Рішення № 123979580, 20.12.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11332/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 20.09.2024 №032950011066 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язання відповідача призначити з 18.09.2024 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), та станом на 01.01.1993 прожила на території радіоактивного забруднення більше трьох років, а тому має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, однак рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 20.09.2024 №032950011066 їй відмовлено в призначенні пенсії, з тих підстав, що період з 23.07.1985 по 19.02.1996 позивач працювала в м. Луцьк.

Із цим рішенням позивач не погоджується й зазначила, що вона при зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку надала основний документ, який підтверджує статус потерпілого та засвідчує факт її проживання станом на 01.01.1993 в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років - посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), а з 11.02.1991 по даний час проживає в с. Лісове Камінь-Каширського району, що теж відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Зауважила, що вказане посвідчення не визнано недійсним, а наданий їй статус потерпілого не скасований. Також довідкою ВК Маневицької селищної ради підтверджено, що вона проживала та зареєстрована в період з 17.09.1970 по 1988 рік та з 1989 року по 10.02.1991 в с. Чарторийськ, яке відноситься до зони радіоактивного забруднення. У свою чергу зазначила, що в період роботи в м. Луцьку вона працювала позмінно, і не маючи житла та можливості проживання за місцем роботи, продовжувала проживати разом із своєю родиною в с. Чарторийськ; зважаючи на незначну відстань, дорога до місця роботи займала приблизно годину.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю, посилаючись на правомірність рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 20.09.2024 №032950011066 про відмову позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ у зв`язку з відсутністю обов`язкового належного періоду проживання або роботи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постійно працювала чи працює, або проживала чи проживає у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Волинською обласною державною адміністрацією.

13.09.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, додавши до заяви перелік документів згідно із розпискою-повідомленням.

Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким і прийнято рішення від 20.09.2024 №032950011066 про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. У вказаному рішенні зазначено, що згідно наданих документів та відомостей персоніфікованого обліку страховий стаж позивача становить 34 роки 01 місяць 18 днів; неможливо зарахувати проживання або роботу в зоні гарантованого добровільного відселення з 23.07.1985 по 19.02.1996, оскільки по даних трудової книжки НОМЕР_2 від 23.07.1985 позивач працювала в м. Луцьк, яке не відноситься до жодних зон, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. Враховуючи вище викладене, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як постраждалій ІІІ категорії від наслідків Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з відсутністю обов`язкового необхідного періоду проживання або роботи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років.

Незгода позивача із відмовою у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на умовах статті 55 Закону №796-XII стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 26 Закону України від 09.03.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, встановлено статтею 55 Закону №796-ХІІ. Згідно з частиною третьою цієї статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і цього Закону.

Аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Отже, норми спеціального закону - Закону №796-XII застосовуються субсидіарно із нормами загального закону - Закону №1058-ІV, доповнюють і конкретизують їх.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, зменшення віку становить 3 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (абзац п`ятий пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ).

За змістом примітки до абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за 2 роки проживання, роботи на відповідній місцевості. При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII становить 6 років, незалежно від того чи застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23).

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі мінами).

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення; для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування; для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Волинською обласною державною адміністрацією.

Згідно з довідкою №674 від 30.08.2024, виданою ВК Маневицької селищної ради, ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживала в с. Чарторийськ Маневицького району Волинської області з 17.09.1970 (моменту народження) по 1988 рік, з 1989 року по 10.02.1991.

Як слідує з довідки №571 від 09.09.2024, виданої ВК Маневицької селищної ради, ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає в с. Лісове Маневицького району Волинської області з 11.02.1991 по даний час.

Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи (далі - Постанова №106) с. Чарторийськ та с. Лісове Маневицького (тепер Камінь-Каширського) району Волинської області включено у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, ГУ ПФУ у Вінницькій області в рішенні від 20.09.2024 №032950011066 вказало на те, що згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 від 23.07.1985 позивач працювала в м. Луцьк Волинської області (23.07.1985 по 26.08.1994), а з 27.08.1994 по 18.02.1996 (декретна відпустка), яке не відноситься до жодних зон, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд з цього приводу зауважує, що в трудовій книжці НОМЕР_3 міститься лише інформація про роботу позивача з 23.07.1985 по 19.02.1996 в дошкільному закладі № 33, а згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ трудова книжка підтверджує лише стаж роботи, а не факт проживання особи на території радіоактивного забруднення. Дошкільний заклад, в якому позивач працювала, знаходився на території Волинської області, що давало можливість за наявності прямого транспортного сполучення добиратися з місця проживання позивача до місця роботи. При цьому прораховано страховий стаж позивача 34 роки 01 місяць 18 днів.

Відомості трудової книжки самі по собі не можуть спростовувати факт проживання/роботи позивача на території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 не менше трьох років, який був перевірений при встановленні їй статусу потерпілої особи від наслідків Чорнобильської катастрофи комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утвореної уповноваженим органом.

При цьому суд зазначає, що приписами пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ установлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно із абзацом восьмим пункту 3 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ обумовлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Частиною третьою статті 65 Закону №796-XII передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачу Волинською обласною державною адміністрацією було видано посвідчення серії НОМЕР_1 (категорія 3) як такій, що постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення. Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи суду не надано.

Тож наявність такого посвідчення підтверджує факт проживання або роботи станом на 01.01.1993 у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, оскільки наведена обставина є умовою для видачі посвідчення відповідно до пункту 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 року №501 (в редакції, чинній на момент видачі позивачу посвідчення).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 серед іншого зазначалось: Таким чином, право на пенсію відповідно до Закону №796-XII мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 у справі №357/6372/17 зробив висновок, що наявність посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років. Відомості диплому (трудової книжки) не можуть спростувати факт проживання позивача на території радіоактивного забруднення не менше трьох років станом на 01.01.1993.

У постанові від 26.07.2023 у справі № 460/2589/20 Верховний Суд також зазначив, що враховуючи наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи та довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт реєстрації та проживання позивача на території зони гарантованого добровільного відселення, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Такий правовий висновок підтриманий і у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23, від 16.10.2024 у справі № 140/14380/23.

З досліджених судом довідок ВК Маневицької селищної ради №674 від 30.08.2024 та №571 від 09.09.2024 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня народження по 1988 рік та з 1989 року по 10.02.1991 була зареєстрована та постійно проживала в с. Чарторийськ Маневицького району Волинської області та з 11.02.1991 по даний час зареєстрована та постійно проживає в с. Лісове Маневицького району Волинської області. Обидва населених пункти відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.

Наведене у сукупності вказує на помилковість висновків відповідача про те, що позивач не проживала в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років станом на 01.01.1993. В протилежному випадку нівелюється її статус особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, який позивачу встановлений у визначеному законом порядку. При цьому довідки чітко зазначають та підтверджують факт її проживання на території гарантованого добровільного відселення, що є достатньою умовою для призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Отже, відмова відповідача ГУ ПФУ у Вінницькій області у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ носить формальний характер та не ґрунтується на нормах закону.

Проживання позивача в населеному пункті, віднесеному до території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у часовому проміжку з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 (незалежно від часу проживання або роботи в цей період) підтверджується довідкою ВК Маневицької селищної ради №674 від 30.08.2024, також дає право для застосування початкової величини зменшення пенсійного віку на 3 роки.

Враховуючи наявність у позивачки посвідчення особи потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Достатнього страхового стажу - більше 34 років та довідок органу місцевого самоврядування, які підтверджують факт реєстрації та проживання позивача на території гарантованого добровільного відселення (з 17.09.1970 по 1988 рік, з 1989 року по 10.02.1991 та з 11.02.1991 по даний час), суд дійшов висновку, що позивач відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 6 років (максимальний).

За змістом спірного рішення у позивача наявний страховий стаж 34 роки 01 місяць 18 днів. Тобто, умова щодо страхового стажу для призначення пенсії за віком виконується.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 20.09.2024 №032950011066 позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Аналогічна позиція щодо необхідності призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у випадку наявності статусу особи, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відповідним посвідченням й проживанням в радіаційно забрудненій зоні гарантованого добровільного відселення викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2023 у справі № 140/11190/23, від 12.01.2024 у справі № 140/10381/23.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IVпенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи досягнення позивачем віку 54 років 17.09.2024 та 99 звернення із заявою про призначення пенсії 13.09.2024, право на отримання пенсії за віком відповідно до приписів статті 45 Закону №1058-IV у неї виникло саме з 18.09.2024 (тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 20.09.2024 №032950011066 та зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з 18.09.2024 (з дня подання заяви про призначення пенсії, оскільки звернення за призначенням пенсії відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., сплачений квитанцією від 07.10.2024.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 20.09.2024 №032950011066 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 з 18.09.2024 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а; код ЄДРПОУ 20632802).

Суддя С.Ф. Костюкевич