Рішення № 123979583, 23.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Справа № 160/10039/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С., за участі: представника відповідача: Зайцевої А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/10039/24 за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8057/04-36-24-07 від 13.06.2022 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, прийняте щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржене рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є протиправним, у зв`язку з тим, що прийняте контролюючим органом на підставі актів фактичної перевірки №685/04-36-07-09/ НОМЕР_1 від 19.05.2022, №672/04-36-04-09/ НОМЕР_1 від 16.05.2024, №699/04-36-07-09/ НОМЕР_1 від 23.05.2022, за наслідком яких контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2022 №0047830709, податкове повідомлення-рішення від 14.06.2022 №0051990709 та податкове повідомлення-рішення від 08.07.2022 №0058600709. Зазначено, що позивач не здійснювала реалізацію тютюнових виробів, та не була під час проведення фактичної перевірки на об`єктах. В порушення підпунктів 80.2.2, 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, накази №1204-п від 06.05.2022, №1210-п від 10.05.2022, №1231-п від 10.05.2022 про проведення фактичної перевірки не містять посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої перевірки (формальні підстави), тому фактичні перевірки були проведені незаконно, з порушенням чинного законодавства. Позивач зазначила, що перевірка може здійснюватися виключно на підставах, визначених ПК України та є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення фактичної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України), не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Також позивачем наголошено на тому, що обставини проведення перевірок, за результатом яких складені відповідні акти фактичних перевірок та протиправність податкових повідомлень-рішень встановлені за наслідком судового розгляду адміністративних справ №160/18683/22, №160/20232/22 та №160/266/23. У зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 означену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, вказавши підстави для поновлення строку, та надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 КАС України.

Цією ж ухвалою роз`яснено позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію означеної ухвали доставлено 25.04.2024 до електронного кабінету представника позивача в системі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку (вх. №15780/24), в якій останній просив поновити пропущений строк звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що позивач дізнався про порушення власних прав лише після отримання відповіді контролюючого органу №20276/6/04-36-24-14-08 від 25.03.2024 на адвокатський запит за вих. №1 від 14.03.2024 щодо надання витягу з реєстру платників єдиного податку на підтвердження факту реєстрації позивача платником єдиного податку другої групи з 01.05.2022 по 13.03.2024.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому, поновив строк звернення до суду, у зв`язку з чим, заява представника позивача про поновлення процесуального строку задоволена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 відкрито провадження по справі та в адміністративній справі №160/10039/24 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

04.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21457/24).

В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичні перевірки відділів з продажу тютюнових виробів (магазинів «Vape») за наступними адресами: АДРЕСА_2 (ТЦ «МЕЛЬНИЦЯ»); АДРЕСА_3 (ТЦ «Наша Правда»); Дніпропетровська область, м. Кам`янське, бульвар Будівельників, 27А, ТЦ «Варус». За вищезазначеними адресами здійснює діяльність з продажу електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, 11 група). В ході перевірки встановлені порушення вимог: 1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: торгівля електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункових документів встановленої форми - фіскальних касових чеків; ст..11, ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями), а саме: зберігання, реалізації електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку встановленого зразка; роздрібна торгівля електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах без наявності ліценції на право торгівлі. За результатами перевірок до суб`єкта господарювання застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно вимог чинного законодавства. На підставі п.20.1.9 та п.20.1.13 ст.20 Податкового кодексу України під час здійснення контрольно-перевірочних заходів проводилось обстеження господарської одиниці та залучено підрозділ Національної поліції, яким здійснено вилучення з незаконного обігу електронні сигарети та рідини, що використовуються в електронних сигаретах з приміщення магазину. Крім того, на ФОП ОСОБА_1 працівниками ГУ ДПС у складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст.155-1, 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з пп.3 пп.291.5.1 ст.291 ПК України платникам єдиного податку першої-третьої групи забороняється здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин). Відповідно до пп.299 ст.299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Враховуючи викладене, ГУ ДПС прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку ФОП ОСОБА_1 №8057/04-36-24-07 від 13.06.2022 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, тобто з 01 липня 2022 року. З урахуванням наведеного представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач та представник позивача у судове засідання, 23.07.2024, не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, а також надійшов виступ в судових дебатах у письмовому вигляді.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2024 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав їх безпідставності та необґрунтованості, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.04.2022 здійснено державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Основний вид економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

З 12.04.2022 ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Солонянська ДПІ (Солонянський р-н), що підтверджується Інформацією з відповідного реєстру.

З 01.05.2022 ФОП ОСОБА_1 зареєстрована платником єдиного податку другої групи.

06.05.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №1204-п «Про проведення фактичної перевірки господарської одиниці з продажу тютюну, тютюнових виробів та електронних сигарет за адресою: АДРЕСА_2 , ТЦ «МЕЛЬНИЦА».

У вказаному наказі зазначено, що перевірка розпочинається з 06.05.2022, тривалістю 10 діб, а період діяльності, який буде перевірятися згідно статті 102 Податкового кодексу України.

06.05.2022 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт відмови від підпису у направленні №000114, яким зафіксовано відмову від підпису у направленні від ФОП ОСОБА_1 продавцем ОСОБА_2

16.05.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт (довідка) фактичної перевірки №672/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_2 .

У вказаному акті зазначено, що в ході перевірки встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО, ПРРО, РК та без видачі відповідного розрахункового документа на суму 300,00 грн.

Встановлено роздрібну торгівлю рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності відповідної ліцензії на загальну суму 152565,00 грн;

Встановлено зберігання та реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 152565,00 грн.

Не надання платником податку посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Перевіркою встановлено, що на момент перевірки 06.05.2022 об 14:33 відсутні трудові відносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: згідно податкової звітності ФОП ОСОБА_1 , що міститься в ІС «Податковий блок» станом на 06.05.2022 продавець в трудових відносинах не перебуває.

За висновками перевірки встановлені наступні порушення:

- п.1, 2 ст.3 розд. II Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових;

- ст.11, 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) в частині ведення господарської діяльності без наявності відповідної ліцензії та зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

- ст.81, п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України, в частинні не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- ст.2, 21, 22, 23, 24 Кодексу законів про працю України.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0047830709 від 08.06.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 300,00 грн.

- №0047840709 віл 08.06.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 610260,00 грн.;

- №0047850709 від 08.06.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн.

Крім того, відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.05.2022 №1210-п та направлень на перевірку від 10.05.202 №1263 та від 10.05.2022 №1264, проведено фактичну перевірку господарської одиниці «Vape Market» за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 39д, ТЦ «Наша правда».

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 19.05.2022 року №685/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_2 (далі - акт), в якому встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 , а саме:

- п.п. 1, 2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- ст.15, ст.11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту, відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення форми «С» №0051990709 від 14.06.2022 на суму 374грн.00коп., форми «С» №0052990709 від 14.06.2022 на суму 540480грн. 00коп. та форми «ПС» №0052040709 від 14.06.2022 на суму 1020грн.00коп.

Також, 10.05.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, прийнято наказ № 1231-п «Про проведення фактичної перевірки господарської одиниці з продажу тютюну, тютюнових виробів та електронних сигарет за адресою: АДРЕСА_2 , ТЦ «Terra», яким призначено перевірку тривалістю не більше 10 діб. Період діяльності, який буде перевірятися: згідно з ст. 102 Податкового кодексу України.

23.05.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт (довідка) фактичної перевірки №699/04-36-07-09-РРО-3514907960.

За висновками перевірки встановлені наступні порушення:

- п.1, 2 ст. 3 розд. II Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових;

- ст.11, ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) в частині ведення господарської діяльності без наявності відповідної ліцензії та зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного подагку встановленого зразка;

- п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України, в частинні не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- ст.ст. 2, 21, 22, 23, 24 Кодексу Законів про працю України, в частині допуску до роботи працівника без належного оформлення.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту фактичної перевірки, загальна сума штрафних (фінансових) санкцій складає 126 770,00 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення:

- 08.07.2022 №0058600709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 125300,00 грн., відповідно до якого встановлено порушення абз. 3 ч.4 ст. 11, ч. 25 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;

- 08.07.2022 №0058610709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 450,00 грн., відповідно до якого встановлено порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- 08.07.2022 №0058620709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1020,00 грн., відповідно до якого встановлено порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що не погоджуючись з результатами фактичної перевірки, позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Так, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №160/18683/22 за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В ході розгляду зазначеної справи судом встановлено, що працівниками контролюючого органу в акті перевірки вказано, що позивач здійснював роздрібну торгівлю рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності відповідної ліцензії на загальну суму 152565,00 грн. та здійснював зберігання та реалізацію рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 152565,00 грн. В свою чергу, в податковому повідомленні-рішенні №0047840709 від 08.06.2022 року вказано, що позивач здійснював реалізацію тютюнових виробів.

При цьому, акт перевірки не містить інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем ліцензування і маркування тютюнових виробів, з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, опису дій, вчинених посадовими особами контролюючого органу в ході фактичної перевірки. Суд зазначає, що опис нафтопродуктів та газу скрапленого та/або алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який міститься в Додатку №1 до акту перевірки, містить виключно назву продукції, яка знаходилась за місцем проведення фактичної перевірки. В свою чергу, вказаний опис не містить жодної інформації про: найменування суб`єкта господарювання-виробника або тютюнової компанії; загальної та власної назви; наявність фільтруючого мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи в сувенірній коробці; відомості щодо вмісту смоли та нікотину в диму однієї сигарети (щодо сигарет), які наносяться на зовнішню поверхню однієї меншої сторони упаковки тютюнових виробів і займають не менше 15 відсотків площі цієї сторони; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті; штриховий код, а також будь-які відомості, що зазначена продукція є рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Таким чином з вказаного опису не можливо встановити факт роздрібної торгівлі позивачем рідинам, що використовуються в електронних сигаретах без наявності відповідної ліцензії та факт зберігання та реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

В свою чергу, будь-яких інших доказів на підтвердження інформації, зазначеної у вищенаведеному описі ані позивачем, ані відповідачем до суду не надано.

З огляду на зазначене, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 по справі №160/18683/22, суд ухвалив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2022 №0047840709 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних санкцій в розмірі 610260 грн., видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.06.2022 №0047850709 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних санкцій в розмірі 1020 грн., видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 по справі №160/18683/22 набрало законної сили 22.11.2023.

Крім того, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа №160/20232/22 за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В ході розгляду зазначеної справи судом зазначено, що дослідивши зміст наказу від 10.05.2022 №1210-п на підставі якого проведено фактичну перевірку, вказує, що останній прийнятий без зазначення підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а також не зазначено інформацію, що стала підставою для призначення фактичної перевірки щодо порушення платником податків вимог законодавства із конкретизацією такої інформації, що свідчить про його безпідставність та необґрунтованість.

У посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

При цьому одним із обов`язкових реквізитів наказу є зазначення суб`єкта господарювання, щодо якого призначається перевірка. Проте, у наказі від 10.05.2022 №1210-п та направленнях від 10.05.2022 №1263 та від 10.05.2022 №1264 не вказано, як найменування позивача так і відомості щодо належного йому коду (РНОКПП).

Неможливість ідентифікації такого суб`єкта господарювання має наслідком незаконність наказу про проведення такої перевірки через допущення істотних недоліків при його оформленні, а, відповідно і податкових повідомлень-рішень, прийнятого за наслідками такої перевірки.

При цьому, судом також встановлено, що наказ від 10.05.2022 №1210-п, на підставі якого проведено фактичну перевірку, прийнятий без зазначення підстав визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, а також в ньому не зазначено інформацію, що стала підставою для призначення фактичної перевірки щодо порушення платником податків вимог законодавства із конкретизацією такої інформації, що додатково свідчить про його безпідставність та необґрунтованість.

Зазначені порушення процедури проведення перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, не перевіряючи їх по суті виявлених порушень, що тягне за собою скасування прийнятих актів індивідуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 01.06.2022 у справі №520/7331/21.

Також, судом встановлено, що відповідно до акту відмови від підписання направлень на перевірку №000116 від 10.05.2022, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) відмовилася від підписання перевірки.

Проте ФОП ОСОБА_1 була відсутня за місцем проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_3 , а була присутня її посадова особа. Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються у відзиві на позовну заяву. Відтак, акт відмови від підписання у направлень на перевірку №000116 від 10.05.2022 року складно з порушенням. п.п.86.5 та 86.6 ст. 86 ПК України. А тому посилання позивача, що фактична перевірка була проведена без попереднього вручення останньому чи його законному представнику копії наказу про призначення такої податкової перевірки, є правомірним.

З огляду на зазначене, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 по справі №160/20232/22 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2022 №0051990709 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 375грн.00коп., видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, прийняте на підставі Акту перевірки від 19.05.2022 №685/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_1 .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2022 №0052010709 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 510480грн.00коп., видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, прийняте на підставі Акту перевірки від 19.05.2022 №685/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_1 .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.06.2022 №0052040709 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 1020грн.00коп., видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, прийняте на підставі Акту перевірки від 19.05.2022 №685/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_1 .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 по справі №160/20232/22 набрало законної сили 18.10.2023.

Також в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа №160/266/23 за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В ході розгляду зазначеної справи судом встановлено, що у наказі №1231-п від 10.05.2022 не наведено фактичних підстав для його застосування щодо зазначеного платника податків, відповідачем необґрунтовано наявність підстав для перевірки, передбачених підпунктами 80.2.2 і 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, зокрема, щодо отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про порушення платником податків тих вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що на адвокатський запит представника позивача №1 від 22.09.2022 листом №23308/5/04-36-07-08-09 від 03.09.2022 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що підставою для перевірки були відомості баз даних податкової служби щодо здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензій на реалізацію тютюнових виробів. Проте інформацію з баз даних Податкової служби до відповіді на запит та до матеріалів справи не було надано. Також у відповіді зазначено, що факт реалізації тютюнових виробів без отримання (наявності) відповідних ліцензій підтверджено актами фактичних перевірок, проте, відповідачем до суду не надано доказів здійснення ФОП ОСОБА_1 реалізації тютюнових виробів.

Оскільки відповідач не довів наявність підстав, визначених пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, для призначення фактичної перевірки позивача, суд погоджується з доводами позову про незаконність призначення та проведення такої фактичної перевірки.

Суд також вважає необхідним врахувати, що відповідно до п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Як засвідчено в самому акті, перевіряючим не було надано доказів в підтвердження трудових відносин між позивачем і продавцем, а отже останній не може вважатися ані уповноваженим представником підприємця, ані особою, яка фактично проводила розрахункові операції.

Посилання контролюючого органу на те, що до початку проведення перевірки було здійснено контрольну розрахункову операцію (придбано товар у продавця позивача), що, на думку контролюючого органу, свідчить про початок фактичної перевірки та допуску до її проведення, не може бути взято судом до уваги, з огляду на те, що проведення контрольної розрахункової операції не є обставиною, з якою норми Податкового кодексу України пов`язують фактичний допуск до перевірки.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 04.09.2020 по справі №821/1274/18. Відповідно до висновків, сформульованих Верховним Судом в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 24.02.2022 у справі №520/5314/2020 незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, наявність порушення при призначенні та/або проведенні перевірки може бути підставою позову про скасування податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення, якщо таке було прийнято за результатами перевірки.

У постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

Тобто, встановлені судом порушення відповідачем вимог закону щодо призначення та оформлення фактичної перевірки вже є самостійною і достатньою підставою для висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на зазначене, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі №160/266/23 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.07.2022 №0058600709.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.07.2022 №0058610709.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.07.2022 №0058620709.

14.03.2024 позивач отримала рішення №8057/04/36/24-07 від 13.06.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 191.1.16 пункту 191.1 статті 191 ПК України контролюючі здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до підпункту 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; (п. 80.2.2.) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. (80.2.5.)

Згідно пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції згідно п.80.7 ст. 80 ПК України.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції. (п.80.8 ст. 80 ПК України).

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. (абз.7 п. 81.1 ст. 81 ПК України).

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. (абз.8 п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Відповідно до ст. 82.1, 82.3 стаття 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Пунктом 86.1. ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акту (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акту (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акту (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Положенням п.п. 86.5 ст. 86 ПК України передбачено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акту (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акту (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акту або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акту (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акту перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання ( п. 86.6 ст. 86 ПК України).

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно із приписами пунктів 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

В свою чергу згідно з положеннями пункту 291.4 цієї ж статті ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку, з них: друга група - - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно ж до підпункту 3 пункту 291.5.1 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Водночас за приписами підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність; 10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп є акт відповідної перевірки суб`єкта господарської діяльності.

Як вже було встановлено судом обставини проведення перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за наслідком проведення яких складено акти фактичної перевірки №685/04-36-07-09/ НОМЕР_1 від 19.05.2022, №672/04-36-04-09/ НОМЕР_1 від 16.05.2024, №699/04-36-07-09/3517907960 від 23.05.2022, були предметом судового розгляду в адміністративних справах №160/18683/22, №160/20232/22, №160/266/23.

Відтак, судами, під час розгляду вищезазначених адміністративних справ встановлено, що акти перевірки не містять інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем ліцензування і маркування тютюнових виробів, з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, опису дій, вчинених посадовими особами контролюючого органу в ході фактичної перевірки. Опис тютюнових виробів, який міститься в Додатку №1 до акту перевірки, містить виключно назву продукції, яка знаходилась за місцем проведення фактичної перевірки. В свою чергу, вказаний опис не містить жодної інформації про: найменування суб`єкта господарювання-виробника або тютюнової компанії; загальної та власної назви; наявність фільтруючого мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи в сувенірній коробці; відомості щодо вмісту смоли та нікотину в диму однієї сигарети (щодо сигарет), які наносяться на зовнішню поверхню однієї меншої сторони упаковки тютюнових виробів і займають не менше 15 відсотків площі цієї сторони; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті; штриховий код, а також будь-які відомості, що зазначена продукція є рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Таким чином, з вказаного опису не можливо встановити факт роздрібної торгівлі позивачем рідинам, що використовуються в електронних сигаретах без наявності відповідної ліцензії та факт зберігання та реалізації рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

Судом звертає увагу, що порушення процедури проведення перевірки є самостійними підставами для визнання висновків такої перевірки необґрунтованими, не перевіряючи їх по суті виявлених порушень, що тягне за собою скасування прийнятих актів індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлені судом порушення відповідачем вимог закону щодо призначення та оформлення фактичної перевірки вже є самостійною і достатньою підставою для висновку про протиправність спірного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп, при цьому, в даному випадку має місце ще й невідповідність висновків, зроблених контролюючим органом за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведені обставини, проаналізовані правові норми та висновки Верховного Суду у аналогічних справах, суд приходить до висновку по законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб`єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов`язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд доходить висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає про наступне.

14.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи наявний Договір про надання професійної правничої допомоги №20/09/2022-02 від 20.09.2022, відповідно до п. 3.2 якого гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.6 договору факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, зразок якого є додатком 2 до цього договору.

Загальна вартість послуг за Актом приймання-передачі наданих послуг від 11.06.2024 до Договору про надання професійної правничої допомоги №20/09/2022-02 від 20.09.2022 складає 23200,00грн., які сплачені ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3697004347.1 від 11.06.2024

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім цього суд звертає увагу, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі №910/12876/19 від 07.07.2021 року.

Отже, суд вважає, що заява позивача щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 23200,00 грн. не відповідає критерію розумності та на думку суду такі витрати не співрозмірні із виконаною роботою в суді, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

Враховуючи зазначене суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн. відповідають критерію розумності, співрозмірні із складністю справи та виконаною роботою адвоката, а отже витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн. (підготовка адміністративного позову та участь в судових засадіннях) підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області №8057/04-36-24-07 від 13.06.2022 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, прийняте щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 серпня 2024 року.

Суддя О.В. Царікова