Єдиний державний реєстр судових рішень
ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
УХВАЛА
18 грудня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
законного представника особи ОСОБА_5
особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023168500000161 від 26.07.2023 року відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
встановив:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12023168500000161 від 26.07.2023 року відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засідання заявив клопотання про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 . Обґрунтовуючи дане клопотання сторона захисту послалась на те, що судово-психіатрична експертиза проводилась близько року назад, водночас ОСОБА_6 за цей час проходила лікування та на теперішній час відбулись зміни у стані її здоров`я, у зв`язку із чим без проведення додаткової судово-психіатричної експертизи неможливо дійти висновку про необхідність застосування на даний час відносно неї примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
В судовому засіданні законний представник, а також сама ОСОБА_6 та прокурор не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиноюцього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Статтею 93КК Українипередбачено,що примусовізаходи медичногохарактеру можутьбути застосованісудом доосіб: яківчинили устані неосудностісуспільно небезпечнідіяння; яківчинили устані обмеженоїосудності кримінальніправопорушення; які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Так, органами досудового розслідування в даному кримінальному провадженні призначалась судово-психіатрична експерта. Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №456 від 11.09.2023 року на період часу, до яких відноситься вчинення інкримінованих ОСОБА_6 дій, у тимчасово хворобливому розладі психічної діяльності не перебувала. Виявила психічні порушення у вигляді «Органічного маячного (шизофреноподібного) розладу» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F06.2» за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду) та за своїм психічним станом у зазначений період часу не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 також виявляє клінічні ознаки «Органічного маячного (шизофреноподобного) розладу» (що відповідає діагностичним критеріям «F06.2» за «Міжнародною класифікацією хвороб» 10-го перегляду) та за своїм психічним станом у теперішній час не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. Враховуючи клінічний перебіг наявного психічного розладу (рецидивуючий характер) ухилення від амбулаторного відвідування психіатра, відсутність повноцінної критики до свого психічного стану та розуміння суспільної небезпеки скоєного суспільно небезпечного діяння, а також за своїм психічним станом у теперішній час (дезорганізація психічної діяльності) ОСОБА_6 потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги, а також запобігання вчинення нею суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України).
Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Статтею 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Так, зі змісту поданого стороною захисту клопотання вбачається, що судово-психіатрична експертиза проводилась близько року назад, водночас ОСОБА_6 за цей час проходила лікування та на теперішній час відбулись зміни у стані її здоров`я.
Судом встановлено, що дійсно судово-психіатрична експертиза ОСОБА_6 була проведена більш ніж рік тому, а саме 11.09.2023 року та відповідно до наданої стороною захисту довідки КНП «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради від 16.08.2024 року, ОСОБА_6 за цей час пройшла лікування та до теперішнього часу знаходиться на підтримувальній терапії, що в свою чергу може свідчити про зміну у стані її здоров`я.
Згідно з ч. 4 ст. 513 КПК України, якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин, зокрема того, що з моменту проведення експертизи минуло більше року та ОСОБА_6 пройшла курс лікування та до теперішнього часу приймає підтримувальну терапію, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні існують підстави для проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 , оскільки на даний час не відомо про психолого-психіатричний стан особи, стосовно якої ініціюється питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Більш того, результати судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 можуть суттєво вплинути на вирішення клопотання прокурора про застосування відносно неї примусових заходів медичного характеру відносно.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза у кримінальних справах призначається та проводиться на підставах та у порядку, передбаченому законом. У свою чергу порядок організаційних засад проведення судово-психіатричної експертизи визначає наказ Міністерства охорони здоров`я України від 08.05.2018 року за № 865 «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи».
Психіатрична експертиза може бути проведена амбулаторно та стаціонарно. Оскільки проведення стаціонарної психіатричної експертизи вимагає тривалого спостереження за особою та дослідження її здоров`я, така особа повинна бути ухвалою суду направлена до відповідного медичного закладу на строк до двох місяців.
Європейським Судом з прав людини в своїй усталеній практиці також зазначено, що особа не може вважатися «психічно хворою» та бути позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов: по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно встановити, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (рішення від 24.10.1979 року у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (Winterwerp v. theNetherlands), заява № 6301/73).
Положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) (далі Інструкції), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи (п. 1.2.13).
Так, у своєму клопотанні сторона захисту просить призначити в даному кримінальному провадженні додаткову судово-психіатричну експертизу ОСОБА_6 .
Разом із цим, первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше, натомість додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Враховую те, що в ході проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_6 під час досудового розслідування експертові були надані всі необхідні матеріали для проведення експертизи та вона була проведена у повному обсязі, при цьому обставини на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні стали відомі вже після проведення зазначеної експертизи, зокрема більш ніж через рік після її проведення, суд вважає, що в даному випадку необхідно призначити первинну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_6 .
Пунктом 6.1. розділу VI Інструкції встановлено, що об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
Відповідно до п. 10 Порядку предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Беручи до уваги вищевикладене, з метою повного та всебічного дослідження обставин по справі, суд вважає за необхідне на вирішення судово-психіатричної експертизи поставити наступні запитання зазначені в клопотанні сторони захисту, а саме:
- Чи потребує ОСОБА_6 на даний час застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то якого виду відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України?
Суд вважає, що призначення судово-психіатричної експертизи слід доручити експертам установи Одеської філії судово-психіатричної експертизи Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».
Крім того, у зв`язку з тим, що продовження судового розгляду без отримання висновків експерта неможливе, суд вважає за необхідне судове провадження з розгляду клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12023168500000161 від 26.07.2023 року відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, зупинити на час проведення судово-психіатричної експертизи.
Керуючись ст.ст. 242, 332, 369-372, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 задовольнити частково.
Призначити по матеріалах клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12023168500000161 від 26.07.2023 року відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, судову-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вирішення якої поставити запитання:
- Чи потребує ОСОБА_6 на даний час застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то якого виду відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України?
Проведення призначеної судом експертизи доручити експертам установи Одеської філії судово-психіатричної експертизи Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».
Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України за надання завідомого неправдивого висновку та ст. 385 КК України за відмову експерта від виконання покладених на нього обов`язків у суді.
В розпорядження експертів надати матеріали кримінального провадження №12023168500000161 від 26.07.2023 року та судової справи №522/19262/23 (провадження №1-кп/522/2589/24).
Копію ухвали суду направити експертам установи Одеської філії судово-психіатричної експертизи Державної установи «Інститут психіатрії. Судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».
Зупинити судове провадження у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, на час проведення судової-психіатричної експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
18.12.2024
Єдиний унікальний номер справи: №522/19262/23
Номер провадження № 1-кп/ 522/2589/24
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 123978201, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 18.12.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/19262/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: