Рішення № 123904626, 18.12.2024, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1512/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі позивач) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), з такими вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.11.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100, 00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 63764248 за виконавчим листом № 360/2126/20, виданим Луганським окружним адміністративним судом 27.10.2020.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив наступне.

29.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області отримано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.11.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №63764248, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100, 00 грн.

Представник позивача вважає, що відповідачем невірно застосовано положення Закону № 1404 та не перевірено виконання позивачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 360/2126/20.

ОСОБА_1 (стягувач у виконавчому провадженні №63764248) перебуває на обліку у Головному управлінні як одержувач пенсії за віком, яка обчислена за нормами Закону України «Про державну службу» як внутрішньо переміщена особа.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі 360/2126/20 (набрало законної сили 02.10.2020) Головним управлінням у квітні 2021 року з 18.09.2019 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком, яка обчислена за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На момент набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі 360/2126/20, з 03.01.2020 ОСОБА_1 призначено за нормами статті 37 Закону України «Про державну службу» відповідно до поданої заяви від 03.01.2020.

Відтак, заборгованість ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі 360/2126/20 утворилась за період з 18.09.2019 по 02.01.2020 у розмірі 14619,91 грн та була облікована в Головному управлінні.

Представник позивача зазначає, що одним із принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 21-2).

Згідно з Порядком №1165, в межах наявного фінансового ресурсу у жовтні та у листопаді 2024 року ОСОБА_1 було виплачено по 2361,00 грн щомісячно. Залишок невиплаченої заборгованості на підставі рішення суду від 27.08.2020 складає 9897,91 грн.

Постановою № 1279 затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни.

Отже, з 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України. Враховуючи умови виплати пенсії, що визначені Постановою № 1279, виділення коштів на фінансування пенсійних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки з 01.04.2021 цей обов`язок покладено на Пенсійний фонд України.

Головне управління наголошує на тому, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Головне управління вжило заходів з метою належного виконання рішення суду, втім, затримка у виплаті коштів зумовлена не бездіяльністю Головного управління, а відсутністю належного асигнування, що не належить до компетенції Головного управління.

Зважаючи на вищевикладене, відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.

Представник позивача зазначає, що ними вчинено усі, передбаченні чинним законодавством, залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі 360/2126/20, вини або умислу Головного управління на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає.

Головне управління вважає, що постанова відповідача про накладення штрафу від 28.11.2024 у ВП № 63764248 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню.

11.12.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке.

Згідно перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 30.11.2020 на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 № 360/2126/20 про зобов`язання Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію з 18.09.2019, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку на підставі її заяви від 10.12.2019 та провести відповідний її перерахунок і виплату з урахуванням позиції суду.

30.11.2020 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63764248. Копії постанови направлено боржнику для виконання, стягувачу для відома.

17.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду.

На адресу відділу надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 360/2126/20, яке набрало законної сили 28.09.2020, Головним управлінням ОСОБА_1 з 18.09.2019 призначено пенсію за віком відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

З 03.01.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію державного службовця відповідно до норм статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Заборгованість ОСОБА_1 за період з 18.09.2019 по 02.01.2020 у розмірі 14619,91 грн облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 проведено нарахування та виплату частини боргу із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165 у сумі 2361,00 грн. Державним виконавцем направлено вимогу боржнику щодо стану виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду. На адресу відділу надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком.

В заяві від 10.12.2019 не визначено, що ОСОБА_1 звертається із заявою про призначення пенсії саме відповідно до норм статті 37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Рішенням Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 124050001733 від 17.12.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 18.11.1977, оскільки мало місце розбіжність прізвища у паспорті та трудовій книжці.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 22.11.2019 у справі № 431/6404/19, яким встановлено факт належності ОСОБА_1 трудової книжки, не набрало законної сили на дату подання заяви від 10.12.2019.

ОСОБА_1 03.01.2020 звернулась до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу».

ОСОБА_1 з 03.01.2020 (дати подання заяви) призначено пенсію за віком відповідно до норм статті 37 Закону України «Про державну службу».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 360/2126/20, яке набрало законної сили 28.09.2020, в резолютивній частині зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію з 18.09.2019 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку на підставі її заяви від 10.12.2019 та провести відповідний її перерахунок і виплату з урахуванням позиції суду.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 360/2126/20 Головним управлінням ОСОБА_1 з 18.09.2019 призначено пенсію за віком відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, оскільки судом не було покладено зобов`язань щодо призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу».

З 03.01.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію державного службовця відповідно до норм статті 37 Закону України «Про державну службу» відповідно до поданої заяви від 03.01.2020.

Згідно із пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» пенсія державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу» призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Заборгованість ОСОБА_1 за період з 18.09.2019 по 02.01.2020 у розмірі 14619,91 грн. облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.

У жовтні 2024 року та у листопаді 2024 року ОСОБА_1 проведено нарахування та виплату частини боргу із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165 у загальній сумі 4722,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, державним виконавцем, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 28.11.2024 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. Копію постанови направлено боржнику для виконання.

Як стверджує представник відповідача, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів надано не було. Накладаючи штраф постановою від 28.11.2024 на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представник позивача вважає, що дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правомірними та відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження».

Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:

- ухвалою суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Згідно із даними КП «ДСС», рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року по справі № 360/2126/20, яке набрало законної сили 02.10.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову в призначенні пенсії № 124050001733 від 17.12.2019.

Зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію з 18.09.2019 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку на підставі її заяви від 10.12.2019 та провести відповідний її перерахунок і виплату з урахуванням позиції суду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішенням Старобільського об`єднаного управління ПФУ № 24050001733 від 10.01.2020 призначено ОСОБА_1 з 03.01.2020 пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу».

27.10.2020 по було видано виконавчий лист №360/2126/20 про зобов`язання Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію з 18.09.2019 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку на підставі її заяви від 10.12.2019 та провести відповідний її перерахунок і виплату з урахуванням позиції суду.

30.11.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63764248 за виконавчим листом № 360/2126/20 від 27.10.2020.

24.04.2021 Старобільським об`єднаним управлінням ПФУ було прийнято рішення № 24050001733 про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно рішення суду у справі №360/2126/20 від 27.08.2020 та відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 18.09.2019.

Відповідно до даних КП «ДСС», ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі № 360/2126/20 було замінено боржника у виконавчому провадженні ВП № 63764248, зі Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

17.10.2024 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 63764248.

23.10.2024 за № 3534 державним виконавцем було направлено до ГУ ПФУ в Луганській області вимогу надати до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію щодо повного та фактичного виконання вищевказаного рішення суду.

Листом від 28.10.2024 № 1200-0305-8/27454 було повідомлено про стан виконання судового рішення.

05.11.2024 за № 3662 державним виконавцем було направлено до ГУ ПФУ в Луганській області другу вимогу.

Листом ГУ ПФУ в Луганській області від 14.11.2024 № 1200-0305-8/29202 було повідомлено відповідача про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 360/2126/20 Головним управлінням ОСОБА_1 з 18.09.2019 призначено пенсію за віком відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, оскільки судом не було покладено зобов`язань щодо призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про державну службу». З 03.01.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію державного службовця відповідно до норм статті 37 Закону України «Про державну службу» відповідно до поданої заяви від 03.01.2020. Заборгованість ОСОБА_1 за період з 18.09.2019 по 02.01.2020 у розмірі 14619,91 грн грн. облікована в Головному управлінні та включена до Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165. У жовтні 2024 року та у листопаді 2024 року ОСОБА_1 проведено нарахування та виплату частини боргу із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 у загальній сумі 4722,00 грн.

28.11.2024 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову ВП № 6376428 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в розмірі 5100, 00 грн.

Загальна сума боргу по виплаті пенсії ОСОБА_1 складає 14619,91 грн., з якої: виплачено 16.10.2024 2361, 00 грн., залишок боргу 12258, 91 грн.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац перший частини шостої).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення суду у справі №360/2126/20 у встановлений державним виконавцем строк повністю не виконано.

Як зазначає позивач, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність фінансування пенсійних виплат Пенсійним фондом України.

Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (далі - Положення № 28-2) Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; (підпункт сьомий); забезпечує самопредставництво інтересів головних управлінь Фонду та управлінь Фонду в судах України (підпункт 11).

Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі - Положення) (абзац тридцять третій пункту 4 Положення № 28-2).

Таким чином, з викладених норм слідує, що функції з забезпечення своєчасної і в повному обсязі виплати пенсії, є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України в областях.

Разом з цим, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року прийнято постанову № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги" (далі - Постанова № 1279).

Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

Також вищевказаною постановою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, від 23 липня 2014 року № 280 і від 11 травня 2017 року № 312 відповідні зміни.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами, внесеними постановою № 1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) (далі - Порядок № 1596 зі змінами, внесеними постановою № 1279), органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення.

Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики (абзац четвертий пункту 13 Порядку № 1596).

Згідно з абзацом першим пункту 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

Отже, з 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.

Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а.

Зважаючи на вказане, суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.

Враховуючи відсутність фінансування ГУ ПФУ в Луганській області на виконання рішення суду у справі № 360/2126/20, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця носить протиправний характер та підлягає скасуванню.

За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2422,40 грн.

Враховуючи те, що Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2422,40 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Олега Кошового, буд. 2, м. Канів, Черкаська область, 19000) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.11.2023 ВП № 63764248 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.О. Кисельова