Ухвала суду № 123960307, 20.05.2024, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6215/24

Номер провадження № 1-кс/756/1303/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 27.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105050000215, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_6 , уродженця с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область, який має повну загальну середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого 28.04.2023 Оболонським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання в виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1.1. 14.05.2024 до Оболонського районного суду міста Києва разом з клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 27.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105050000215, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

1.2. У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 (вісімдесят) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

2. Позиції сторін кримінального провадження.

2.1. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.

В обґрунтування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись з метою уникнення відповідальності, оскільки покарання передбачає позбавлення волі строком до трьох років або накладення штрафу у розмірі до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, прокурор просив урахувати й той факт, що ОСОБА_6 не має постійного місця проживання та реєстрації, оскільки за останніми відомими адресами ОСОБА_6 не перебуває, за викликами до органу досудового розслідування не прибуває, а отже є всі підстави вважати, що останній умисно переховується від органу досудового розслідування та суду.

Ризиком того, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що підозрюваному відомі їх анкетні дані, місця проживання вказаних осіб, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів. Підозрюваний шляхом погрози, підмовляння, підкупу може схиляти таких осіб до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що останній не займається суспільно-корисною працею, офіційно не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, а натомість перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність, ураховуючи й те, що останнього було засуджено за аналогічний злочин.

2.2. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого та обрання такого виняткового запобіжного заходу, бо ризики не достатньо обґрунтовані, у зв`язку чим просить обрати запобіжний захід, що не пов`язаний з триманням під вартою.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку захисника, просив надати останній шанс виправити свою поведінку.

3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

3.1. У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 27.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105050000215, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

10.04.2024 органом досудового розслідування ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з тих підстав, що 26.02.2024, приблизно о 15 год. 15 хв., ОСОБА_6 перебував за адресою: м. Київ вул. Йорданська, у районі будинку № 11-д, де біля цього будинку знайшов згорток з ліпкою стрічкою жовтого кольору, в середині якого знаходився зіп-пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору. Оскільки ОСОБА_6 раніше вживав психотропні речовини, він усвідомлював, що у вказаному згортку обклеєного клейкою стрічкою жовтого кольору, знаходяться психотропна речовина. В цей момент у нього виник умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_6 підняв зазначений згорток обклеєний клейкою стрічкою жовтого кольору, із вмістом кристалоподібною речовини білого кольору, тим самим незаконно безоплатно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту.

В цей же день, 26.02.2024, близько 16 год. 35 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ вул. Йорданська, у районі будинку № 11-д, ОСОБА_6 був зупинений працівниками поліції. На запитання останній щодо наявності у нього заборонених засобів чи речовин, ОСОБА_6 , повідомив, що має такі речовини та надав для вилучення згорток обклеєний клейкою стрічкою жовтого кольору, з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена під час огляду місця події кристалічна речовина білого кольору, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в речовині становить 0,562 г.

3.2. Отже, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

3.3. Обґрунтованість підозри доводиться наданими матеріалами досудового розслідування (доказами), зокрема протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.02.2019, протоколами огляду місця події від 26.02.2024, згідно з яким, слідчим проведено огляд відкритої ділянки місцевості за адресою м. Київ вул. Йорданська, у районі будинку № 11-д під якого в ОСОБА_6 виявлено та вилучено згорток з клейкою стрічкою жовтого кольору, висновок експерта № СЕ-19/111-24/12699-НЗПРАП від 01.03.2024 відповідно до якого надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса в речовини якої становить 0,562 г., протокол допиту свідка від 28.02.2024 ОСОБА_8 , яка надала показання про обставини подій, що мали місце 26.02.2024, протокол допиту свідка від 28.02.2024 ОСОБА_9 , який надав показання про обставини подій, що мали місце 26.02.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.03.2024, який надав показання про обставини подій, що мали місце 26.02.2024, письмові пояснення ОСОБА_6 від 26.02.2024, повідомлення про підозру від 10.04.2024 ОСОБА_6 відповідно до якої останнього повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

3.4. Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.

3.5. Саме тому, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази, на даній стадії досудового розслідування, є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_6 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

3.6. Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.7. Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, захисника, беручи до уваги особистість ОСОБА_6 , суд погоджується з тим, що на даній стадії досудового розслідування наявні ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та/ або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення (пункти 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Бо, як свідчать надані матеріали кримінального провадження, підозрюваний був засуджений, зокрема Оболонський районним судом м. Києва вироком від 28.04.2023 до покарання в виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Крім того, слід урахувати, що постановою слідчого від 02.05.2024 ОСОБА_6 було оголошено у розшук, на підставі чого Оболонським районний судом міста Києва ухвалою від 14.05.2024 надано дозвіл на затримання з метою приводу.

Проте суд не погоджується з прокурором з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в частині впливу підозрюваним на свідків, з тих підстав, що такі дії слід оцінювати з поведінки підозрюваного, у сукупності з іншими відомостями та спів ставляючи їх, які можуть доводити факт учинення підозрюваним таких дій у минулому.

3.8. Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

При цьому, суд ураховує, що ОСОБА_6 не має постійне місце мешкання, соціальних зв`язків та сталого матеріального доходу.

3.9. Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.10. Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (пункти 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_6 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_6 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Між тим, запобіжний захід не може перевішувати строку досудового розслідування, оскільки із закінченням строку досудового розслідування, кримінальне провадження має бути закритим. Тож, з метою недопущення порушень прав підозрюваного, у випадку закінчення строків досудового розслідування та не спрямування обвинувального акту до суду, слід визначити строк дії ухвали із таким застереженням.

3.11. Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину, а також майновим станом.

За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

3.12. Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 27.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105050000215, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, підлягає задоволенню.

3.13. При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_6 10.04.2024 було відповідно до вимог статей 276-278 КПК України повідомлено про підозру, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_6 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_6 затримали в порядку статей 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді.

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 309, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 27.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105050000215, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , строком на 60 (шістдесят) днів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Установити ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_6 з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов`язки строком на 60 днів:

- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконання, зокрема ОСОБА_6 слід узяти під варту в залі суду негайно, а останнім днем строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є 15.07.2024.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1