Рішення № 123936913, 17.12.2024, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6686/24

Провадження № 2/209/1648/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2024 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Переверзова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна»СтолітньогоМихайла Миколайовичадо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла позовна заява, в якій вона просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» заборгованість у розмірі 68099,24 грн., яка складається з: 17800,00 грн. суми кредиту; 29046,04 грн. суми процентів за користування кредитом; 21253,20 грн. проценти за 60 календарних днів; а також понесені позивачем судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.08.2023 року між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6954946, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 17800,00 грн., строком на 360 днів на картку № НОМЕР_1 . Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежів та не повернув тіло кредиту. 27.05.2024 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» уклали Договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором у сумі 46846,04 грн., з яких: 17800,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 29046,04 грн.нараховані проценти за користування кредитом. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань просять стягнути суму заборгованості та судові витрати.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 147).

Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

10 вересня 2024 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

01 листопада 2024 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 148).

Ухвалою судді від 01 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 149).

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялась судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не надходило (а.с.162,163).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.08.2023 року між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6954946 відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 17800,00 грн., строком на 360 днів на картку № НОМЕР_1 . Відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежів та не повернув тіло кредиту. 27.05.2024 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» уклали Договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором у сумі 46846,04 грн., з яких: 17800,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 29046,04 грн.нараховані проценти за користування кредитом.

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідност. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст.ст.1046, 1049 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію»встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно дост.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положенняст.12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною першоюст.1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідност. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідност. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1ст. 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у сумі 68099,24 грн., з яких: 17800,00 грн. суми кредиту; 29046,04 грн. суми процентів за користування кредитом; 21253,20 грн. проценти за 60 календарних днів.

Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу та стягненні судового збору у заявленому розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265, 279, 280-281 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна»СтолітньогоМихайла Миколайовичадо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» (ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, місто Київ, вул. Загородня, 15, оф.118/2) заборгованість у сумі 68099 (шістдесят вісім тисяч дев`яносто дев`ять) гривень 24 копійки, з яких: 17800,00 грн. - суми кредиту; 29046,04 грн. суми процентів за користування кредитом; 21253,20 грн. проценти за 60 календарних днів.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»»(ЄДРПОУ44559822,юридична адреса:03150,місто Київ,вул.Загородня,15,оф.118/2) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»»(ЄДРПОУ44559822,юридична адреса:03150,місто Київ,вул.Загородня,15,оф.118/2) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочнерішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених цим Кодексом, не поданізаява про переглядзаочного рішення абоапеляційнаскарга, абоякщо рішення залишенов силізарезультатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2024 року.

Суддя Я.О.Юрченко