Єдиний державний реєстр судових рішень
Рішення
Іменем України
24 грудня 2024 року
смт Краснопілля
справа № 578/929/24
провадження № 2/578/308/24
Краснопільський районний суду Сумської області у складі: головуючого судді Косар А. І. розглянув у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу Єдиний унікальний номер судової справи 578/929/24
ім`я (найменування) сторін:
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» /скорочене найменування банку- ТОВ «ФК «ЄАПБ»/
представник позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна
відповідач: ОСОБА_1
предмет позову: спір про стягнення заборгованості за кредитними договорами
учасники судового процесу:
секретар судового засідання Литвин А. В.
і установив:
У вересні 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» через представниказвернулося до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 67 037.92 грн, а також понесені судові витрати: судовий збір у розмірі 3 028.00 грн.
Позивні вимоги позивач мотивує наступними обставинами.
Щодо укладання Кредитного договору № 253095 позивач зазначив, що 28.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (скорочене найменування - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 253095.
У свою чергу 29 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 29.02.2024 до Договору факторингу №29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 10 414.50 грн, з яких:5 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 414.50 грн - сума заборгованості за відсотками.Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № 253095 у розмірі 10 414.50 грн, з яких:5 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 414.50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо укладання Кредитного договору № 2911320 позивач зазначив, що 07.02.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (скорочене найменування - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2911320.
У свою чергу 11 серпня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 11.08.2023 до Договору факторингу №11082023 від 11.08.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 56 623.42 грн, з яких:12 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 44 623.42 грн - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № 2911320 у розмірі 56 623.42 грн, з яких:12 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 44 623.42 грн - сума заборгованості за відсотками.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 справу № 578/929/24 призначено головуючому судді - Алевтині Іванівні Косар.
На виконання положень частини 8 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК/, 03.10.2024 судом було сформовано засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь №823839 щодо адреси реєстрації відповідача.
08 жовтня 2024 року Ухвалою Краснопільський районний суд Сумської області /дал - суд/ прийняв позовну заяву та відкрив провадження у судовій справі; справу призначив до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслав учасникам справи. Відповідачу одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надіслав копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
20 грудня 2024 року у порядку статті 268 ЦПК у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 24.12.2024 (частина п`ята статті 268 ЦПК).
Аргументи учасників справи
Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно матеріалів цивільної справи у позовній заяві просить суд розглянути справу у його відсутність за наявними у справі доказами, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідачпро день, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення документів в електронному вигляді.
У встановлений судом строк заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив відповідач не подав. Виходячи з цього, суд уважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини другої статті 247 ЦПК.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Установлено, що 28.01.2022 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 253095 про надання споживчого кредиту, за умовами якого вона отримала кредит в розмірі 5 000.00 грн строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,90% на день, знижена процентна ставка становить 0,01% на день (п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2 Договору). Відповідно до п.2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням споживачем одноразового ідентифікатора.
Додатками до Договору № 253095 від 28.01.2022 є: Таблиця обчислення загальної вартості кредиту; Паспорт споживчого кредиту.
29 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
До договору Факторингу додано Акт від 21 вересня 2023 року прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 29.02.2024 за Договором факторингу №29022024 від 29.02.2024, який підписаний з проставленням печаток ФАКТОРОМ і КЛІЄНТОМ.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 від 29.02.2024 до Договору факторингу №29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 10 414.50 грн, з яких:5 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 414.50 грн - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, станом на 29.02.2024 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за за Кредитним договором № 253095 у розмірі 10 414.50 грн, з яких:5 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 414.50 грн - сума заборгованості за відсотками.
З розрахунку заборгованості за Договором № 253095 від 28.01.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту слідує, що станом на 29.02.2024 заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 10 414.50 грн, з яких:5 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 414.50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Щодо укладання договору позики № 2911320
07.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2911320 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого вона отримала кредит в розмірі 12 000.00 грн строком на 360 днів з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,99% на день, знижена процентна ставка становить 0,01% на день (п.п. 1.2, 1.3, 1.4.1, 1.4.2 Договору). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до п.2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки клієнта. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням споживачем одноразового ідентифікатора.
Додатками до Договору № 2911320 від 07.02.2022 є: Таблиця обчислення загальної вартості кредиту; Паспорт споживчого кредиту.
11 серпня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
До договору Факторингу додано Акт від 11 серпня 2023 року прийому-передачі Реєстру боржників кількістю 6063 за Договором факторингу №11082023 від 11.08.2023, який підписаний з проставленням печаток ФАКТОРОМ і КЛІЄНТОМ.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 11.08.2023 до Договору факторингу №11082023 від 11.08.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 56 623.42 грн, з яких:12 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 44 623.42 грн - сума заборгованості за відсотками. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, станом на 11.08.2024 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором № 2911320 від 07.02.2022 у розмірі 56 623.42 грн, з яких:12 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 44 623.42 грн - сума заборгованості за відсотками.
З розрахунку заборгованості за Договором № 2911320 від 07.02.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту слідує, що станом на 11.08.2024 заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 56 623.42 грн, з яких:12 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 44 623.42 грн - сума заборгованості за відсотками.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.
Мотивувальна частина
Позиція Суду
Згідно з пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК).
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено статтею 279 ЦПК.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договорами Позики підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
Щодо доведеності укладення електронного кредитного договору та надання кредитних коштів
Відповідно до приписів статті 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено статтею 628 ЦК, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Статтею 638 ЦК передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною другою статті 638 ЦК передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, відтак, акцептуючи пропозицію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» - Омельченко Н. Ю. електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором у Кредитних договорах на умовах повернення позики в кінці строку позики № 253095 від 28.01.2022 та № 2911320 від 07.02.2022 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором підтвердила ознайомлення з інформацією щодо Позикодавця та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), їх зміст, суть, обєм зобовязань Сторін та наслідки укладення договору, визнав та погодився на запропоновані Позикодавцем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною другою статті 1054 ЦК встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем ОСОБА_1 та первісними кредиторами не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказані вище Кредитні договори підписані відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з електронним підписом первісного кредитора підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами Кредитних договорів, та про те, що Позичальник ОСОБА_1 усі умови договорів цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Таким чином, оскільки вказані кредитні договори, які підписані сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися, суд доходить висновку про те, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 , як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Доказів того, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитними договорами № 253095 від 28.01.2022 та № 2911320 від 07.02.2022 не виконали, матеріали справи не містять.
Щодо відступлення права вимоги.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 513 ЦК правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 516 ЦК заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); (в) факторингу (глава 73 ЦК) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
29 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
11 серпня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №11082023, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Акти прийому-передачі Реєстру боржників за Договорами факторингу підтверджують перехід від КЛІЄНТА до ФАКТОРА прав вимоги заборгованості до боржників.
Доказів того, що Договори факторингу №29022024 від 29 лютого 2024 року, №11082023 від 11 серпня 2023 року визнано недійсними суду не надано.
Таким чином, суд уважає, що позивачем надано докази, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статус нового кредитора за Кредитним договором № 253095 від 28.01.2022, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 ; за Кредитним договором № 2911320 від 07.02.2022, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 .
Щодо доведеності розміру заборгованості.
Статтею 1082 ЦК передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.
При цьому аналіз змісту статті 1082 ЦК дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
На підставі статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 526 ЦК, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Положеннями частини першої статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би стверджував про сплату відповідачем заявленої заборгованості.
Відповідач також не подав свій розрахунок заборгованості.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Відповідно до статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК).
Згідно частиною третьою статті 12 ЦПК, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту статті 76 ЦПК, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79, 80 ЦПК, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин першої другої статті 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 599 ЦК визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 514 цього Кодексу визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач умови укладеного Договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Надані позивачем докази укладення кредитних договорів, отримання відповідачем грошових коштів у позику та розміру заборгованості є належними, допустимими і достовірними, і відповідачем спростовані не були.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК є його процесуальним обов`язком.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.
Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» має право звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, які мають бути ефективно захищені шляхом стягнення з Боржника/Відповідача заборгованості. Такий спосіб захисту є належним, ефективним і правомірним і в повній мір відповідає правовій природі цивільних відносин, що існують між Позивачем і Відповідачем.
Відповідно до статті 263 ЦПК, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підставним до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 ЦПК встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Заяв про розподіл інших витрат не надійшло.
Керуючись стст. 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Краснопільський районний суд Сумської області, -
Ухвалив:
Задовольнити позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;Паспорт: НОМЕР_4 виданий 10.08.2018 Органом:5918) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ: 35625014, місце знаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, буд. 30, місто Київ, 01032, Україна, IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості:
за Кредитним договором № 253095 від 28.01.2022 у розмірі10 414,50 грн, з яких:
5 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,
5 414.50 грн - сума заборгованості за відсотками;
за Кредитним договором № 2911320 від 07.02.2022 у розмірі 56 623.42 грн, з яких:
12 000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу,
44 623.42 грн - сума заборгованості за відсотками,
а усього у загальному розмірі 67 037 (шістдесят сім тисяч тридцять сім) грн 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ;Паспорт: НОМЕР_4 виданий 10.08.2018 Органом:5918) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (ЄДРПОУ: 35625014, місце знаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, буд. 30, місто Київ, 01032, Україна, IBAN № НОМЕР_5 у АТ «ТАСкомбанк») в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).
Інформація про сторони та інших учасників справи:
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ЄДРПОУ:35625014; місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, буд. 30, місто Київ, 01032, Україна.
представники позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна РНОКПП: НОМЕР_6 ; адреса: вулиця Лісова, будинок 2, поверх 4, м. Бровари Київська область, 07400, Україна; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ДОВІРЕНІСТЬ від 07.12.2023 зареєстрована під № 540.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;Паспорт: НОМЕР_4 виданий 10.08.2018 Органом:5918; встановлене місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 24.12.2024.
Суддя А. І. Косар
Судове рішення № 123996900, Краснопільський районний суд Сумської області було прийнято 24.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 578/929/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: