Ухвала суду № 123974973, 23.12.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1849/24

Провадження №: 2/332/1526/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., за участю секретаря судового засідання Паніної Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця ОСОБА_2 за кредитним договором № б/н від 22.03.2013 в розмірі 44295,62 грн та витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя області від 02 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Витребувано від Першої запорізької державної нотаріальної контори: інформацію із спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , у разі заведення спадкової справи завірені належним чином копії матеріалів спадкової справи.

Витребувано в Департаменті реєстраційних послуг Запорізької міської ради інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ОСОБА_2 станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання ухвали суду, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради надав інформацію від 11.04.2023 за № 04-05/3/475 про осіб, які були зареєстровані зі спадкодавцем ОСОБА_2 станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 .

16.04.2024 відповідачкою надано відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні.

18.04.2024 від Першої запорізької державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи№10/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14.06.2024 за клопотанням представника позивача витребувано:

-від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України у Дніпропетровській та Запорізькій областях (ФІЛІЯ ГСЦ МВС), адреса: 49041, м.Дніпро, просп.Праці, 16, інформацію про зареєстровані транспортні засоби за гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

-від Головногоуправління Держгеокадаструу Запорізькійобласті (адреса:69065,Україна,Запорізька область,місто Запоріжжя,вулиця Українська,будинок 50),інформацію проземельні ділянки,які належатьна правівласності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ,та бувзареєстрований заадресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 10.09.2024 підготовче провадження у вищевказаній справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в призначені на 10.10.2024, 04.12.2024 та 23.12.2024 судові засідання не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток на електронну адресу банку, зазначену представником позивача у заяві про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило, не міститься такого прохання і в самій позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Петров Г.М., які про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явилися. Представник відповідачки адвокат Петров Г.М. надав суду заяву про розгляд справи за його та відповідачки відсутністю, проти задоволення позовних вимог заперечують, просять відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо подальшого руху справи та її розгляду суд дійшов таких висновків.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до пункту 2 частини восьмоїстатті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ч.3 ст. 131 ЦПК Українисуд визнає, що представник позивача не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Вказані дії позивача свідчать про втрату ним юридичної заінтересованості в розгляді справи.

Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу,ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК Україниофіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Разом з тим, суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу зазначивши її у позовній заяві, то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).

Таким чином, суд наголошує, що безпідставні відкладення розгляду справи порушують права інших учасників процесу.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як зазначив Верховний суд (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019) повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтями223,257 ЦПК врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно з ч.5 ст.223, п.3 ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюстатті 121 ЦПК Українита статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ст. 257 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 р.).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Судом встановлено, що позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є користувачем Електронного суду, та всі процесуальній документи, в тому числі повістки та виклики представника позивача до суду, були доставлені до кабінету ЕС позивача.

В матеріалах справи містяться відомості, що на адресу позивача, зазначену в позовній заяві як адресу для листування, та на зазначену в заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді електронну адресу, позивачу неодноразово направлялися судові повістки, ухвали, листи про виклики до суду.

Повістки та ухвали в електронному вигляді були доставлені до електронної скриньки одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Таким чином суд вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормамиЦПК України процесуальних засобів, щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання.

Верховний суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 провадження № 61-6076св21 зазначив, що за змістом статей43,44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Враховуючи вищенаведені норми права та вищевикладене постановляє ухвалу про залишення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця без розгляду, оскільки позивач неодноразово, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, жодного разу не з`явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило, що є підставою для постановлення такого процесуального рішення.

Керуючись ст.ст.223,257,258-260 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення без розгляду позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її оголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud2024/

Повний текст ухвали складено 23.12.2024.

Суддя: О.М.Погрібна