 103).

16 квітня 2024 року Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» перераховано позивачу страхове відшкодування у розмірі 61151,39 грн (а.с. 20).

Позивач просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 15277,61 грн.

Підставами для задоволення позовних вимог позивачем зазначено про заниження розміру виплати страхового відшкодування.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 9.1. статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія зобов`язана здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житло, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 зазначеного закону Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі №924/625/17 суд касаційної інстанції зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а тому суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотехнічної експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на який проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до правового висновку, відображеного у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року в справі №917/500/18, визначаючи розмір заподіяної шкоди суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Таким чином, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відтак, наданий ТДВ Страхова група «Альфа-Гарант» звіт №ЦВ/24/0552 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, який складений оцінювачем ФОП ОСОБА_3 , та згідно якого вартість матеріального збитку складає 61151,39 грн., не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки такий звіт є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму вартості матеріального збитку.

Крім того суд бере до уваги доводи представника позивача, що у пункті 34.4 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти. Натомість, вищевказаний звіт про оцінку №ЦВ/24/0552 від 25.03.2024 року виконаний не працівником страховика, не експертом або юридичною особою в штаті якої є експерт, а суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що згідно висновку експерта №3099 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 12 березня 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Subaru XV, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на дату огляду 31.01.2024 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 23.01.2024 року, становить 159682,13 грн.; вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля), завдана власнику автомобіля Subaru XV, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 31.01.2024 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 23.01.2024 року становить 84815,85 грн. (з ПДВ на запасні частини); ринкова вартість автомобіля Subaru XV, реєстраційний номер НОМЕР_1 на 31.01.2024 року, технічним станом на момент перед ДТП, яка мала місце 23.01.2024 року становить 378726,97 грн. (а.с.32-52).

Суд підкреслює, що в експертному висновку №3099 від 12.03.2024 вказано, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України обізнаний.

Відтак суд дійшов переконання, що експертний висновок від 12 березня 2024 року №3099, складений на замовлення позивача за наслідками проведеної судовим експертом Землюком В.В. транспортно-товарознавчої експертизи, відповідає приписам ст.ст.102 та 106 ЦПК України, а тому є належним та допустимими доказом розміру спричинених ОСОБА_2 матеріальних збитків, який відповідачами у встановленому процесуальним законом порядку не спростований.

Суд зазначає, що згідно п. 62.2 ст. 62 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Згідно розрахунку позивача, проведеного на основі експертного висновку №3099 від 12.03.2024 вбачається, що сума ПДВ у вартості нових складових, що підлягають заміні та вартості матеріалів для ремонту, з урахуванням фізичного зносу, становить 8386,85грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми страхового відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу його складників на момент дорожньо-транспортної пригоди без податку на додану вартість за вирахуванням сплаченої страховою компанією суми страхового відшкодування та ПДВ на запасні частини, тобто у розмірі 15277,61 грн (84815,85 грн. (вартість матеріального збитку) 61151,39 грн. (сума сплаченого страхового відшкодування) 8386,85 грн. (ПДВ на запасні частини) = 15277,61 грн.).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» стягнення страхового відшкодування у розмірі 15277,61 підлягають задоволенню повністю.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 74866,28 грн.

Предметом доказування є вчинення відповідачем певних дій, які призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди.

Підставою для задоволення позовних вимог позивачем зазначено, що для повного відшкодування завданої шкоди відповідач зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди (відновлювальним ремонтом без врахування зносу) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( частина друга статті 1187 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування.

Вказані вище висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-176цс18.

Згідно з частиною першою статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Отже, позивач має право на відшкодування в повному обсязі реальної вартості понесених витрат, що відповідає правовій позиції зазначеній у постанові ВС у справі №523/7567/20 від 31.03.2021 року та у справі №922/1013/17 від 25.07.2018 року.

Позивачем розраховано різницю суми відшкодування матеріальних збитків, виходячи із вартості відновлювального ремонту, визначеного у висновку експерта №3099 від 12 березня 2024 року, без врахування зносу КТЗ на дату проведення експертизи за відрахуванням вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахування коефіцієнту фізично зносу без податку на додану вартість станом на момент ДТП, що становить у розмірі 74866,28 грн. (159682,13 грн. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування коефіцієнта фізичного зносу його складників) 84815,85 грн. (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахування коефіцієнта фізичного зносу його складників) = 74866,28грн.).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 74866,28 грн підлягають задоволенню повністю.

Щодо вирішення питання про розподіл витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, витрат на правову допомогу та витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", так як є особою з інвалідністю другої групи внаслідок війни (а.с. 11), а також те, що позовні вимоги в частині стягнення з ТДВ "СК Альфа-Гарант" задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з ТДВ "СК Альфа-Гарант" на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Іншу частину судового збору в розмірі 605,60 грн., який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , оскільки позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 задоволені повністю, слід віднести на рахунок держави, оскільки відповідач ОСОБА_1 звільнений від його сплати відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", так як є громадянином, віднесеним до другої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.138).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведене, суд вважає за потрібне стягнути з відповідачів на користь позивача 6500,00 грн витрат за проведення експертизи, які є документально підтвердженими (по 3250,00 грн. з кожного відповідача) (а.с 29).

Відповідно до положень п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 9500,00 грн, які підтверджуються: договором про надання правової допомоги від 14.03.2024 року (а.с.24-26), орієнтовним переліком послуг від 14.03.2024 року (а.с.27), ордером на надання правничої (правової) допомоги №108870 від 24.05.2024 року (а.с.30), актом виконаних робіт від 18.11.2024 року (а.с.132).

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №0.0.3664032011.1 від 23.05.2024 року (а.с.28) та квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН473 від 18.11.2024 року (а.с. 131) позивачем сплачено за надані послуги адвокатом 9500,00 грн.

Разом з тим, враховуючи особливості предмета спору, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи та її значення для сторін, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідачів ТДВ «СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 підлягає зменшенню з 9500,00 грн до 6000,00 грн. (по 3000,00 грн. з кожного відповідача).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 142, 247, 259, 263, 264-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 15277 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 61 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_2 витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_2 витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь держави судові витрати у вигляді судового збору 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 74866 (сімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у сумі 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складаня повного тексту рішення: 09.12.2024