Ухвала суду № 123999245, 20.12.2024, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2866/24

Провадження №2-о/190/100/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м.П`ятихатки

Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Фирса Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне Управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки НОМЕР_1 , посилаючись на те, що встановлення даного факту має для неї юридичне значення, так як дозволяє реалізувати право на оформлення пенсії.

Вивчивши матеріали заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у цивільній справі, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.293Цивільного процесуальногокодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими законом пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Частиною першою статті 315ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема - належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»від 31.03.1995№ 5 визначено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Зокрема, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 12серпня 1993року N637 (далі - Порядок № 637), якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов`язана необхідність встановлення цього стажу.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п. 1, 2 Порядку).

Пунктом 18 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до п. 25 Порядку у тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.

Крім того, Верховний Суд України у листі від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що не можуть бути встановлені в судовому порядку, зокрема, факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 2-1 (далі - Порядок №22-1).

Пунктами 4.1 та 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 розділу ІV), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ.

Згідно з п.4.7. вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Зі змісту заяви вочевидь вбачається, що між заявником та заінтересованою особою існує спір про право, оскільки встановлення факту належності трудової книжки потрібно ОСОБА_1 для призначення пенсії.

Водночас, у разі незгоди з рішенням органу, що призначає пенсію, особа має звертатися за захистом свого права, але не із заявою про встановлення факту належності трудової книжки, а оскаржити рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.10.2018 у справі №706/1637/16- ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2019 у справі №198/623/18.

За наведених вище обставин суд вважає, що заява щодо встановлення юридичного факту, який просить встановити заявник, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки для вирішення таких питань компетентним державним органом встановлено інший порядок, у разі незгоди з його рішенням відповідна особа може подати позов у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 256, 260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суддя

у х в а л и л а:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі № 190/2866/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне Управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Роз`яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду із позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Фирса