Рішення № 123928942, 19.12.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4480/24

н/п 2/953/2585/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача КП «Харківводоканал» - І.О.Панасенко звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість в сумі 36454 грн 93 коп, із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 березня 2018 по 31 січня 2022 у c сумі 20224 грн 62 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 жовтня 2006 по 31 січня 2022 у сумі 11738 грн 57 коп. - інфляційні витрати 3306грн 14; 3% річних від простроченої суми1185 грн 60, а також судові витрати.

В обґрунтуванняпозовних вимог, представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка підключена до систем з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та до якої надаються послуги КП «Харківводоканал». Облік нарахувань та оплат за які здійснюється за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідач отримував надані послуги водопостачання та водовідведення, однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не здійснює, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 31963,19 гривень, а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 у розмірі 20224, 62 гривень; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2006 по 31.01.2022 у розмірі 11738,57 гривень. На момент подання позовної заяви відповідач не здійснив жодних заходів до повного погашення заборгованості.

У зв`язку з наявністю заборгованості на прострочену суму позивачем також нараховано інфляційні витрати 3306,14 гривень; 3% річних від простроченої суми 1185,60 гривень.Позивач зазначив, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржників за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.05.2024 справу прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

12.09.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого вказує, що він є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Згідно Довідки про зареєстрованих у цьому житловому приміщенні осіб станом на 21.08.2024: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 серія та № паспорта відсутня, нове місця реєстрації чи проживання невідомо, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 серія та № паспорта відсутня, нове місця реєстрації невідомо, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 серія та № паспорта відсутня, нове місця реєстрації невідомо, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 серія та № паспорта відсутня, нове місця реєстрації невідомо. Плата за комунальні послуги КП «Харківводоканал» нараховувалась з урахуванням кількості зареєстрованих осіб. Однак, фактично вищевказані особи проживали у квартирі дуже короткий час у 2010 році, та відповідно з 2010 року ніяких комунальних послуг не споживали. В зв`язку з чим просить суд перерахувати нарахування за комунальні послуги, виходячи з факту не проживання в квартирі зареєстрованих осіб з ОСОБА_2 з періоду 01.08.2010 по 12.09.2024, ОСОБА_3 з періоду 02.10.2010 по 12.09.2024, ОСОБА_4 з періоду 05.12.2010 по 12.09.2024, ОСОБА_5 з періоду 10.05.2010 по 12.09.2024. Ці особи втратили право користування житловим приміщенням за вказаною адресою. Однак, ніхто із зазначених осіб офіційної довідки про своє фактичне проживання йому не надав, що унеможливило вирішення питання про перерахунок плати за комунальні послуги у спосіб визначений вищевказаними Правилами шляхом подання постачальнику комунальних послуг відповідної заяви.

На підставі викладеного просить в позивній заяві КП «Харківводоканал» до відповідача ОСОБА_1 відмовити, зобов`язати КП «Харківводоканал» здійснити перерахунок оплати комунальних послуг з централізованого водовідведення та оплати з централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням застосування трирічного строку позивної давності, зобов`язати позивача КП «Харківводоканал» здійснити перерахунок оплати комунальних послуг з централізованого водовідведення та оплати з централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 з урахуванням факту не проживання 4 зареєстрованих там осіб.

12.09.2024 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву, якою прохає суд застосувати позовну давність по цивільній справі №953/4480/24 за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водовідведення та послуги з централізованого водопостачання.

26.10.2024 електронним шляхом до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив, відповідно до змісту якого представник позивача вказує, що з доводами, викладеними в відзиві КП «Харківводоканал» не погоджується, і вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного. Так, відповідно до положень п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Згідно пп.3 п.28 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі Правил № 690), споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору. До КП «Харківводоканал» ОСОБА_1 з питань здійснення перерахунку, зміни кількості проживаючих у помешкані осіб та з інших питань у позовний період та за межами позовного періоду не звертався. Звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із дорученням відповідного документа, що підтверджує такий факт.

Просить звернути увагу суду на те, що відповідач стверджує, що плата за користування послугами з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення нараховувалась з урахуванням кількості зареєстрованих осіб, а саме (4 особи). Також він стверджує, що ці особи проживали за адресою: АДРЕСА_3 нетривалий час, але підтверджуючих документів не надає. Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщені осіб, яку відповідач надає в додатках до відзиву, датованою 21.08.2024 за даною адресою зареєстровані четверо осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ,) ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Відповідач надає як доказ не проживання у квартирі довідку абонента АТ «Харківобленерго» від 21.08.2024, вважає, що надана довідка не може підтверджувати факт не проживання відповідача і користувача послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оскільки не має ніякого відношення до суті позову КП «Харківводоканал» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, так як КП «Харківводоканал» та АТ «Харківообленерго» є різними господарськими суб`єктами, та послуги, які надає одне підприємство ніяким чином не можуть слугувати доказом відсутності зобов`язань щодо оплати наданих послуг іншим господарським суб`єктом або на їх не споживання. Також відповідач надає як доказ довідку про укладений договір на цілодобову охорону квартири, в якій вказано період з 24.02.2022 по 21.08.2024, за адресою: АДРЕСА_3 , вважаємо, що надана довідка не може підтверджувати факт не проживання та користування послугами КП «Харківводоканал» з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, оскільки вказаний період взагалі не стосусується позовного періоду.

Щодо позовної давності - ЦК України сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання не визнає. Виконання боржником зобов`язання після спливу позовної давності допускається та визнається таким, що має достатню правову підставу. Пропущення позовної давності також не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку (частина друга статті 598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо. Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, зобов`язання, щодо стягнення заборгованості за надані послуги - не припиняється.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Представник КП «Харківводоканал» електронним шляхом подав до суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника КП «Харківводоканал» та ухвалити рішення по справі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Згідно частини 1статті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права та взаємовідносини між сторонами, учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, ухваливши рішення у справі на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до частини 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних, які містяться в інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 28.05.2024, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з даними, які містяться в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки №380552725 від 28.05.2024) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2843753063120, житлова квартира АДРЕСА_4 , на праві власності належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 1-1027, виданий 14.06.2000, видавник Перша Харківського району державна нотаріальна контора.

З матеріалів справи вбачається, що у КП «Харківводоканал» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , що свідчить про надання позивачем відповідачу послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.

За особовим рахунком № НОМЕР_1 числиться заборгованість в сумі 31963,19 гривень, яка складається із: заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 у розмірі 20224, 62 гривень; заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2006 по 31.01.2022 у розмірі 11738,57 гривень. Також нараховано інфляційні витрати 3306,14 гривень; 3% річних від простроченої суми 1185,60 гривень.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (стаття 2 Закону).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі(індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є: послуг з постачання та розподілу природного газу-постачальник,який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу,та оператор газорозподільної системи,до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; послуг з постачання та розподілу електричної енергії- енергопостачальник або інший суб`єкт,визначений законом; послуг з постачання теплової енергії -теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води -суб`єкт господарювання,який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової,тепловикористальної або теплогенеруючої установки,за допомогою якої виробляє гарячу воду,якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання-суб`єкт господарювання,що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення-суб`єкт господарювання,що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статей67,162 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відповідно достатті 7ЗаконуУкраїни«Про житлово-комунальніпослуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідност.16ЗаконуУкраїни«Про житлово - комунальні послуги»- послуга по централізованому водопостачанню надається своєчасно, безперервно, належної якості та підлягає оплаті.

У відповідності зі ст. ст.67,68 ЖК України, оплата за комунальні послуги стягується крім квартирної плати по затвердженим у встановленому законом порядку тарифам і повинна вчасно вноситися споживачем - наймачем і членами його родини, які на підставі ч.1ст. 64 ЖК України, користуються нарівні з наймачем всіма правами й несуть разом з ними солідарну майнову відповідальність по зобов`язаннях, що випливає з договору житлового наймання.

Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною 1статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті901, частини 1 статті903 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (частина 1статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

За положеннями статей319,322 ЦК Українивласність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог статей67і68 Житлового кодексу Українинаймач зобов`язаний своєчасно щомісячно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до статті 5 Законом УкраїниПро житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця,якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг,отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги,укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги, у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цьогоЗакону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів (стаття 9 Закону України « Про житлово-комунальні послуги).

Частиною 1 статті 2ЦПКУкраїни передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК Українивизначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно частини 1статті 76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1статті 81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1статті 82 ЦПК Українивстановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як вбачається з положень частини 1статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, що підтверджується відкриттям абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 . У встановленому законом порядку відповідач не відмовлявся від послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення. Доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем не надано. Отже, останній має обов`язок оплати позивачу вартість отриманих послуг.

Згідно частини 1 статті 9ЗаконуУкраїни«Про бухгалтерськийобліктафінансову звітністьвУкраїні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Заборгованість за надані послуги рахується за особовим рахунком і списання, переведення, розподіл з цього внутрішньогосподарського документа будь-яких сум є правом кредитора і ніхто не може втручатися в порядок ведення внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства.

Особовий рахунок є номерним, що дозволяє ідентифікувати його відповідно до конкретного житлового приміщення та являє сукупність даних про житлове приміщення. Особовий рахунок оформлюється на житлове приміщення, а не на особу. Виходячи з цього, відкриття особового рахунку відбувається шляхом переоформлення вже відкритого номерного особового рахунку на іншого квартиронаймача або власника.

З огляду на зазначене, суд, за результатами розгляду справи, вважає доведеним позивачем факт не виконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості отриманих послуг: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 у розмірі 20224, 62 гривень; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2006 по 31.01.2022 у розмірі 11738,57 гривень.

У відповідності до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

В даному випадку правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням і на ці правовідносини поширюється дія ч.2ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в п. 10 ч.3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати житлово-комунальних послуг у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність передбачена ч.2ст. 625 ЦК України.

У зв`язку із простроченням відповідачем сплати комунальних послуг, позивачем нараховано 3306,14 гривень - індексу інфляції за час прострочення та 1185,60 гривень - 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу не є штрафними санкціями та в даному випадку не застосовується положення ст..258 ЦК України, суд приходить до висновку, що суми нарахувань проведено в межах позовної давності та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони нараховані на виниклу заборгованість.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач ОСОБА_1 посилався на те, що зареєстровані у квартирі за спірною адресою особи, проживали там не тривалий час у 2010 році, тому в позивача не виникло право нараховувати комунальні платежі за послуги з централізованого водовідведення та послуги з централізованого водопостачання на цих чотирьох осіб.

На підтвердження зазначеного факту суду надано копію довідки абонента ОСОБА_1 особливий рахунок НОМЕР_2 АТ «Харківобленерго» від 21.08.2024 та копію довідки Вих № 28 від 21.08.2024 року про укладений договір на цілодобову охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи де зазначається коли сигналізація знімалася.

Судом надані докази не приймаються, оскільки надані довідки датовані 21.08.2024, тобто поза межами спірного періоду.

Також суд відхиляє вказані доводи відповідача, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,затвердженими Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005.

За положенням п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Згідно пп.3 п.28 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі Правил № 690), споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.

Згідно ст.7 ч.1 п.6, ч.2 п.11 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; споживач також має інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,затвердженими Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005, встановлено,що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім`ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою (п.п.1,3 п.29).

Виконавець зобов`язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання) (п.п.14 п.32).

Згідно з п.п. 7 п. 45 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору.

Отже, за змістом наведених спеціальних норм вбачається, що звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із дорученням відповідного документа, що підтверджує такий факт.

В ході судового розгляду відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту його звернення до КП «Харківводоканал» з питань здійснення перерахунку, зміни кількості проживаючих у квартирі за спірною адресою осіб у спірний період.

Крім того, як вище зазначалося, у спірний період за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вкавзані особи не є сторонами у даній справі.

Разом з цим, суд зазначає, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України).

За положеннями статей319,322 ЦК Українивласність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно вимог статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь кого з них окремо.

Відповідно до частини 1 статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Отже, вимога позивача про стягнення вартості наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення до ОСОБА_1 , як власника квартири, відповідає вимогам статті 543 ЦК України, що у свою чергу не позбавляє останнього права зворотної вимоги до зареєстрованих осіб у житлі споживача.

Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до заявлених вимог.

Відповідно до статті 256ЦКУкраїни позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина 2 статті 258ЦКУкраїни передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частиною четвертою статті 267ЦКУкраїни сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267ЦКУкраїни позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення КП «Харківводоканал» із даною заявою є 24.05.2024, а період нарахуванням останнім заборгованості становить: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022, а за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2006.

Як вище зазначалося,суд вважаєобґрунтованими вимоги позивачапро стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 у розмірі 20224, 62 гривень; заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2006 по 31.01.2022 у розмірі 11738,57 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що уперіод дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначеністаттями 257-259,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

На даний час строк дії воєнного стану в України продовжено.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Харківводоканал» із даною заявою 24.05.2024 та період нарахування останнім заборгованості, що становить: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі за період з квітня 2017 року по 31.01.2022, в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (24.05.2024) не спливла та продовжувалася на строк дії карантину (до 30.06.2023), а у подальшому продовжується на період дії в Україні воєнного стану.

Разом з цим, в межах розгляду даної справи позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, що дає суду підстави для відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2006 по 31.03.2017 включно, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.

При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до яких, плата за-комунальні послуги нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу. Також судом враховано вимоги п. 18 ч. 1 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, які були чинні на день звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідно до яких зазначено, що розрахунковим період для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Враховуючи те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями та в даному випадку не застосовується положення ст.258 ЦК України, суд приходить до висновку, що суми зазначених нарахувань проведено в межах позовної давності та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони нараховані на виниклу заборгованість за період з 01.03.2019 по 31.01.2022

З огляду на зазначене, суд розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме стягнення з відповідача на користь позивача: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 у розмірі 20224,62 гривень; заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2017 по 31.01.2022 у розмірі 11324,75 гривень; інфляційні витрати 3306,14 гривень; 3% річних від простроченої суми 1185,60 гривень, за період з 01.03.2019 по 31.01.2022.

Згідно із частиною 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положеньстатті 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, розмір заявлених позовних вимог КП «Харківодоканал» задовольняються судом частково 98,86% (36041,11*100/36454,93 = 98,86%), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 2394,78 гривень (2422,40/100*98,86 = 2394,78).

Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрати пов`язані знадсиланням відповідачу копій поданих до суду документів. На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано квитанції АТ «Укрпошта» на суму 45,00 гривень.

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Оскільки, розмір заявлених позовних вимог КП «Харківодоканал» задовольняються судом частково 98,86% (36041,11*100/36454,93 = 98,86%), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 44,79 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.10-13,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиКомунального підприємства «Харківводоканал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 у розмірі 20224,62 гривень; заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2017 по 31.01.2022 у розмірі 11324,75 гривень; інфляційні витрати 3306,14 гривень; 3% річних від простроченої суми 1185,60 гривень, а всього 36 041 (тридцять шість тисяч сорок одну) гривню 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 44 (сорок чотири) гривні 79 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», місце знаходження: м.Харків, вул..Шевченка, 2, п/р НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток», код ЄДРПОУ 03361715;

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Суддя С.М. Лисиченко