Рішення № 123936388, 12.12.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.12.2024 Справа №607/20753/24 Провадження №2/607/4049/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі за текстом АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.11.2022 АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н (далі за текстом Договір) шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Указана заява власноруч підписана відповідачем на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ № 151 від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

У заяві сторони погодили істотні умови Договору та відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку з номером 4149629301507190, строк дії - до листопада 2026 року , тип Універсальна GOLD з фото.

Відповідно до умов Договору банк встановив початковий кредитний ліміт та надав у користування кредитні кошти. Згідно з умовами Договору відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений в Договорі.

Позивач вказав, що виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами, однак відповідач належним чином покладені на нього зобов`язання не виконав, порушив умови Договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 10.09.2024 складає 34210,73 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 27646,27 грн; заборгованість за простроченими відсотками 6564,46 грн.

За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.11.2021станом на 10.09.2024 у сумі 34210,73 грн, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

27.09.2024 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначене судове засідання на 24.10.2024 та наданий сторонам строк для подання заяв по суті справи.

24.10.2024 судовий розгляд справи не відбувався у зв`язку з зайнятістю головуючої судді Марциновської І.В. в іншому судовому провадженні. Судове засідання призначене на 20.11.2024.

20.11.2024 судове засідання відкладене на 12.12.2024 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 12.12.2024 представник позивача Ляр Д.Ю., належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. При поданні позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю. Не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У судове засідання 12.12.2024 відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Крім цього, одночасно з поданням позовної заяви представник позивача подав клопотання про дослідження доказів, у якому просив в процесі дослідження доказів у даній цивільній справі дослідити копію заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 21.11.2022, що містить розмір відсоткової ставки 42% річних для карт Універсальна, 40,8%, для карт Універсальна Gold та підписана клієнтом, як докази позовних вимог та обставин погодження відсоткової ставки між банком і клієнтом.

Щодо даного клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зч.1,2ст.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 89 ЦПК України).

Відтак під час ухвалення судом рішення у даній цивільній справі суд має дослідити усі подані позивачем докази, у тому числі і зазначену у клопотанні заяву.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу. Підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з укладенням та виконанням кредитного договору та договору банківського рахунка, та регулюються главами 71, 72 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зч.1,2ст.633ЦК Українипублічним єдоговір,в якомуодна сторона-підприємець взялана себеобов`язокздійснювати продажтоварів,виконання робітабо наданняпослуг кожному,хто донеї звернеться(роздрібнаторгівля,перевезення транспортомзагального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговуваннятощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відтак з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зч.1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що 21.11.2022 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг від АТ КБ «ПриватБанк» підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 10-32).

Так, відповідно до Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), електронний сенсорний пристрій це електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис, а цифровий власноручний підпис це власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом. При цьому цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису.

Указана заява підписана цифровим власноручним підписом відповідача на електронному сенсорному планшеті, а відтак є такою, що власноруч підписана відповідачем.

У даній заяві сторони погодили істотні умови договору, а саме:

- тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн (п. 1.2. Договору);

- тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»;

- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. Договору);

- процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п. 1.3 Договору);

- кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору);

- розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. Договору);

- проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст .625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Також 21.10.2022 з метою надання позивачем відповідачу кредитних коштів сторони підписали Паспорт споживчого кредиту, у якому узгодили спосіб та строк кредитування, мету отримання кредиту, розміри процентної ставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 33-41).

Отже, підписанням паспорту споживчого кредиту та заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 21.11.2022, а також засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови договору, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами кредитного договору у сторін цього договору відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Так, з виписки за договором б/н за період з 01.06.2023 до 10.09.2024 вбачається, що відповідач користувався наданими йому кредитними картками № 4149629301507190, № 5168742244238246 та регулярно використовував кредитні карти для зняття готівки, оплати товарів і послуг, а також користувався кредитними коштами у межах суми кредитного ліміту (а.с. 45-48).

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьомувідповідно доч.1ст.611ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов`язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 10.09.2024 складає 34210,73 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 27646,27 грн; заборгованість за простроченими відсотками 6564,46 грн.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

Так, з виписки за договором б/н за період з 01.06.2023 до 10.09.2024 (а.с. 45-48), а також з розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 49-52) вбачається, що позивач надав у користування відповідача кредитні кошти. Разом з тим відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 10.09.2024 складає 34210,73 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 27646,27 грн; заборгованість за простроченими відсотками 6564,46 грн.

Ураховуючи, що відповідач не з`явився у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору б/н від 21.11.2022.

Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 21.11.2022 станом на 10.09.2024 у сумі 34210,73 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № ZZ423B22KN від 13.09.2024 (а.с. 9). Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.11.2022 станом на 10.09.2024 у сумі 34210 (тридцять чотири тисячі двісті десять) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

СуддяІ. В. Марциновська