Ухвала суду № 123969392, 23.12.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/8450/24

Провадження 2/362/3558/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"23" грудня 2024 р.

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ПоповичаО.В. перевірив на предмет відповідності вимогам закону матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом і

встановив:

Позивач через представника адвоката ШумилоН.В. звернулась до суду із указаною позовною заявою з такими позовними вимогами: визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними прибудовами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,0 кв.м., житловою площею 38,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку про її невідповідність вимогам процесуального закону з таких підстав.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У контексті забезпечення прав усіх осіб, які можуть бути зацікавлені у розгляді певної справи, суди та сторони - учасники справи повинні діяти добросовісно, повідомляючи суду про усіх зацікавлених у справі осіб задля забезпечення об`єктивного та спрагливого розгляду справи.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі №265/6868/16-ц, провадження № 61-34234св18, від 19 травня 2020 року у справі №175/1941/16-ц, провадження №61-19798св18, від 31 березня 2021 року у справі №463/4616/18, провадження №61-20505св19, від 23 лютого 2022 року в справі №501/672/16-ц, провадження №61-14670св21, від 01 березня 2023 року у справі №604/1312/20, провадження №61-12430св22, від 30 листопада 2023 року у справі №524/8967/21, провадження №61-8216св22.

При цьому за відсутності спадкоємців за заповітом та законом після смерті особи, які б прийняли спадщину, належним відповідачем, з огляду на положення статті 1277 ЦК України, має бути відповідна територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування. Подібні висновки зробив Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2024 року у справі №215/4658/22

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві час для більш ретельного вивчення питання щодо складу відповідачів за позовною заявою. У разі уточнення позивачем позовної заяви відповідно до висновків суду йому також належить надати до суду копію позовної заяви відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, суд

постановив:

1.Залишити без руху позовну заяву.

2.Надати позивачу строк у десять днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, наведених у мотивувальній частині ухвали.

3.Направити (вручити) позивачу та/або його представнику копію цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя О.В. Попович