Рішення № 123949752, 02.12.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

02.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/12579/24

Справа № 205/12579/24

Провадження № 2/205/4290/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федотової В.М.,

при секретарі Киричок Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року представник позивача адвокат Бойко Є.І. звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову зазначила, що позивач з 20.09.2008 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Фактично шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припинились в березні 2022 року. Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 року у цивільній справі № 205/9921/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. З січня 2023 року позивач перебуває у відносинах із відповідачем ОСОБА_2 . Навесні 2023 року сторони почали проживати разом за місцем проживання відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилась донька ОСОБА_4 , біологічним батьком якої є відповідач ОСОБА_2 , однак батьком дитини записаний її колишній чоловік ОСОБА_3 , так як дитина народилася до спливу 10 місяців після розірвання шлюбу. Відповідач визнає факт походження дитини від нього. Враховуючи наведене, позивач переконана, що їх спільна з відповідачем донька для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує виховання під опікою та відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості, а встановлення факту батьківства біологічного батька по відношенню до його доньки та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини є необхідним для правового закріплення прав та обов`язків батька, що насамперед буде повністю відповідати інтересам дитини. Наразі, колишній чоловік позивача ОСОБА_3 проживає на тимчасово окупованій території, будь-який зв`язок із ним відсутній.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача звертається до суду та просить визнати ОСОБА_2 батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести наступні зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 352 від 13.08.2024 року, а саме:

- виключити відомості про батька ОСОБА_3 з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- у графі «відомості про батька» батьком дитини зазначити ОСОБА_2 ;

- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 письмово просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду заяву у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Третя особа: ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 року у цивільній справі № 205/9921/23 шлюб між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано (а.с. 13-15).

Рішення суду набрало законної сили 14.06.2024 року.

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 12).

Позивач зазначає, що біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач ОСОБА_2 , однак у свідоцтві про народження батьком дитини записаний її колишній чоловік ОСОБА_3 , так як дитина народилася до спливу 10 місяців після розірвання шлюбу.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склались між сторонами, суд зазначає на наступне.

Згідно із ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Статтею 121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Положеннями ч.2ст.125СК Українипередбачено,що якщомати табатько дитинине перебуваютьу шлюбіміж собою,походження дитинивід батькавизначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно із ст.128СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Як висловився Європейський суд з прав людини в рішенні «М.Т. проти України» (заява № 950/17) від 19.03.2019 року, біологічного батька не можна повністю виключати з життя дитини, якщо не існують відповідні підстави це зробити, які стосуються найкращих інтересів дитини.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі "KALACHEVA v. RUSSIA", заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вірогідністю 99,99999%, відповідно до результатів дослідження ДНК на встановлення біологічного батьківства від 26.11.2024 року.

Верховний Суд у постановах від 23.10.2019 року, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 року, справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,99999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Таким чином, суд вважає повністю доведеним той факт, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, матеріали справи містять заяву відповідача ОСОБА_2 у якій він позовні вимоги визнав та підтвердив факт походження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від нього.

Положеннями ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 80ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

У відповідності до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у ст. 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до ст. 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Пунктом 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 передбачено, що, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Вимогами ст.263ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що обставини, на які посилалася позивач як на підставу для задоволення позовних вимог, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги позивача є доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1937,92 грн., проте у своїй заяві не просила стягувати судові витрати із відповідача, тому судовий збір у розмірі 1937,92 грн. суд покладає на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 122, 125, 128, 145 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 206, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести наступні зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 352 від 13.08.2024 року, а саме:

- виключити відомості про батька ОСОБА_3 з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- у графі «відомості про батька» батьком дитини зазначити ОСОБА_2 ;

- змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 937,92 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа ОСОБА_3 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ: 33339831, м. Дніпро, проспект Лесі Українки, буд. 67.

Суддя: Федотова В.М.