Рішення № 123973100, 20.12.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/24581/24-а

Провадження № 2-адр/761/11/24

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 06.09.2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, вказаний позов задоволено.

10.09.2024 року представник позивача звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі та стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та судового збору у розмірі 484,48 грн.

17.09.2024 року від представника Головного управління Національної поліції у місті Києві до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому вона зазначає, що оскільки відповідачем у справі є ГУНП у м. Києві, яке є державним органом та фінансується за рахунок державних асигнувань, просить при ухваленні судового рішення врахувати ці обставини, а також зазначає, що враховуючи складність справи, ГУНП у м. Києві вважає, що судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. будуть відповідати принципам розумності та співмірності.

Оскільки справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін то у відповідності до ч. 4 ст. 252 КАС України заява про ухвалення додаткового рішення розглядається без виклику сторін.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (п. 1, 5 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 1 ст. 138 КАС України).

Частиною 1 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2, 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 137 КАС України).

Крім того, ч. 5 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 137 КАС України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі №910/906/18.

На підтвердження обставини викладених у клопотанні про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом в суді цієї справи представником позивача було надано до суду: копію договору №б/н про надання правничої (правової) допомоги від 24.05.2024 року; копію Додаткової угоди від 27.05.2024 року до договору №б/н від 24.05.2024 року; копію акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги від 10.09.2024 року до договору №б/н від 24.05.2024 року; копію рахунку-фактури №20240910/001 від 10.09.2024 року на суму 10 000,00 грн.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 р.) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Таким чином, з урахуванням заперечень представника відповідача, суд вважає що заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у місті Києві та Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, а тому приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити частково, а розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, підлягає зменшенню та відшкодуванню в загальній сумі 2 000,00 грн.

Крім того, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у місті Києві та Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ 40108583, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 15) та Управління патрульної поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві (адреса: м. Київ, вул. Ярославська, 20) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок та судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок, тобто по 1 242,24 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула