Рішення № 123917785, 20.12.2024, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/730/24

Провадження № 2/931/267/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

05 жовтня 2024 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75587583 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5300 грн, строк позики - 30 днів, тобто до 11.06.2021 року зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронні підписи сторін зазначені в п.18 Договору позики. Того ж дня, позикодавець свої зобов`язання виконав та передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 5300 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 . 26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2610, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників. Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 26 жовтня 2021 року до договору факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17956,40 грн, з яких: 5300,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12656,40 грн - сума заборгованості за відсотками. Однак, враховуючи здійснений позивачем перерахунок відсотків нарахованих первісним кредитором в межах строку позики, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 8464,10 грн, з яких 5300 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3164 грн - сума заборгованості за відсотками. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконала ні перед первісним кредитором, ані перед Фактором - ТОВ «Фінансова компанія управління активами».

Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за договором позики № 75587583 в розмірі 8464,10 грн, з яких 5300 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3164,10 грн - сума заборгованості за відсотками, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 надіслала відзив на позовну заяву, мотивуючи його недоведеністю факту передачі права вимоги за договором факторингу, ненаданням первинних бухгалтерських документів, а отже - безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.Відзив обгрунтовує тим, що копія електронної платіжної інструкції, лист ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», лист ТОВ «ФК Фінекспрес» є неналежними та недопустимими доказами, так як не є первинними бухгалтерськими документами та не можуть підтверджувати як взагалі факту перерахування коштів за кредитом, так і факту перерахування коштів за кредитом саме первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а отже, не можуть підтверджувати факту укладення кредитного договору та виникнення заборгованості.Вважає, що розрахунок заборгованості, складений самим позивачем вже після укладення договору факторингу, не може бути доказом у справі, оскільки він повинен бути складений первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а не позивачем (фактором) ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та не є первинним бухгалтерським документом. Також позивачем до договору позики не надано доказів ознайомленняпозичальника з правилами надання грошових коштів у позику саме в тій редакції, яка діяла на дату вказаного договору позики. Позивачем не надано додаток №3 «Акт прийому-передачі документації», який є невід`ємною частиною договору факторингу, як і не надано доказів сплати визначеної ціни за відступлення права вимоги по вказаних договорах факторингу, а отже, ним не надано належних і допустимих доказів переходу права вимоги задоговором позики. Крім того, позивач не надав договір про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладений між Компанією/ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до якого, як зазначено у позовній заяві, відбулось перерахування коштів відповідачу. Не доданодоказів повноважень директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Кожем`яченко Ю.М., оскільки витяг з ЄДРЮО не є належним доказом підтверджень обсягу повноважень. Вважає, що позивач зобов`язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, подавши суду відповідний оригінал кредитного договору, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 50-63)

01 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Позичальник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та прийняв надані товариством грошові кошти. Згідно правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», отримання коштів у позику можливе шляхом подання заявки в особистому кабінеті на веб-сайті товариства за умовами, які позичальник вважає зручними для себе, та підтверджує умови отримання кредиту шляхом натискання кнопки «Погоджуюсь», після чого формується одноразовий ідентифікатор, який використовується для підтвердження підписання договору. Договір містить персональні дані позичальника, зокрема його ПІБ, номер картки платника податків, контактний номер телефону. Без використання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету договір між позичальником та товариством неможливий. За таких обставин укладення договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, який в свою чергу вчинив певну сукупність дій, спрямованих на отримання позики за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи.Позикодавець на виконання п.1 договору позики №75587583 від 12.05.2021 року свої зобов`язання виконав, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5300 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно не можливий.Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 26.10.2021 року до договору факторингу №2610 від 26.10.2021 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до відповідача.Таким чином, момент переходу права грошової вимоги є підписання додатку №4 та №5 до договору факторингу №2610 від 26.10.2021 року, а не з моменту оплати за вказаним вище договором факторингу, тому розрахунок або не розрахунок за вказаним вище договором факторингу не впливає на перехід права грошової вимоги, не є предметом зазначеного спору та не впливає на права та обов`язки відповідача. Вважає, безпідставними та не обґрунтованими твердження відповідача щодо не відповідності наданого позивачем розрахунку, оскільки відповідач у разі непогодження з відповідним розрахунком суми заборгованості вправі надати контррозрахунок таких сум, який повинен бути аргументованим. Слід врахувати, що доказів на підтвердження обставин, викладених у відзиві, надано не було (виписку із карткового рахунку відповідача в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді з АТ КБ «Приват Банк» про не належність зазначеної у договорі карти відповідачу, доказів не укладання зазначеного договору, не належність електронної пошти або телефонного номеру відповідачу зазначеного в договорі позики тощо). Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с. 66-89)

04 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_2 подала заперечення, у якому просить відмовити в задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю факту перерахування коштів саме первісним кредитором, а отже, укладення договору позики, недоведеністю факту передачі права вимоги за договором факторингу, ненаданням первинних бухгалтерських документів, а отже, безпідставністю та недоведеністю позовних вимог. Зазначає, що єдиними належними доказами щодо перерахування коштів та щодо розміру заборгованості за вказаним договором позики, є виписки по рахунках кредитора та оригінали платіжних доручень/банківських виписок про перерахування коштів. Позивачем не надано доказів того, що саме первісний кредитор виконав своє зобов`язання особисто щодо перерахування коштів відповідачу за договором позики. Розрахунок заборгованості, крім того, що він не містить всіх обов`язкових реквізитів, ще й складений самим фактором, а не первісним кредитором. Позивачем не надано обсягу повноважень директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» ОСОБА_3 підписувати та складати розрахунок заборгованості. Також позивачем до договору позики не надано доказів ознайомлення позичальника з Правилами надання грошових коштів у позику сааме в тій редакції, яка діяла на дату договору позики, а також всі додатки до договору факторингу, які є невід`ємною частиною Договору факторингу. Не визнає факту укладення вказаного договору позики, вказані факти не можуть бути встановлені на основі копій документів, а тому просить застосувати норми ч. 6 ст. 95 та ч. 5 ст. 100 ЦПК України.

Просить виключити з числа доказів та не брати до уваги копію електронної платіжної інструкції №480998c1-052b-4d95-972d-6740bfc2e896, лист №КД-000000877/ТНПП від 03.10.2024 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», лист №03/10/24-4 від 03.10.2024 року, мотивуючи тим, що ці документи складені не первісним кредитором, а позивачем (фактором), відтак не є первинними бухгалтерськими документами, та такими, що не можуть підтверджувати факту перерахування коштів за кредитом та виникнення заборгованості, а отже, є неналежними, недостовірними та недопустимими доказами. До заперечення долучила копію Свідоцтва про шлюб (а.с. 90-98).

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 14 листопада 2024 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», відмовлено у задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів та про витребування оригіналів письмових та електронних доказів, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 09 грудня 2024 року.

09 грудня 2024 року у судовому засіданні було оголошено перерву на підставі ч. 2 ст.240 ЦПК України до 20 грудня 2024 року.

12 грудня 2024 року від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду надійшов лист із витребовуваною інформацією, до якого долучено виписку за договором № б/н за період 12.05.2021 - 15.05.2021 (а.с. 115-116).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 113 на звороті). 19 грудня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання, у якому просить розглянути позовну заяву за його відсутності, позовні вимоги задовольнити. Також зазначає, що на думку позивача, відповідь АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-241127/82136-БТ від 14.11.2024 року, «Довідка про ідентифікацію», що міститься в матеріалах цивільної справи, підтверджують підписання відповідачем 12 травня 2021 року о 16 годині 04 хвилин 05 секунд договору позики № 75587583 від 12.05.2021 року одноразовим ідентифікатором, а також перерахування позикодавцем на картковий рахунок відповідача зараховані кошти в розмірі 5300,00 грн на виконання п.1 договору позики №75587583 від 12.05.2021 року (а.с. 121).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 114 на звороті).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 12 травня 2021 року ОСОБА_1 уклала в електронній формі договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75587583 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 13 на звороті).

Згідно п. 1 Договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2 Договору зазначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, позикодавець зобов`язується передати у власність позичальнику грошові кошти в розмірі 5300 грн строком на 30 днів із базовою процентною ставкою 1,99% на день, дата надання позики 12.05.2021, дата повернення 11.06.2021.

Згідно п. 4.2 Договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою, йому зрозумілі.

З копії платіжної інструкції/Операція 480998с1-052b-4d95-972d-6740bfc2e896 вбачається, що 12.05.2021 року прийнято до виконання та здійснено операцію, номер замовлення 13857102 на суму 5300 (а.с. 11 на звороті).

Крім того, із довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» вих. № КД-000000877/ТНПП від 03.10.2024 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата - 12.05.2021 року; номер платежу - 480998c1-0526-4d95-972d-6740bfc2e896; сума - 5300.00 грн; отримувач - ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с. 11).

Листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №03/1024-4 від 03.10.2024 року надало ТОВ «Фінансова компанія управління активами» інформацію щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено ТОВ «Фінансова компанія управління активами» згідно з відповідним договором факторингу ( а.с. 10 на звороті)

26 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги) (а.с. 14 на звороті-18 на звороті).

Згідно акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прийняло оригінал Реєстру заборгованостей від 26 жовтня 2021 року (а.с. 21). Також, згідно акту прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прийняло інформацію, яка надана в електронному вигляді (а.с. 22).

Із реєстру прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року вбачається, що у ОСОБА_1 за договором № 75587583 від 12.05.2021 року сума заборгованості становить 17956,40 грн, з яких 5300 грн - сума заборгованості за тілом, 12656,40 грн - сума заборгованості за відсотками за користування (а.с. 22 на звороті-23).

Згідно з розрахунком суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики № 75587583 від 12.05.2021 року, який сформований ТОВ «Фінансова компанія управління активами», за період з 12.05.2021 по 16.09.2024 заборгованість становить 8464,10 грн, з яких: з яких 5300 грн - сума заборгованості за тілом позики, 3161,10 грн - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами (а.с. 12-13).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 634 цього кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з п. 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За п.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. ст. 1, 3 Закону України "Про електронну комерцію").

З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.

Судом установлено, що відповідно до п. 5 Договору позики №75587583 від 12.05.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , цей договір укладено дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Укладення договору підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно якої клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №75587583 від 12.05.2021 року, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): 0JnmuhfeR9, який відправлено 12.05.2021 року о 16:04:05.047 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Таким чином, договір позики № 75587583 від 12 травня 2021 року підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був відправлений на електронну пошту, зазначену в договорі, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаного правочину.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Зважаючи на ознаку реальності договору позики, для підтвердження виконання позикодавцем своїх зобов`язань за договором позики недостатньо наявності лише факту підписання такого договору, а судом має бути встановлено наявність факту отримання позичальником грошових коштів та моменту їх отримання (як певний проміжок часу), що є обов`язковою та істотною умовою договору позики (постанови Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 201/410/21, від 05.10.2022 року у справі № 559/524/15-ц, від 20.02.2019 року у справі № 629/5364/13-ц).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.06.2021 року у справі № 201/11388/17 зазначено, що у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування ст.ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Верховний Суд наголосив, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаних положень закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п.1 договору позики грошові кошти надаються позичальнику шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника - тобто на рахунок, який зазначений позичальником у договорі позики разом з іншими реквізитами.

12 травня 2021 року позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 , що зазначений у договорі позики, в сумі 5300 грн за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес».

Згідно долученої відповідачем копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого департаментом «Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку» Луцької міської ради 20.08.2024, після укладення шлюбу прізвище дружини змінилося із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.97)

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, 12.12.2024 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов лист, у якому зазначено, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ). Також до листа долучено виписку за договором № б/н за період 12.05.2021 - 15.05.2021, з якої вбачається, що 12.05.2021 року на картку ОСОБА_2 зараховано переказ у сумі 5300 грн (а.с. 115-116). Суд вважає таку виписку належним та допустимим доказом. Водночас відповідач ОСОБА_1 у запереченні повідомила, що не надає згоду на розкриття відомостей, які містять її банківську таємницю. Однак, суд зазначає, що саме позичальник має повний доступ до свого банківського рахунку і вона мала можливість представити суду виписку в підтвердження відсутності надходження коштів від позикодавця на виконання укладеного договору, проте відповідач таким правом не скористалась.

Також відповідач зазначає, що факт надходження будь-якої грошової суми на її картку без реквізитів її відправника і призначення платежу, які мають міститися у платіжному дорученні та виписці з рахунку саме кредитора, не зможуть вказати на особу відправника коштів і їх переказ саме за конкретним договором позики.

Проте, копією платіжної інструкції №480998c1-052b-4d95-972d-6740bfc2e896 від 12.05.2021 року та довідкою № КД-000000877/ТНПП від 03.10.2024 р. виданою ТОВ «ФК Фінекспрес» підтверджується завершення платіжної операції від 12.05.2021року на суму 5300 гривень 00 копійок за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 480998c1-052b-4d95-972d-6740bfc2e896.

Зазначені вище виписка АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_4 ,платіжна інструкція та довідка ТОВ «ФК Фінекспрес» в сукупності повністю підтверджують надання кредитних коштів позивачем й отримання таких відповідачем на зазначену нею платіжну картку, номер якої вказано у договорі позики № 75587583 від 12 травня 2021 року. Такі умови перерахування коштів було погоджено сторонами при укладенні Договору позики.

Щодо розміру заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача, суд зазначає наступне.

Із реєстру прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року вбачається, що у ОСОБА_1 за договором № 75587583 від 12.05.2021 року сума заборгованості становить 17956,40 грн, з яких 5300 грн - сума заборгованості за тілом, 12656,40 грн - сума заборгованості за відсотками за користування (а.с. 22 на звороті-23).

Однак, позивачем прийнято рішення перерахувати нараховані первісним кредитором проценти в межах строку позики, і згідно із наданим позивачем розрахунком суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики № 75587583 від 12.05.2021 року, який сформований ТОВ «Фінансова компанія управління активами», за період з 12.05.2021 по 16.09.2024 заборгованість становить 8464,10 грн, з яких: з яких 5300 грн - сума заборгованості за тілом позики, 3161,10 грн - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами (а.с. 12-13).

Аналізуючи даний розрахунок, вбачається, що відповідачу 12.05.2021 року надано позику у сумі 5300 грн, яку позичальником не було погашено. Із 13.05.2021 року по 11.06.2021 року (протягом 30 днів) відбувалось нарахування 3164,10 грн відсотків, у розмірі 1,99% в день від суми тіла позики (105,47 грн), що передбачено умовами договору позики №75587583 від 12.05.2021 року.

Таким чином, суд не вбачає підстав ставити під сумнів наданий ТОВ «Фінансова компанія управління активами» розрахунок заборгованості, який відповідає умовам підписаного сторонами договору, відомості про щоденні нарахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» по кредитному договору позики №75587583 від 12.05.2021 року, стороною відповідача в ході розгляду справи такий розрахунок в жодній мірі не спростований; клопотання про проведення судової економічної експертизи на їх (розрахунків) спростування ОСОБА_1 заявлено не було, а також контррозрахунку суми заборгованості нею не було здійснено.

Щодо тверджень відповідача про спірність факту передачі права вимоги за договором позики та укладення договору факторингу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

На підтвердження переходу до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги за договором позики №75587583 від 12.05.2021 року до позовної заяви додано копії договору факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами», акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року, акту прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року, реєстру прав вимоги №2 від 26 жовтня 2021 року, Акт звірки взаємних розрахунків за січень 2021 - грудень 2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за договором факторингу №2106.

Відповідно до п.п. 1.1 договору факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

Відповідно до п.п. 2.5 договору факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, у випадку, якщо з моменту переходу до фактора прав вимоги, клієнт отримає від боржників суму грошових коштів в рахунок повернення Заборгованості за кредитними договорами в національній валюті, клієнт зобов`язаний перерахувати дану суму фактору протягом 10-ти (десяти) банківських днів з моменту закінчення звітного періоду (місяць) в якому надійшли дані суми на рахунки клієнта. Разом з цим клієнт відправляє фактору електронною поштою на вказану фактором адресу реєстр даних перерахувань, що повинен містити інформацію щодо кожного платежу, отриманого клієнтом та відносно якого фактор має право вимоги, а саме: сума платежу, дата отримання платежу клієнтом, номер кредитного договору. Вказана в цьому пункті договору сума грошових коштів перераховується фактору за наступними реквізитами, зазначеними у цьому договорі.

Пунктом 5.2. Договору факторингу №2610 від 26.10.2021 року встановлено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору.

Факт переходу права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» підтверджується підписами сторін договору (клієнта та фактора), скріпленими печатками, а також виконання п. 5.2 Договору факторингу підтверджується підписанням сторонами Додатку №4 та №5 до договору факторингу (а.с. 14 на звороті-18 на звороті, 21, 22).

Із реєстру прав вимог № 2 від 26 жовтня 2021 року вбачається, що у ОСОБА_1 за договором позики № 75587583 від 12.05.2021 року сума заборгованості становить 17956,40 грн, з яких 5300 грн - сума заборгованості за тілом, 12656,40 грн - сума заборгованості за відсотками за користування (а.с. 22 на звороті-23).

Таким чином, позивачем ТОВ «Фінансова компанія управління активами» доведено факт переходу до нього права вимоги за договором позики № 75587583 від 12 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , і він вправі пред`являти відповідні вимоги про стягнення коштів.

Що стосується заперечень відповідача щодо підтвердження повноважень директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та представника позивача - Кожем`яченко Ю.М., то вони спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.

Отже, наведені вище положення законодавства розмежовують такі юридичні категорії, як «самопредставництво» і «представництво».

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі №910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі №910/3850/19, від 23.11.2020 у справі № 908/592/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15, від 15.02.2021 у справі № 914/283/20.

Статтею 7 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Єдиний державний реєстр) створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Кожем`яченко Юлія Миколаївна є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

Таким чином, Кожем`яченко Юлія Миколаївна, як керівник ТОВ «Фінансова компанія управління активами» є особою, яка має право звертатися до суду та наділена повноваженнями, зокрема, підписувати договори.

Всі інші доводи відповідача не спростовують висновків суду. Відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позовної заяви та підтвердження своїх заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства, враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позики № 75587583 від 12 травня 2021 року щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, а також порушує права та законні інтереси позикодавця у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 8464,10 грн, підлягають задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі ст. ст. 526, 614, 626, 628, 639, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за договором позики №75587583 від 12 травня 2021 року у розмірі 8464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 10 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Соборна, 98А/70 Київської області, код ЄДРПОУ 35017877;

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 20.12.2024 року.

Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп`ятко