Рішення № 123928920, 20.12.2024, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 127/29132/24

№ провадження 2/624/353/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

селище Кегичівка 20 грудня 2024 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю т.в.о.секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №127/29132/24,

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (далі- ТОВ «ФК ЄАПБ» ),

представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович,

відповідач: ОСОБА_1 ,

суть вимог: про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ТОВ «ФК ЄАПБ» в особі представника Грибанова Д.В. звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами: №308553 у розмірі 11558,40 грн, № 100039864 у розмірі 5700,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 лютого 2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №308553.

29 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29022024 у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передала ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 2 від 29 лютого 2024 року до договору факторингу № 29022024 від 29 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 11558,40 грн, з яких: 5600,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5958,40 грн сума заборгованості за відсотками.

Щодо укладення кредитного договору № 100039864.

08 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №100039864.

16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 16072024 у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передала ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 16 липня 2024 року до договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 5700,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 800,00 грн заборгованості за комісією.

Всупереч умовам вищевказаних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 29 лютогого 2024 року (за першим договором) та з 16 липня 2024 року (за другим договором) позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

03 вересня 2024 року представник позивача звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року цивільну справу передано за підсудністю до Кегичівського районного суду Харківської області.

24 жовтня 2024 року цивільна справа надійшла до Кегичівського районного суду Харківської області.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2024 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18 листопада 2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду повідомлявся належним чином, одночасно з позовом надав заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов до суду від відповідача не надходив.

Крім того, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідно до поштової відмітки відправлення повернуті без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклики були направлені за останньою відомою зареєстрованою адресою місця проживання відповідача. Іншої адреси суду не повідомлено.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що 02 лютого 2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір №308553 про надання споживчого кредиту. Договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразового ідентифікатора.

Згідно п.п. 1.2. 1.4 цього Договору, за цим договором товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 5600,00 грн. Строк кредиту 30 днів.

Стандартна процентна ставка 1.90% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п. 1.4. договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативи споживача відповідно до п. 4.2. договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація відповідно до п. 4. 3 договору (п.п. 1.5 Договору). Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача (п. 2.1. Договору). Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, включаючи день надання та день фактичного повернення кредиту (п.3.1., п.3.2. Договору). Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль (п. 4.3.1. Договору). Погашення кредиту здійснюється в першу чергу на погашення прострочених процентів, потім на прострочені зобов`язання по кредиту (6.3.1. Договору).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №308553, заборгованість нарахована за період з 29 лютого 2024 року по 31 липня 2024, заборгованість відповідача становить 11558,40 грн, з яких: 5600,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5958,40 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п.п.3 п.5.1. Договору, товариство має право без згоди споживача укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою.

Між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 29 лютого 2024 укладено договір факторингу №29022024.

Відповідно до умов договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент на порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною. Договору (п. 1.1. Договору). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2. Договору).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників №2 від 29 лютого 2024 року фактору відповідно до умов договору факторингу №29022024 від 29 лютого 2024 року передано реєстр боржників №2.

Згідно витягу з реєстру боржників №2 від 29 лютого 2024 року до договору факторингу значиться інформація щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №308553, заборгованість в сумі 11558,40 грн.

08 лютого 2022 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 100039864 за яким ТОВ «Мілоан», як кредитодавець, зобов`язується надати ОСОБА_1 , як позичальнику, грошові кошти у сумі визначеній у пункту 1.2., а ОСОБА_1 зобов`язується повернути ТОВ «Мілоан» кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно пункту 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 4000,00 грн.

Пунктом 2.1 вказаного договору кредитні кошти надаються ОСОБА_1 безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *91.

Відповідно до пункту 6.1. цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційні системі товариства та доступний через сайт товариства та/або мобільний додаток.

Зокрема договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а підпис ТОВ «Мілоан» підтверджено сертифікатом електронного підпису.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №100039864, заборгованість нарахована за період з 16 липня 2024 року по 31 липня 2024, заборгованість відповідача становить в сумі 5700,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 800,00 грн заборгованості за комісією.

16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 16072024. Відповідно до умов договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент на порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною. Договору (п. 1.1. Договору). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2 після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2. Договору).

Згідно акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року передано реєстр боржників в електронному вигляді на флеш носії.

Згідно витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року значиться інформація щодо боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №100039864 заборгованість в сумі 5700,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В судовому засіданні було встановлено, що укладені кредитні договори є договором споживчого кредиту.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» , цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 11 ч. ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Умови договору про споживчий кредит передбачені статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, в судовому засіданні доведенофакт укладення відповідачем ОСОБА_1 кредитних договорів, а саме: 1) з ТОВ «Селфі Кредит» договору №308553 від 20 лютого 2022 року за яким має непогашену заборгованість в розмірі 11558,40 грн, з яких: 5600,00 грн - сума заборгованості по основному боргу, 5958,40 грн - сума заборгованості по відсоткам, 2) з ТОВ «Мілоан» договору №100039864 від 08 лютого 2022 року, за яким має не погашену заборгованість в розмірі 5700,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн сума заборгованості за відсотками; 800,00 грн заборгованості за комісією.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджена наданими позивачем розрахунками. Відповідач своїх заперечень щодо цього суду не надав.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо заявлених сум заборгованості за цим договором.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за цими договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України , правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) .

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно ч.1 ч.3 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування», відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є фінансовою установою, має ліценцію на надання фінансової послуги факторингу, що підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, розпорядження про видачу ліцензії на надання послуг з факторингу, а також відомостями з сайту Національного банку України.

На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК«ЄАПБ», між ТОВ «Мілоан» ТОВ «ФК«ЄАПБ», та переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами №308553 від 20 лютого 2022 року, № 100039864 від 08 лютого 2022 року позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цими кредитними договорами.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжного доручення, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 3028 гривень, який у зв`язку з задоволенням позову підлягає стягнення на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяЄвропейська агенціяз поверненняборгів» вособі представникаГрибанова ДенисаВ`ячеславовичадо ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами: №308553від 20лютого 2022року у розмірі 11558 ( одинадцять тисяч пятсот п`ятдесят вісім) грн 40 коп; № 100039864 від 08 лютого 2022 року у розмірі 5700 (п`ять тисяч сімсот) грн .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК ЄАПБ» ), місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014,

представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович, поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Куст