Рішення № 123999554, 24.12.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9900/24

2/296/3557/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" грудня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі: головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначає,що 17.05.2021 приватни нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. був вчинений виконавчий напис №41899 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» невиплачених в строк грошовіих коштів в сумі 12687,65

Позивач вважає, що зроблений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. виконавчий напис від 17.05.2021 року № 41899 є незаконним та таким, що не підлягає виконанню з причин порушення вимог чинного законодавства та він не випливає з безспірної вимоги. Між нею та відповідачем не укладалися та не підписувалися будь-які угоди, договори, тому числі фінансового характеру. Інформації про те, що відповідач є правонаступником її фінансових зобов`язань перед іншими банками, або фінансовими установами, не має. Крім цього, вона не отримувала жодних письмових повідомлень, або інших документів, які засвідчували факт існування кредитної заборгованості, також факт відступлення права вимоги за кредитним договором.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 25.10.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Зуб А.С., до суду не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, категорично не погоджується з доводами позивача та заперечує проти позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн та просить суд їх зменшити, а також відмовити в задоволенні позову..

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про розгляд справи в поряду спрощеного позовного провадження повідомлявся за адресою місця свогознаходження, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою"адресат відсутній за вказаною адресою".

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Житомирської міської ради Клименюк А.М. про розгляд справи в поряду спрощеного позовного провадження повідомлявся за адресою місця свогознаходження, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою"адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічних заходів не здійснювалось.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

17.05.2021приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. на підставі ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат" та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 41899 про стягнення з ОСОБА_1 , як з боржника невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» , якому ТОВ «Авентус Україна», відступило право вимоги на підставі Договору відступленя прав вимоги № ККАУ-21042021 від 21.04.2021 за кредитним договором № 2874447 від 03.09.2020, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в розмірі 12687,65 грн., в тому числі:

- заборгованість за тілом кредиту становить - 4815,00 грн.;

-заборгованість занесплаченими відсотками 6942,65 грн.

10.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67468031 з виконання виконавчого напису № 41899 від 17.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - 12687,65 грн.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існує спір з приводу правомірностівчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. виконавчого напису № 41899 від 17.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитомв сумі12687,65 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до приписів якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється КМУ

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком (підпункт 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У пункті 1-1 Переліку зазначено, що для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України "Про нотаріат"захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, вирішуючи питання правомірності вчинення виконавчого напису у розумінні статті 88 Закону України «Про нотаріат» слід враховувати, що наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника та жодним чином не свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису.

Викладене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Отже, безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною виконавчого напису №1161 від 15.12.2021, оскільки відсутні належні та допустимі докази на підтвердження безспірності заборгованості, є недоведеним факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог законодавства, а одного лише кредитного договору та розрахунку заборгованомсті не достатньо для того щоб зробити висновок про безспірність позовних вимог.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6 ч.1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Щодо стягненнясудовихвитрат,судвиходитьзнаступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 цієї ж статті, до витрат, пов`язаних зрозглядом справи, належать, зокрема, витратина професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому закономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем допозовноїзаявидодано Договір про надання правничої допомоги від 17.10.2024 де вказано, що сума гонорару складає 5000,00 грн та включає в себе вивчення матеріалів справи, підготовку листа до Відповідача в рамках досудового врегулювання спору, складання позовної заяви та інших процесуальних документів та представництво інтересів клієнта в суді (а. с. 10).

Справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, за заявою представника позивача від 24.12.2024 справу розглянуто без їх з позивачем участі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. є дійсно неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги.

Судом враховано категорію та невелику складність даної справи, що не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, зміст заявленої представником позивача позовної вимоги, предмет спору.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги вищенаведене, а також конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звідьнена від сплати судового збору.

Отже судовийзбір підлягаєстягненню звідповідача накористь державив сумі1211,20грн,як завимогу немайновогохарактеру (0,4розмірів прожиткового мінінімумудля працездатнихосіб станомна 01.01.2024)

Керуючись ст.ст. 4,81,89,259,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовільнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 41899 від 17.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапннко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал», заборгованості в розмірі 12687 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 65 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ35234236, місцезнаходження: 79018,Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) на користь держави - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ35234236, місцезнаходження: 79018,Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адресафактичного проживання: АДРЕСА_2 )-3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Уразіподання апеляційноїскаргирішення,якщойогонескасовано,набираєзаконноїсилипісляповерненняапеляційноїскарги,відмовиувідкриттічизакриттяапеляційногопровадження абоприйняттяпостановисудуапеляційноїінстанціїзанаслідками апеляційногоперегляду.

Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2024 року

Cуддя В. М. Шкиря