Рішення № 123967888, 23.12.2024, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/316/24

ЄУН: 714/1437/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2024 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Єфтемій С.М.за участю: секретаря судового засідання Постевка Г.П.

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняв залісуду цивільнусправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 18 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір(оферти)№ 18.10.2023-100000129за умовамиякого відповідач отримав кредит у розмірі 11000 грн., строком на 140 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, станом на 05 березня 2024 року за ним утворилася заборгованість на суму 28049 грн. 82 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 11000 грн., заборгованості за процентами 15399 грн. 82 коп. та заборгованості за комісією 1650 грн., яку банк просив стягнути з останнього, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2024 року було відкрито провадження по справі яку призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали та позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу.

Станом на 23.12.2024 року відповідачем відзив на позов суду не подано.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.5 ст.279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Як вбачається матеріалів справи 18 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 18.10.2023-100000129 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору (а.с. 6-14).

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 11000 грн, строком на 140 днів, також що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18 жовтня 2023 року (а.с. 16).

Згідно Договору проценти це - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі «Комісія») 15% від суми Кредиту та дорівнює 1 500 грн 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-8712.

Згідно з п. 4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця а днем погашення Кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Відтак, у відповідності до Договору від 18.10.2023 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором було надано Позичальнику кредит у розмірі 11000 грн строком на 140 днів, а саме до 05 березня 2024 року.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 05 березня 2024 року згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, за відповідачем створилася заборгованість на загальну суму 28049 грн. 82 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 11000 грн., заборгованості за процентами 15399 грн. 82 коп. та заборгованості за комісією 1650 грн. (а.с. 17).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач за для отримання кредиту, пройшов реєстрацію на сайті позивача, шляхом заповнення відповідної заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, в тому числі відповідачем надано свої паспортні данні та вказав адресу місця своєї реєстрації, що у свою чергу свідчить про його ознайомлення з усіма істотними умовами отримання позики, а договір про споживчий кредит було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст.6, 627 ЦК України, ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.

А отже, суд приходить до висновку, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір в електронній формі, за яким позивач надав відповідачу кредитні кошти, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти у відповідності до умов кредитного договору.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України, виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Згідно з частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на сукупність доказів які досліджені в судовому засіданні, то суд знаходить встановленим що між сторонами склалися правовідносини щодо кредитного договору умов якого у свою чергу відповідач не дотримався через що за ним утворилася заборгованість зі сплати кредиту.

Як вже зазначено вище, відповідач укладаючи в електронній формі кредитний договір (оферти) № 18.10.2023-100000129 від 18 жовтня 2023 року, то останній був ознайомлений з порядком сплати заборгованості та сплати відсотків за користування кредитом.

Відтак, ураховуючи що позичальник, тобто відповідач, отримав та використав кредитні кошти та в обумовлені договором строк добровільно не повернув їх позикодавцю, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд знаходить вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 11000 грн. обґрунтованою та такою що підлягає до задоволення.

Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 15399 грн. 82 коп. та за комісією 1650 грн. 20 коп., які нараховані позивачем у відповідності з узгодженими сторонами умовами кредитування, то така заборгованість також підлягає стягненню у судовому порядку, тобто в цій частині вимога позивача також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст.ст. 526, 527, 553, 554, 651, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість по кредитному договору № 18.10.2023-100000129 від 18 жовтня 2023 року на загальну суму 28049 грн. (двадцять вісім тисяч сорок дев`ять ) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) на судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-и днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено «23» грудня 2024 року.

Суддя: