Ухвала суду № 123951842, 18.12.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.12.2024

Справа № 334/6285/23

Провадження № 6/334/523/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Мандик М. О.,

представника заявника Мідяного Є. О.,

представника стягувача Богач А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Мідяний Є. О. звернувся з заявою про визнання судового наказу, виданого №334/6285/23 від 02.08.2023 року Ленінським районним суду м. Запоріжжя, про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з 28.07.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Заявник вказує, що стягувач при поданні заяви про видачу судового наказу приховала факт, що з 14.03.2022 року по теперішній час проживає у Швейцарії. Боржник також з 25.07.2022 року по теперішній час мешкає у Швейцарії. Отже, обидві сторони на момент звернення з заявою до суду мешкали за межами України і підсудність справи повинні визначатися відповідно до ст. 29 ЦПК України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд повинен був відмовити у видачі судового наказу, як таку, що подана з порушенням правил підсудності.

Оскільки судовий наказ виданий відповідно до п. 4,5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, тому боржник позбавлений процесуальної можливості подати заяву про скасування судового наказу. Проживання стягувача та боржника за межами території України не відноситься до нововиявлених обставин. В той же час порушення територіальної підсудності є та повинно бути виправлено, іншого механізму, ніж передбачено ст. 432 ЦПК України у боржника немає.

17.12.2024 року представник стягувача адвокат Богач А. О. подала заперечення на вказану заяву. Спірний судовий наказ Ленінського районного суду м. Запоріжжя щодо стягнення аліментів на дітей у справі № 334/6285/23 було видано 02.08.2023 року. Після його видачі, ОСОБА_1 вже звертався до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про перегляд наведеного судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами. В рамках такого перегляду, судами різних інстанцій вже досліджувалося питання щодо проживання сторін у м. Ла Тур-де-Пе в Швейцарії. Крім того, судами також досліджувалися докази, а саме довідки про реєстрацію місця проживання Сторін в м. Ла Тур-де-Пе, які боржник в чергове намагається доєднати в якості доказів. Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2023 р. по справі № 334/6285/23 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2023 р. було відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 12.12.2023 р. по справі № 334/6285/23, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2023 р. у цій справі залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 01.03.2024 р., касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 03.10.2023 р. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12.12.2023 р. залишено без змін.

Крім того, стягувач вказує, що долучені до заяви боржника довідки про реєстрацію у своєму змісті містять наступні положення: «Ця довідка складена відповідно до інформації, зафіксованої в реєстрі мешканців на підставі відомостей, отриманих з належним чином уповноважених джерел. Ця довідка видається в адміністративних цілях і жодним чином не є документом, що підтверджує цивільний стан або що посвідчує особу. Для особи, яка має іноземне громадянство, цей документ не засвідчує легальність перебування на території Швейцарської конфедерації».

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 24.06.2024 р. по справі № 554/7669/21 зазначила, що: «Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення. Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначаємо, що боржник, навіть у своїй заяві про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню зазначає, що його адресою саме реєстрації є: АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник заявника адвокат Мідяний Є. О. заяву підтримав, просив визнати судовий наказ таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з порушенням правил підсудності. Вказаний судовий наказ створює двояку ситуацію, оскільки ОСОБА_2 у судових органах Швейцарії також ставить питання про стягнення аліментів, у тому числі. Фактично ОСОБА_1 аліменти не сплачує ні в Україні, ні в Швейцарії.

Представник стягнувача адвокат Богач А. О., проти заяви заперечувала, вказуючи, що боржник бажає уникнути свого обов`язку щодо сплати аліментів, які не сплачує. Боржник вже ініціював перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, які були предметом перегляду судами трьох інстанцій, у тому числі в частині фактичного проживання боржника та стягувача у Швейцарії. Судове провадження у Швейцарії було ініційовано стягувачем не з питань стягнення аліментів, але місцеве законодавство передбачає розгляд одночасно з усіх сімейних питань в одному провадженні. ОСОБА_2 повідомила суд у Швейцарії про існування вказаного судового наказу та він буде врахований при прийнятті рішення. Крім того, на момент подачі судового наказу стягувач фактично перебувала на території України.

Вислухавши пояснення представників боржника та стягувача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

02.08.2023 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя було винесено судовий наказ №334/6285/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2023 року і до досягнення старшої дитини повноліття.

Частиною 8 ст.170ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першоїст.161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Судовий наказ видано відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, а тому його може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2023 р. по справі № 334/6285/23 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2023 р. було відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 12.12.2023 р. по справі № 334/6285/23, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2023 р. у цій справі залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 01.03.2024 р., касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 03.10.2023 р. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12.12.2023 р. залишено без змін.

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави длявизнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,можна поділити на дві групи: матеріально-правові (обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника) та процесуально-правові (обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа).

Заявник вказує на порушення при винесенні судового наказу правил підсудності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно витягу з реєстру територіального громади м. Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи від 31.07.2023 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Судом у встановленому законом порядку було отримано інформацію про зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, твердження заявника щодо порушення правил підсудності не відповідають дійсності.

яВраховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 258 -261,432 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Проголошення повного тексту ухвали 23.12.2024 року о 14 год.

Суддя: Філіпова І. М.