Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 361/255/24
Провадження № 2/361/2485/24
03.12.2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
03 грудня 2024 рокуБроварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Коваль О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ?Веллфін? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2024 року представник ТОВ ВЕЛЛФІН звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї на користь товариства заборгованість за договором про споживчий кредит №1822875 від 21.01.2022 року у розмірі 24000 грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 2684 грн. 00 коп.
В обґрунтуваннях позовних вимог зазначалось, що 21.01.2022 між ТОВ Веллфін та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1822875 від 21.01.2022 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, строком на 7 днів, до 28.01.2022.
Відповідно до п. 2.4 цей договір є укладеним з моменту перерахування суми кредиту на банківський рахунок, вказаний споживачем та діє до повного виконання споживачем своїх зобов`язань за договором.
Позивачем в порядку встановленому п. 1.4 договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 8000 грн., що підтверджується повідомленням №245/12 від 21.12.2023 року ТОВ Платежі онлайн, яке надає ТОВ Веллфін технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору про споживчий кредит, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно з п. 1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позики проводиться у відповідності до наступних умов: 1,8 % від суми позики, але не менше, ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,8 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.5. договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.12.2023 року становить 24000 грн. 00 коп., з яких 8000 грн. 00 коп. основний борг; 16000 грн. 00 коп. заборгованість по відсоткам.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Правил порядку, відповідач оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою відповідача з офіційного веб-сайту позивача.
На підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ Веллфін та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит в електронній формі.
Пунктом 1.6. договору позики встановлено, що невід`ємною частиною договору є Правила.
Станом на день подання позову відповідач взяті на себе зобов`язання по договору про споживчий кредит не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про споживчий кредит №1822875 від 21.01.2022 року у загальному розмірі 24000 грн. 00 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2024 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, учасникам процесу встановлені строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Представник позивача будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, подав заяви від 03 червня та 30 серпня 2024 року, в яких просив проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. Проти винесення судом заочного рішення суду не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, проте у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надала.
За змістом ч. 4 ст.223, ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши докази по справі, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.01.2022 між ТОВ Веллфін та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1822875 від 21.01.2022 в електронній формі, відповідно до якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 8000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, строком на 7 днів, до 28.01.2022.
Відповідно до п. 2.4 цей договір є укладеним з моменту перерахування суми кредиту на банківський рахунок, вказаний споживачем та діє до повного виконання споживачем своїх зобов`язань за договором.
Позивачем в порядку встановленому п. 1.4 договору про споживчий кредит на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 8000 грн., що підтверджується повідомленням №245/12 від 21.12.2023 року ТОВ Платежі онлайн, яке надає ТОВ Веллфін технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору про споживчий кредит, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Згідно з п. 1.5. Договору позики нарахування процентів за користування позики проводиться у відповідності до наступних умов: 1,8 % від суми позики, але не менше, ніж 50 грн. за перший день користування позикою; 1,8 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.5. договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.12.2023 року становить 24000 грн. 00 коп., з яких 8000 грн. 00 коп. основний борг; 16000 грн. 00 коп. заборгованість по відсоткам.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Правил порядку, відповідач оформив заявку для отримання позики, шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою відповідача з офіційного веб-сайту позивача.
На підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ Веллфін та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит в електронній формі.
Пунктом 1.6. договору позики встановлено, що невід`ємною частиною договору є Правила.
Станом на день подання позову відповідач взяті на себе зобов`язання по договору про споживчий кредит не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про споживчий кредит року у загальному розмірі 24000 грн. 00 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.
Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).
Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1ст.205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст.205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1ст. 1055 ЦК Українивизначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України Про електронну комерцію, згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 вказаного Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5ст. 11 Закону України Про електронну комерцію).
Згідно з ч. 6ст. 11 Закону України Про електронну комерціювідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 8ст. 11 Закону України Про електронну комерціюу разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннямист. 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №1822875 від 21.01.2022 року, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, шляхом їх перерахування на її особистий банківський картковий рахунок.
Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача. Відповідно до положень Закону України Про електронну комерцію вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
ТОВ Веллфін, звертаючись до суду з позовом зазначало, що ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подавала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позивачем надіслано відповідачу за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), які відповідач використовувала для підтвердження підписання вищевказаного договору.
Як встановлено судом, позивачем в порядку передбаченому п. 1.4 Договору про споживчий кредит через оператора послуг платіжної інфраструктури Platon на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики, що зазначена в Договорі про споживчий кредит, що підтверджується повідомленням №245/12 від 21.12.2023 року ТОВ Платежі Онлайн, яке надає ТОВ Веллфін технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеним, що реєстрація ОСОБА_1 на сайті ТОВ Веллфін, подання ОСОБА_1 заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів, підтвердження ТОВ Веллфін заявки на отримання позики у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена зі всіма істотними умовами отримання позики, а Договір про споживчий кредит було укладено та підписано в електронній формі, що в силу приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України Про електронну комерцію вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі.
Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зіст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Веллфін умови договору виконало належним чином. Однак, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови укладеного ним вищевказаного договору, в зв`язку з чим виникла заборгованість.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ Веллфін просило стягнути з ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 24000 грн. 00 коп., з яких 8000 грн. 00 коп. основний борг; 16000 грн. 00 коп. заборгованість по відсоткам.
Згідно з Додатку до договору про надання споживчого кредиту Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки, з якою відповідач ознайомився під час укладення договору, загальна вартість кредиту становить 9008 грн. 00 коп., яка складається з 8000 грн. суми кредиту за договором; 1008 грн. 00 коп. процентів за користування кредитом.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється післяспливу визначеногодоговором строкукредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Вимог щодо стягнення процентів у порядку ст. 625 ЦК України позивачем не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, нарахування та стягнення процентів за користування кредитом з ОСОБА_1 поза визначеними строками суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду.
Таким чином, дослідивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи, що строк дії договору встановлено до 28.01.2022 року, а відтак проценти після з 29.01.2022 нараховувалися безпідставно, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №1822875 від 21.01.2022 року в розмірі 9008 грн. 00 коп., яка складається з 8000 грн. суми кредиту за договором; 1008 грн. 00 коп. процентів за користування кредитом, що становить загальну вартість кредиту, визначену у Додатку до договору.
При подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № TR.95284 від 22 грудня 2023 року.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1149 грн. 55 коп.
Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265,280 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Веллфін заборгованість за договором про споживчий кредит № №1822875 від 21.01.2022 року у розмірі 9008 (дев`ять тисяч вісім) гривень 00 копійок, з яких 8000 грн. тіло кредиту, 1008 грн. 00 коп. проценти за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Веллфін витрати за сплачений судовий збір у розмірі 1149 (одна тисяча сто сорок дев`ять) гривень 55 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.
Судове рішення № 123924342, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 03.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 361/255/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: