Постанова № 123966967, 23.12.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/2010/24

Номер провадження 3/350/574/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали,які надійшлиз відділенняполіції №2(селищеРожнятів)Калуського районноговідділуполіції ГоловногоуправлінняНаціональноїполіції вІвано-Франківськійобластіпро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна.

Адміністративні правопорушення вчинені за таких обставин:

23.11.2024 о 11 год. 08 хв. у селі Спас, по вул. Шкільна, 3, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 , не врахувала дорожньої обстановки на слизькій ділянці дороги, не впоралася із керуванням та здійснила наїзд на пішохода, чим порушила п. 1.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Окрім цього, 23.11.2024 о 11 год. 08 хв. у селі Спас, по вул. Шкільна, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», н.з. НОМЕР_1 залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була безпосередньо причетна. Такими діями водій порушив вимоги п.2.10 (а) ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, причин неявки не повідомила, про день час та місце розгляду повідомлялася.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Статтею 268 КУпАП, окрім іншого, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, враховуючи, що протокол відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складено у її присутності, тобто з моменту його складення вона знала про наявність справи, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не прибула в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, при розгляді справ за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у її відсутності.

Вивчивши матеріалисправи проадміністративне правопорушення,оцінивши всідокази,що ґрунтуютьсяна всебічному,повному іоб`єктивномудослідженні всіхобставин справив їхсукупності,суд прийшовдо переконання,що вдіях ОСОБА_2 наявний склададміністративного правопорушення,передбаченого ст.ст.122-4,124КУпАП,враховуючи таке.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

КУпАП визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення і рішення (постанови), що приймається в конкретній справі.

У них, зокрема, мають бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації. Предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, та які визначають його суть.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано особою, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП, оскільки вона здійснила порушення вимог 1.5 ПДР, а також за ст.122-4 КУпАП, так як вона порушила п.2.10 а ПДР.

Відповідно до п.1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п.2.10 а ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, в судовому засіданні підтверджена матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 182318 від 26.11.2024, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, яке поставлено в провину ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, опис установлених обставин. З протоколом вона ознайомилася, що засвідчила своїм підписом (а.с. 1);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 182333 від 26.11.2024, в якому зазначені обставини вчинення правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП. З протоколом вона ознайомилася, що засвідчила своїм підписом (а.с. 2);

- план схемою, що додана до матеріалів справи (а.с. 3);

- постановою серії БАД № 703498 від 26.11.2024, в якій викладена суть адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- заявами потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 5-6);

- письмовим поясненням ОСОБА_1 , яким підтверджено обставини вчинених адміністративних правопорушень (а.с. 7);

- рапортами інспектора српп ОСОБА_4 від 23.11.2024 та старшого дізнавача Миронюк У.О. від 24.11.2024 (а.с. 8-9).

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно, оскільки вона вчинила порушення вищезазначених вимог чинного законодавства України.

Щодо визначення адміністративного стягнення ОСОБА_1 за ст.ст.122-4, 124 КУпАП суд враховує, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, судом не встановлено.

Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, судом також не встановлено.

Згідно зі ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення з врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах санкції ст.122-4 КУпАП.

Згідно із ст.40-1КУпАП,судовийзбірупровадженніпосправіпро адміністративнеправопорушенняуразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення сплачуєтьсяособою,наякунакладенотакестягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, тому з останньої на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення:

- за ст.124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

- за ст.122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до ст.36 КпАП України, остаточне адміністративне стягнення визначити в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя А.М. Бейко