Рішення № 123904488, 18.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року № 320/7952/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Київської міської прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №14дп-24 від 17.01.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_1 »;

визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора Олексія Хоменка №7-дц від 01.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;

поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури;

стягнути з Київської міської прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.02.2024, по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.

Відповідачами до суду подані відзиви на позовну заяву, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечують.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 закрито підготовче провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 в органах прокуратури працював з 08.02.2002 по 02.02.2024, а з 15.12.2023 по 02.02.2024 обіймав посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури.

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 26 липня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії ОСОБА_3 .

За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 03 серпня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-621дс-131дп-23 та відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» розпочато перевірку викладених у ній обставин.

Окрім цього, до Комісії 09 серпня 2023 року надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_1 , яку автоматизованою системою розподілено члену Комісії ОСОБА_3 .

За результатами розгляду скарги ОСОБА_3 11 серпня 2023 року прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-661дс - 133дп-23 стосовно прокурора ОСОБА_1 та розпочато перевірку викладених у ній обставин.

Рішенням Комісії від 23 серпня 2023 року № 164дп-23 вищевказані дисциплінарні провадження об`єднано в одне провадження за № 07/3/2-621дс- 131дп-23.

Також рішенням Комісії від 20 вересня 2023 року № 188дп-23 строк перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності в об`єднаному дисциплінарному провадженні № 07/3/2-621 де-131 дп-23 продовжено на один місяць.

За результатами перевірки членом Комісії ОСОБА_3 21 грудня 2023 року №07/3/2-621дс-131дп-23 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 .

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, розглянувши Висновок про наявність дисциплінарного проступку у діях прокурора ОСОБА_1 , 17.01.2024 прийняла рішення №14дп-24 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_1 », яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_5 від 01.02.2024 №7-дц «Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 9, п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» позивача звільнено з 02.02.2024 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України Про прокуратуру).

Підставою прийняття вказаного наказу стало рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 17.01.2024 №14дп-24.

Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідачів, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України також визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов`язки прокурора визначено Законом України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі по тексту - Закон № 1697-VII).

Цим же Законом врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора.

Згідно із статтями 44, 73, 77 Закону № 1697-VII тільки за Комісією закріплені повноваження здійснювати дисциплінарне провадження стосовно прокурора.

Відповідно до частин першої та другої статті 45 цього Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.

Дисциплінарне провадження включає такі етапи: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Відповідно до частин четвертої та десятої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член органу проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член органу за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Член органу за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1697-VII розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні органу. На засідання запрошуються особа, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце засідання органу, має бути надіслано не пізніше як за десять днів до дня проведення засідання.

Згідно із частиною третьою цієї статті висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор: 1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності; 2) не з`явився на засідання, не повідомивши про причини не явки; 3) не з`явився на засідання повторно. Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає орган.

Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні органу заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (частина п`ятою статті 47 Закону № 1697-VII).

Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена Комісії подавати заяву про його відвід (частина шоста статті 47 Закону № 1697-VII).

Рішення в дисциплінарному провадженні органом приймає більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення органом за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (частина перша статті 48 Закону № 1697- VII).

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені в частині першій статті 49 Закону № 1697-VII. До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до статей 9 та 11 Закону № 1697-VII здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення КДКП.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятий 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі по тексту - Положення КДКП).

За правилами пунктів 61-63 Положення КДКП орган має право приймати рішення, якщо на його засіданні присутні не менше дев`яти членів органу. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу органу, передбаченого Законом. Рішення органу викладаються в письмовій формі.

Орган не може приймати рішення на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації.

У рішенні органу зазначаються дата і місце його прийняття, члени органу, які брали участь у засіданні, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення, а також порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл особі, яка подала дисциплінарну скаргу, на оскарження рішення, якщо він наданий.

Рішення підписується головуючим та членами органу, які брали участь у засіданні.

Професійна діяльність прокурора має гуртуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Так, відповідно до статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливість, неупередженості та об`єктивності.

Частиною другою статті 16 Закону № 1697-VII визначено, що здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

З метою визначення основних принципів, моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою, Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року затверджено Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс).

Відповідно до статті 1 Кодексу його завданнями є, зокрема, підвищення авторитету органів прокуратури, сприяння зміцненню довіри громадян до них, створення умов для розвитку у прокурорів почуття справедливості, відповідальності й додержання загальнолюдських моральних цінностей.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

При виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу).

За змістом статті 19 Кодексу прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь- яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища; неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.

У розділі III цього Кодексу визначені вимоги до позаслужбової поведінки прокурора.

За правилами частин другої та третьої статті 21 Кодексу прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав і обов`язків прокурорів, прийнятих Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов`язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Кожен прокурор повинен дотримуватися високих стандартів професійної підготовки та етичної поведінки як під час виконання службових обов`язків, так і у повсякденному житті. Робота на посадах в органах прокуратури передбачає підвищену відповідальність перед державою та суспільством, а тому вимоги щодо обов`язків працівників прокуратури є більш суворими і вимагають від них додержуватись та поважати вимоги закону.

Це зумовлено статусом прокурора та необхідністю сприяти підвищенню авторитету прокуратури у суспільстві.

До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб (пункт 2 розділу 1 Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 111 від 13 квітня 2017 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2017 року за №623/30491.

Згідно з пунктом 51 Висновку Консультативної ради європейських прокурорів № 13 (2018) повага до верховенства права зумовлює високі етичні стандарти у поведінці прокурорів та суддів, як під час, так і за межами виконання службових обов`язків, що дозволяє створити у суспільстві довіру до правосуддя. Прокурори діють від імені людей і в інтересах суспільства. Тому вони повинні завжди підтримувати особисту доброчесність і діяти відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об`єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.

Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Голосіївським УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021 за ч. 2 ст. 197-1 КК України, що розпочате на підставі заяви комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» за фактом замаху на заволодіння земельними ділянками у Голосіївському районі м. Києва шляхом підроблення технічної документації та здійснення на їх підставі державної реєстрації права власності на неіснуючі будівлі, нібито розташовані на вказаних ділянках, розроблення технічної документації із землеустрою цих ділянок, присвоєння кадастрових номерів, з метою подальшої приватизації землі для нібито обслуговування будівель, яких насправді неіснувало.

У зв`язку з неефективним проведенням досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, 05.01.2022 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021100010002228 від 18 вересня 2021 року доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції України у місті Києві.

Цього ж дня ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні призначено старшим групи прокурорів та відповідно він здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

У подальшому за процесуального керівництва ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021 органом досудового розслідування зібрано достатніх доказів для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за фактом замаху на заволодіння шляхом обману (шахрайство) земельними ділянками у Голосіївському районі м. Києва, зокрема, 9 особам повідомлено про підозри, з яких 4 у складі організованої групи.

Водночас, за декілька днів до дня відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, а саме 17.05.2023, депутатом Київської міської ради ОСОБА_6 на власній сторінці соціальної мережі «Facebook» розміщено публікацію щодо виселення притулку для собак у Голосіївському районі столиці та нібито причетності до цього працівника Київської міської прокуратури, а також його батька.

Цього дня на територію ГБК «Деміївський Яр» прибули депутати Київської міської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які завадили найманим працівникам проводити роботи по встановленню чергової частини паркану навколо гаражного кооперативу, мотивуючи свої дії нібито захистом притулку для собак, який знаходиться поруч з гаражним кооперативом, але безпосередньо з кооперативом не межує.

Внаслідок цього 18.05.2023 заступником керівника Київської міської прокуратури Вдовиченко М.С. винесено постанову у порядку ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України, якою змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні №12021100010002228, шляхом виключення ОСОБА_1 зі складу групи прокурорів.

Приводом та підставою для прийняття вказаного рішення слугувало висвітлення в соціальній мережі публікації депутатом Київської міської ради ОСОБА_6 про те, що позивач, користуючись службовим становищем прокурора у кримінальному провадженні №12021100010002228, ініціював виселення притулку для собак в інтересах свого батька.

Тобто, заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , презумуючи факт порушенням позивачем законодавства лише на підставі публікації в соціальній мережі, виключила останнього із групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021100010002228 без проведення службового розслідування, отримання пояснень службових осіб тощо.

З огляду на викладене 18.05.2023 позивач з метою спростування безпідставних його звинувачень або підозр, які потягли за собою незаконну зміну групу прокурорів у кримінальному провадженні №12021100010002228, на підставі рапорту ініціював призначення службового розслідування за описаними фактами.

За наслідками проведення службового розслідування 21.07.2023 Комісією складено висновок, яким не спростовано та не підтверджено звинувачення депутата Київської міської ради ОСОБА_6 .

Натомість, Комісія встановила факти недотримання прокурором ОСОБА_1 вимог кримінального процесуального законодавства під час здійснення прокурорського нагляду у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12021100010002228 та недотримання при цьому вимог правил прокурорської етики, які потребують вирішення питання щодо його дисциплінарної відповідальності, без розкриття змісту цих порушень у висновку. Київська міська прокуратура, в особі в.о. керівника ОСОБА_2 21 липня 2023 року на підставі та керуючись висновком службового розслідування звернулась до КДКП з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Зміст дисциплінарної скарги полягає у наступному:

«Земельна ділянка, що є предметом злочинного посягання у кримінальному провадженні №12021100010002228, на якій здійснюється діяльність притулку для собак та ремонт автомобілів ОСОБА_9 , межує із земельною ділянкою, на якій розташований гаражно-будівельний кооператив «Деміївський Яр». Між керівництвом цього кооперативу та особами, що здійснюють діяльність для притулку для собак та ремонту автомобілів, існує конфлікт з приводу землекористування.

Прокурор ОСОБА_1 , виходячи за межі повноважень, визначених КПК України, без реєстрації в інформаційній системі «Система електронного документообігу органів прокуратури України» направив до контролюючих органів, органів державної влади та місцевого самоврядування чисельні листи з вимогами перевірити діяльність та припинити констатовані ним порушення вимог чинного законодавства з боку осіб, які здійснюють діяльність притулку для собак та ремонту автомобілів.

Означені обставини, пов`язані з ймовірною особистою заінтересованістю ОСОБА_1 у звільненні земельної ділянки, що є предметом злочинного посягання у кримінальному провадженні №12021100010002228 та припинення її використання особами для здійснення діяльності притулку для собак та ремонту автомобілів. Адже відповідно до публікації у соціальній мережі Facebook депутата Київської міської ради ОСОБА_6 виселення притулку для собак пов`язане з будівництвом паркану заступником голови гаражного кооперативу «Деміївській Яр», чим обмежує доступ до СТО та земельної ділянки, на якій розміщено притулок для собак. За твердженням ОСОБА_6 заступник голови правління ГК «Деміївській Яр» не побоюється вчиняти такі дії, оскільки його син працює в Київській міській прокуратурі.

Вказана подія набула значного розголосу та негативного суспільного резонансу.»

Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора в особі в.о. керівника ОСОБА_4 07 серпня 2023 року звернулась до КДКП з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку з аналогічних підстав.

У той же час, 03 серпня 2023 року член КДКП ОСОБА_3 звернувся з листом до Київської міської прокуратури з необхідністю надання певних документів для забезпечення проведення перевірки у дисциплінарному провадженні та ініціював перед Київською міською прокуратурою питання щодо проведення службового розслідування за обставинами, викладеними у дисциплінарній скарзі стосовно позивача.

Виконувач обов`язків керівника Київської міської прокуратури Вдовиченко М.С. 16 серпня 2023 року винесла наказ № 56 про призначення службового розслідування відносно позивача за фактами, які вже були предметом службового розслідування та знаходять своє відображення у висновку Комісії від 21.07.2023.

У рішенні від 17.01.2024 КДКП встановлені наступні обставини: «Прокурор Онищенко С.В., у порушення вимог Конституції України, КПК України та Закону України «Про прокуратуру», виконуючи не передбачені законодавством про прокуратуру функції та виходячи за межі повноважень, наданих частиною другою статті 36 КПК України, систематично вчинив дії, які на погляд стороннього незаангажованого спостерігача за своєю сутністю виглядають як використання повноважень прокурора, авторитету прокуратури та засобів кримінального процесу для задоволення інтересів юридичної особи, яка не є учасником кримінального провадження - ГБК «Деміївський Яр», одним із представників менеджменту якого є рідний батько зазначеного прокурора, членом якого є прокурор та в якому прокурор володіє гаражним приміщенням.

Так, будучи обізнаним про існування суперечок між ГБК «Деміївський Яр» та іншими фізичними і юридичними особами, ОСОБА_1 вчинив дії, які фактично забезпечували досягнення ГБК переваг у цих суперечках у не передбачений законом спосіб.

Діючи за межами наданих прокурору Законом України «Про прокуратуру» повноважень, ОСОБА_1 фактично перебрав на себе функції інших органів влади, зобов`язавши правоохоронні органи, контролюючі органи, органи місцевого самоврядування вживати заходів зі звільнення земельних ділянок, приведення їх у первинний стан (у т.ч. шляхом знищення чужого майна), притягнення певних осіб до адміністративної відповідальності. Таким чином, ці його дії містять ознаки перевищення влади, оскільки явно, очевидно виходять за межі повноважень прокурора. Попри подальші твердження прокурора, такі його дії не могли забезпечити виконання завдань і досягнення цілей кримінального провадження №12021100010002228, зокрема, сприяти збереженню речових доказів, та предметом розслідування у цьому провадженні не охоплювалися.

Окрім цього, прокурор Онищенко С.В., використовуючи свій статус процесуального керівника у кримінальному провадженні №12021100010002228, неодноразово ініціював допити ОСОБА_9 , під час одного з яких висував останньому вимоги звільнення земельної ділянки від незаконного збудованого ним на території ГБК «Деміївський Яр» приміщення, що не може бути обґрунтовано жодними нормами КПК України.

Порушення засад законності в службовій діяльності прокурор ОСОБА_1 вчиняв, будучи особою, пов`язаною родинними зв`язками з одним із представників керівництва (заступником голови правління) ГБК «Деміївський Яр». Результати його дій фактично сприяли забезпеченню інтересів ГБК.

У сукупності ці обставини набули публічного розголосу, одержали негативну суспільну оцінку та створили враження вчинення працівником прокуратури з використанням службових повноважень дій упереджено та задля забезпечення інтересів приватних осіб.

Надсиланням під приводом забезпечення інтересів кримінального провадження №12021100010002228 від імені Київської міської прокуратури листів/запитів до державних контролюючих органів, органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів з вимогами провести перевірку діяльності констатованих ним порушень прокурор ОСОБА_1 вчинив, ігноруючи вимоги пунктів 1.13, 5.1.2, 5.1.3, 5.5.4, 8.1., 8.2, 8.8, 9.1 Інструкції з діловодства та ухиляючись від реєстрації надісланих ним листів у ІС СЕД. Надалі деякі з цих документів не долучено прокурором до матеріалів зазначеного кримінального провадження. Унаслідок цих порушень прокурор уникав зовнішнього контролю за своїми незаконними діями.

Діючи упродовж тривалого періоду в описаний у дисциплінарних скаргах спосіб, ОСОБА_1 неналежним чином, виходячи за межі визначених Конституцією та законами України функцій прокуратури, перевищуючи визначені КПК України повноваження процесуального керівника, діючи не задля забезпечення цілей і завдань кримінального провадження, виконував свої службові обов`язки.

Унаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків прокурором ОСОБА_1 допущено порушення конституційних прав громадянина ОСОБА_9 , а також здійснено безпідставне втручання у діяльність громадської організації «Острівець надії» та БО «Дайте життя тварині».

Зазначені факти набули значного негативного суспільного резонансу, що зашкодило авторитету органів прокуратури та створили у сторонніх спостерігачів негативне враження про використання працівником прокуратури влади у приватних інтересах, його необ`єктивність та упередженість.

Оцінивши діяльність прокурора ОСОБА_1 на предмет відповідності наведеним вимогам чинного законодавства, Комісія дійшла висновку про наявність їх порушень, тобто про неналежне виконання прокурором ОСОБА_1 своїх службових обов`язків під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12021100010002228, про вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також про систематичне (два і більше разів протягом року) порушення правил прокурорської етики.».

Однак, з даними висновками суд не погоджується з наступних підстав.

Як зазначає позивач, Гаражно-будівельний кооператив «Деміївський Яр» діє з 1996 року, який має на праві постійного користування земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:142:0249, площею 2,0869 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом серії І-КВ № 003956.

У 2007 році ОСОБА_1 та його батьку ОСОБА_10 підрядна організація на підставі договору, за проектом, з дотриманням всіх вимог законодавства України побудувала за їхні кошти 2 гаражі. Вказані гаражі офіційно зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і ОСОБА_1 як прокурор щорічно в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, офіційно про ці 2 гаража повідомляє.

У свою чергу, ОСОБА_10 (батько позивача) з 2018 року є членом кооперативу та членом правління кооперативу, а з серпня 2022 року по теперішній час обіймає посаду заступника голови ГБК «Деміївський Яр».

Разом з цим, позивач як старший групи прокурорів здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12021100010002228 за фактом вчинення замаху на заволодіння трьома земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:79:142:0021, 8000000000:79:142:0022 та 8000000000:79:142:0017 комунальної форми власності, загальною площею 30 соток, вартістю 8,5 млн. грн., способом заволодіння яких була незаконна реєстрація права власності на три неіснуючі житлові будинки, які нібито на них знаходяться.

На земельних ділянках, які є предметом злочинного посягання у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021, розташований так званий «притулок для тварин» та самовільно побудована ОСОБА_9 цегляна споруда, яка використовувалась як нелегальна станція технічного обслуговування автомобілів.

Земельні ділянки, які є предметом злочинного посягання у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021, що визнані слідчим речовим доказом і на які накладено судом арешт, не межують із земельною ділянкою, якою користується ГБК «Деміївський Яр».

Підтвердженням цієї інформації є план-схема до протоколу огляду земельних ділянок від 19.01.2023, складена слідчим у кримінальному провадженні №12021100010002228, з якої вбачається, що між трьома земельними ділянками з кадастровими номерами 8000000000:79:142:0017, 8000000000:79:142:0022, 8000000000:79:142:0023 та земельною ділянкою ГБК «Деміївський Яр» з кадастровим номером 8000000000:79:142:0249 немає спільної межі. Ці ділянки розділені між собою земельною ділянкою комунальної форми власності.

Також підтвердженням цьому є витяг з бази даних Державного земельного кадастру, згідно з яким наглядно видно земельну ділянку комунальної форми власності між ГБК «Деміївський Яр» та притулком для тварин під номером 86 з кодом ділянки 79:142:086.

Окрім того, представники притулку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у своїх поясненнях, наданих як під час службового розслідування, так і під час допитів у якості свідків у кримінальному провадженні, не зазначають про існування конфлікту з приводу меж землекористування.

Навпаки, голова ГБК «Деміївський Яр» ОСОБА_13 та його заступник ОСОБА_10 у своїх поясненнях повідомили, що з часу створенню кооперативу, а саме з 1996 року ніколи не було конфліктів щодо меж землекористування ані з представниками притулку для тварин, ані з іншими фізичними чи юридичними особами. Це тому, що кооператив один з небагатьох у столиці має оформлену земельну ділянку. Земля кооперативу виділена у постійне користування у 1998 році на підставі відповідного розпорядження КМДА. У 1999 році кооператив отримав Державний акт на право постійного користування цією землею. Гаражний кооператив ніколи не претендував на земельну ділянку притулку, оскільки у кооперативу більше 2 га землі, з яких забудовано приблизно 75% з 1996 року і тому кооператив планує продовження будівництва гаражів тільки на власній території у майбутньому. Між кооперативом та притулком для тварин є земельна ділянка, яка належить територіальній громаді міста Києва. У притулку є свій підхід і під`їзд до власної території і кооператив жодним чином не може перешкодити їм у доступі на власну територію.

З наведеного вбачається, що між ГБК «Деміївський Яр» та притулком для утримання тварин, який адмініструється БО «Благодійне товариство «Дайте жити тварині», та ОСОБА_9 не існувало конфлікту із землекористування та не могло існувати, адже їхні земельні ділянки не є суміжними та не пересікаються на місцевості.

Про відсутність конфлікту свідчить відсутність будь-якої претензійної позовної роботи як з боку ГБК «Деміївський Яр», так і з боку БО «Благодійне товариство «Дайте жити тварині» та ОСОБА_9 .

З огляду на викладене у позивача як прокурора у кримінальному провадженні №12021100010002228 не було та не має конфлікту інтересів і особистої заінтересованості у звільненні земельної ділянки, яка є предметом заволодіння у цьому кримінальному провадженні.

Твердження КДКП, наведені в оскаржуваному рішенні №14дп-24 від 17.01.2024, про наявність конфлікту інтересів та особистої заінтересованості в результатах досудового розслідування як члена ГБК «Деміївський Яр», власника гаража та сина члена правління цього кооперативу є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Окрім цього, про відсутність конфлікту інтересів у позивача як прокурора у кримінальному провадженні №12021100010002228 свідчать наступні обставини.

Так, вперше про можливий конфлікт інтересів у діях ОСОБА_1 було зазначено у висновку службового розслідування від 21.07.2023, зокрема, у п. 4 резолютивної частини рішення висновку вказано наступне: «Підлягає вирішенню питання щодо направлення окремих матеріалів службового розслідування до НАЗК з метою отримання роз`яснень з приводу наявності чи відсутності в діях прокурора ОСОБА_1 конфлікту інтересів...».

Так, відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 814/886/17 повноваження щодо проведення перевірок на наявність конфлікту інтересів відноситься до виключної компетенції НАЗК.

Тобто, у разі сумніву щодо наявності у діях позивача конфлікту інтересів необхідно звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції за отриманням роз`яснення.

Проте, як зазначає позивач, з 21 липня 2023 року по цей час Київська міська прокуратура так і не звернулася за відповідними роз`ясненнями до НАЗК.

Натомість, 04.08.2023 Київська міська прокуратура листом № 23-232вих-23 направила до НАЗК копії матеріалів службового розслідування не для отримання роз`яснень, а для розгляду та вжиття, за необхідності, відповідних заходів реагування.

Отримавши з Київської міської прокуратури вказані матеріали, НАЗК розглядало їх як повідомлення стосовно можливого вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що у подальшому зазначило у своєму листі.

За результатами вивчення вказаних матеріалів НАЗК 21.08.2023 листом №37-01/19160-23 направило їх для розгляду в межах компетенції до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора без складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно позивача, про що повідомило Київську міську прокуратуру, констатувавши відсутність у діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

Окрім того, 09.08.2023 Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора направила до НАЗК листом № 17/1/1-65679ВИХ-23 інформацію та окремі матеріали службового розслідування для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.

За результатами розгляду НАЗК 24.08.2023 листом № 37-01/19401-23 роз`яснило Генеральній інспекції Офісу Генерального прокурора чинне антикорупційне законодавство, зокрема, за яких умов можлива констатація порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та, відповідно, вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Також НАЗК зазначило, що у листі Офісу Генерального прокурора від 09.08.2023 та доданих документах не наведено документально підтверджені обставини, які свідчать про наявність приватного інтересу у прокурора Київської міської прокуратури Онищенка С.В. у сфері, в якій він виконує свої службові повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Для розгляду питання можливого допущення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП, Національне агентство зазначило про необхідність надання йому для опрацювання додаткових відомостей та документів.

Так, НАЗК констатувало, що в наданих матеріалах відсутні докази, які підтверджують:

чи стосуються обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні, інтересів ГБК «Деміївський Яр»;

чи встановлено під час досудового розслідування кримінального провадження факт заволодіння земельною ділянкою (або її частиною), яка перебуває у власності (користуванні) ГБК «Деміївський Яр»;

чи приймались будь-які процесуальні рішення прокурором ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, які стосуються інтересів ГБК «Деміївський Яр» та інші.

Також НАЗК поінформувало заявника, що після отримання зазначених відомостей повернеться до розгляду питання щодо встановлення можливого порушення прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП.

У подальшому, 13.11.2023 Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора листом № 17/1/1-94350ВИХ-23 надала до НАЗК додаткові відомості та матеріали, а також зазначила, що наведені додаткові відомості свідчать про вчинення прокурором ОСОБА_1 дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно із копією листа НАЗК від 01.12.2023, долученою до дисциплінарного провадження представником Генеральної інспекції, у діях прокурора Онищенка С.В. відсутній потенційний та/або реальний конфлікт інтересів за обставинами, викладеними у повідомлені, й відсутні підстави для реагування в межах прав та повноважень, визначених Законом. Вказані обставини наведено в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до правових позицій Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах у справах № 1440/2177/18 від 02.10.2019 та №560/1779/19 від 10.06.2020 потенційний чи реальний конфлікт інтересів може бути підставою для дисциплінарної відповідальності у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» таке стягнення застосовується у випаду незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, покарання або не накладення на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

З наведених вище обставин вбачається, що за твердженням НАЗК як органу, уповноваженого проводити перевірки на наявність конфлікту інтересів, у діях ОСОБА_1 відсутній потенційний та/або реальний конфлікт інтересів та відповідно позивач судом не визнавався винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, що могло слугувати б підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за цим фактом.

Таким чином, твердження, наведені у рішенні КДКП № 14дп-24, щодо вчинення ОСОБА_1 дій в умовах конфлікту інтересів при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12021100010002228, є помилковим та не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.

Тобто, члени КДКП не проаналізували усіх обставин події, у тому числі не дослідили надані ОСОБА_1 та його представниками докази та не виклали у рішенні мотивів відмови у їх прийнятті, що свідчить про їх упередженість та необ`єктивність. Наслідком таких дій є порушення КДКП вимог п. 2 ч. 6 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» та п. 62. Положення.

Отже, рішення прийнято на підставі припущень, неперевіреної та недостовірної інформації, за відсутності конкретних належних і достовірних доказів, що вказували б на наявність в діях ознак дисциплінарного проступку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є протиправним.

Щодо надсилання листів у кримінальному провадженні на адреси контролюючих органів, органів місцевого самоврядування та державної влади, слід зазначити наступне.

Як вказано вище, позивач як старший групи прокурорів здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12021100010002228 за фактом вчинення замаху на заволодіння земельними ділянками (кадастрові номери 8000000000:79:142:0017, 8000000000:79:142:0022, 8000000000:79:142:0023) комунальної форми власності, загальною площею 0,30 га, способом заволодіння яких була незаконна реєстрація неіснуючих об`єктів нерухомості на них.

До вчинення вказаного злочину, між іншим, залучалися: приватний нотаріус, який вчиняв реєстрацію об`єктів нерухомості; інженер- землевпорядник, який виготовив технічну документацію на підставі підроблених документів; особа, яка виготовляла підроблені документи на неіснуючі будинки.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18, принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Зважаючи на те, що у даному випадку розслідувались кримінальні правопорушення щодо заволодіння земельними ділянками, способом якого була незаконна реєстрація речових прав неіснуючих на них об`єктів нерухомості на підставі завідомо підроблених документів, то при розслідуванні цих правопорушень підлягали встановленню обставини як заволодіння земельними ділянками, так і розміщення на них об`єктів нерухомості (зважаючи на специфіку кримінального провадження).

Так, у процесі доказування вчинення особами кримінального правопорушення у сфері земельних відносин необхідно проводити наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, а саме: 1) невідкладно провести огляд земельної ділянки; вилучити документи з Державного земельного кадастру щодо права власності на земельні ділянки; 2) вилучити в органах, уповноважених на погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; 3) вилучити нотаріальні справи по укладенню правочинів щодо відчуження об`єктів нерухомості; 4) провести НСРД стосовно осіб причетних до вчинення злочину; 5) допитати осіб, які звертались із заявами про виділення земельних ділянок; 6) провести експертизи (земельно-технічна, оціночно-земельна, експертиза з питань землеустрою) тощо. Вказаний перелік є типовим та може змінюватись в залежності від обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Як зазначає позивач, враховуючи обставини заволодіння, які мали місце у кримінальному провадженні №12021100010002228, необхідно було обов`язково детально дослідити ці земельні ділянки на предмет розташування на них об`єктів нерухомості та законності їх розташування.

Після того, як позивача було визначено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021100010002228, за його ініціативи у першій декаді січня 2022 року було проведено перше заслуховування цього кримінального провадження при начальнику відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури Юрченку О.Є., участі начальника відділу слідчого управління ГУ НП у місті Києві Черняхівського Є.А., старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП у місті Києві Василевського О.Ф. та старшого оперуповноваженого в ОВС УСР в місті Києві ДСР НПУ Олівінського В.В.

За результатами наради були погоджені першочергові слідчі (розшукові) та процесуальні заходи, у зв`язку з чим позивачем вчинялись ті чи інші дії з обґрунтуванням їх вчинення.

Аналіз наявних документів у кримінальному провадженні, у т. ч. витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дозволив зробити висновок, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська К.С. зареєструвала право власності на три неіснуючі житлові будинки з порушенням п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, без документів, що підтверджують присвоєння об`єктам нерухомого майна адрес. У подальшому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. вказані 3 будинки на підставі договорів купівлі-продажу переоформлено на інших осіб, які на сьогодні вже мають статус обвинувачених.

Саме тому з метою отримання інформації та документів, які мають доказове значення, а також інформування органу державної влади про можливі виявлені прокурором порушення законодавства України, які стали відомі під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, 12.01.2022 позивачем підготовлено лист до Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Лист містив інформацію про проведені приватними нотаріусами реєстраційні та нотаріальні дії для врахування у своїй відомчій подальшій оцінці їх роботи, а також щодо надання інформації, зокрема: чи являються ОСОБА_14 та ОСОБА_15 діючими нотаріусами, які адреси здійснення їх діяльності, інформацію щодо фактів анулювання їх свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю, висновки, акти та іншу інформацію щодо проведених перевірок нотаріальної діяльності цих нотаріусів тощо.

Запитувана інформація необхідна була, у тому числі, для подальшого тимчасового доступу до документів, на підставі яких вказаними нотаріусами проводилися реєстраційні дії щодо трьох неіснуючих житлових будинків та їх подальшого відчуження на підставі договорів купівлі-продажу.

Відповідь Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції дозволила отримати необхідну інформацію та документи. Крім того, процесуального керівника було проінформовано, що питання проведення перевірки державних реєстраторів, у тому числі приватних нотаріусів, відносяться до виключної компетенції Міністерства юстиції України.

У зв`язку із цим позивачем 17.01.2022 було підготовлено лист до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо інформування органу державної влади про виявлені прокурором можливі порушення законодавства України, які стали йому відомі під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також надання відомчої оцінки реєстраційним діям нотаріуса ОСОБА_14 та нотаріальним діям нотаріуса ОСОБА_15 .

За результатами відомчої оцінки згідно з наказом Міністерства юстиції України №2714/5 від 29.06.2022 приватному нотаріусу ОСОБА_14 тимчасово заблоковано як державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.

Відомчою оцінкою встановлено, що приватному нотаріусу ОСОБА_14 для проведення державної реєстрації 3 житлових будинків ініціатором не подано документ, що підтверджує присвоєння об`єктам нерухомого майна адрес. Отже, приватний нотаріус Меженська К.С. зобов`язана була зупинити розгляд заяв. Таким чином, при проведенні реєстраційних дій за результатами розгляду заяв про реєстрацію трьох житлових будинків порушено пункти 12, 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статей 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вказаним листом прокурор інформував орган державної влади про виявлені прокурором порушення законодавства України, які йому стали відомі під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а запитувана інформація і документи були долучені до матеріалів кримінального провадження, що мають доказове значення для підтвердження протиправності дій ОСОБА_14 .

Також з метою інформування органу державної влади про виявлені позивачем можливі порушення законодавства України, які йому стали відомі під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, врахування у подальшій відомчій оцінці та долучення до матеріалів кримінального провадження інформації зі звітів про оцінку щодо об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, яка внесена до Єдиної бази даних звітів про оцінку, складених суб`єктом оціночної діяльності, позивачем 19.01.2022 було підготовлено лист до Фонду державного майна України. Як наслідок, запитувана інформація та документи були долучені до матеріалів кримінального провадження, що мають доказове значення для підтвердження підроблення звітів про оцінку трьох житлових будинків, яких не існувало тощо.

У подальшому органом досудового розслідування було заплановано провести огляд трьох земельних ділянок щодо підтвердження/спростування наявності на них трьох житлових будинків, яких за інформацією заявника, не існує.

Зі змісту заяви про вчинення злочину та матеріалів кримінального провадження було відомо, що на вказаних 3-х земельних ділянках повинні бути розміщені 4 будівлі: 3 житлові розмірами 35,8 кв.м., 30,7 кв.м. та 38,3 кв.м., які належать фізичним особам, а також об`єкт комунального майна - нежитлове приміщення загальною площею 45 кв.м., яке на підставі договору оренди № 408-2 від 28.03.2020, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва, КП «Київжитлоспецексплуатація» (балансоутримувачем комунального майна) та благодійною організацією «Дайте жити тварині» використовується останньою.

З метою забезпечення доступу до комунального майна та ідентифікації його на місцевості, дотримання вимог статті 237 КПК України позивачем 20.01.2022 були підготовлені два листи:

до благодійної організації «Благодійне товариство «Дайте жити тварині» для участі їх представника 25.01.2022 в огляді земельних ділянок і у разі наявності на об`єкті тварин - забезпечення доступу працівникам правоохоронних органів до території земельної ділянки та об`єкту оренди;

до КП «Київжитлоспецексплуатація» як до заявника у кримінальному провадженні, балансоутримувача комунального майна та сторони по договору оренди, для участі їх представника 25.01.2022 в огляді земельних ділянок.

Також з метою визначення на місцевості точних координат розташування об`єктів нерухомого майна та у разі можливого демонтажу будинків, обстеження наявності їх залишків (фундаментів), на підставі ст. 71 КПК України 20.01.2022 позивачем були підготовлені листи для залучення до огляду спеціалістів:

до спеціаліста - інженера-землевпорядника Головненка B.C., якого запропонував о/у УСР у м. Києві ДСР НП України Олівінський В.В. з метою визначення 25.01.2022 під час проведення огляду на місцевості меж зазначених земельних ділянок та місця розташування (із зазначенням розмірів) на них будівель і споруд;

до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» для участі спеціаліста для визначення відповідності характеристик будівель, наявних на земельних ділянках, тим будівлям, які зазначені у договорах купівлі-продажу, технічних паспортах, договорі оренди комунального майна; обстеження фундаментів будинків.

Як наслідок, 25.01.2022 старшим слідчим в ОВС слідчого управління ГУНП у місті Києві Василевським О.Ф. за участі понятих, спеціаліста (сертифікованого інженера-землевпорядника) Головненка B.C., інженера-інспектора І категорії КП «Київжитлоспецексплуатація» Кравченко Ю.Б., провідного юрисконсульта КП ««Київжитлоспецексплуатація» Ковальчук В.М., директора благодійної організації «Дайте життя тварині» ОСОБА_16 було проведено огляд земельних ділянок.

Під час огляду встановлено, що житлові будинки на земельній ділянці відсутні, як і об`єкт оренди комунального майна. Проте, на земельній ділянці виявлено ще одну нежитлову будівлю, схожу на гаражні бокси, огороджену парканом.

За результатами проведеного огляду земельних ділянок складено відповідний протокол з додатками (схемою, фототаблицями), який долучений до матеріалів кримінального провадження і має важливе доказове значення у кримінальному провадженні.

Таким чином, твердження у рішенні КДКП про незаконне направлення листа до КП «Київжитлоспецексплуатація» з вимогою забезпечити на встановлений ним час прибуття представників комунального підприємства для доступу та огляду майна як початок вчинення дисциплінарного проступку, не підтверджується будь-якими доказами, а навпаки спростовуються такими доказами, як:

протоколом огляду земельної ділянки, в якому від двох представників КП «Житлоспецексплуатація» зауваження щодо будь-яких незаконних дій слідчому не надходили;

поясненнями слідчого ОСОБА_17 , який проводив цей огляд і про жодні допущені під час його підготовки та проведення порушення ним та позивачем не повідомляє;

поясненнями оперуповноваженого ОСОБА_18 , який безпосередньо вручав лист представникам КП «Київжитлоспецексплуатація», приймав участь під час проведення огляду земельних ділянок і про порушення у наданих поясненнях не повідомляє;

поясненнями ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , які про порушення під час проведення цього огляду у своїх поясненнях не повідомляють;

іншими доказами.

З огляду на викладене констатовані як членом КДКП ОСОБА_3 , так і членами КДКП в оспорюваному рішенні про наявність порушень у діях позивача направлення листа до КП «Київжитлоспецексплуатація» не підтверджуються матеріалами дисциплінарного провадження.

Крім того, з метою повідомлення про можливі порушення та надання відомчої оцінки діям інженера-землевпорядника ОСОБА_20 позивачем 01.02.2022 та 02.12.2022 було підготовлено листи до Держгеокадастру України щодо законності виготовлення ним технічної документації на земельні ділянки для обслуговування трьох неіснуючих житлових будинків. Отримана інформація та документи були долучені до матеріалів кримінального провадження, що мають доказове значення для підтвердження протиправності діяння ОСОБА_20 , якому за результатами відомчої оцінки анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника.

З метою обстеження в межах розташування трьох неіснуючих житлових будинків зелених насаджень, фундаментів будівель, які б спростовували показання землевпорядника ОСОБА_20 , який стверджував, що на час виготовлення ним технічної документації житлові будинки на земельних ділянках були наявні, органом досудового розслідування на 11.08.2022 було заплановано провести додатковий огляд трьох земельних ділянок за участі спеціалістів.

З цією метою на підставі ст. 71 КПК України позивачем були підготовлені три листи для залучення до проведення додаткового огляду наступних спеціалістів:

до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» від 04.08.2022 для участі спеціаліста для визначення відповідності характеристик будівель, наявних на земельних ділянках тим будівлям, які зазначені у договорах купівлі-продажу, технічних паспортах, договорі оренди комунального майна; обстеження фундаментів будинків;

до Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 04.08.2022 для участі спеціаліста для визначення виду і віку зелених насаджень на земельних ділянках;

до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» від 04.08.2022 та 08.08.2022 для участі спеціаліста в огляді земельних ділянок комунальної форми власності, а також для їх самостійного обстеження земельних ділянок, як органом самоврядного контролю, у т. ч. для підтвердження самовільного зайняття та самовільного будівництва на них.

Старшим слідчим слідчого управління ГУНП у м. Києві Василевським О.Ф. 11 серпня 2022 року за участі державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Департаменту земельних ресурсів Ліневич П.Л. проведено огляд земельних ділянок комунальної форми власності у Голосіївському районі столиці (8000000000:79:142:0021, 8000000000:79:142:0022 та 8000000000:79:142:0017). Також в огляді прийняли участь представники благодійної організації «Благодійного товариства «Дайте жити тварині» ОСОБА_21 та ОСОБА_16 з метою забезпечення доступу працівникам правоохоронних органів до території земельної ділянки та об`єкту оренди.

За результатами огляду встановлено, що вказані земельні ділянки, які визнані речовими доказами, належать територіальній громаді та на які судом накладено арешт у кримінальному провадженні, будучи не наданими у власність або користування, вже тривалий час самовільно зайняті та використовуються фізичними і юридичними особами з порушенням Земельного кодексу України, без правовстановлюючих документів. Зокрема, на самовільно зайнятій земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:142:0017, огородженій парканом, самовільно збудовано будівлю. Також у ході огляду було встановлено відсутність на земельній ділянці об`єкту оренди комунального майна - нежитлового приміщення загальною площею 45 кв.м.

Зважаючи на виявлені порушення вимог чинного земельного законодавства у ході огляду земельних ділянок, які є предметом злочинного посягання, позивач листом від 19.08.2022 повідомив Департамент земельних ресурсів міста Києва та Департамент міського благоустрою міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виявлені порушення для врахування цієї інформації під час самоврядного контролю.

Також, зважаючи на відсутність об`єкта оренди комунальної форми власності, позивач листом від 22.08.2022 інформував про вказане КП «Київжитлоспецексплуатація» з метою отримання інформації про перебування на балансі цього приміщення чи його списання з балансу.

Позивач листом від 07.09.2022 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві для отримання трьох технічних документацій на земельні ділянки для обслуговування неіснуючих житлових будинків з метою призначення судової експертизи з питань землеустрою, яка є доказом у вказаному кримінальному провадженні. Отримані документи долучені до матеріалів кримінального провадження і використані під час проведення судових експертиз.

Окрім того, позивач листом від 12.09.2022 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві для отримання нормативно-грошових оцінок земельних ділянок з метою призначення судової земельно-оціночної експертизи та визначення вартості предмету злочинного посягання.

З метою перевірки законності виготовлення документів землеустрою по інших земельних ділянках, виготовлених інженером землевпорядником ОСОБА_20 , інформація щодо окремих з яких була отримана під час досудового розслідування, позивач звернувся листом від 14.11.2022 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Також позивач листом від 13.12.2022 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві для отримання оригіналу технічної документації на четверту земельну ділянку, примірник якої виявлено під час обшуку у організатора злочинної групи, з метою призначення судової експертизи з питань землеустрою. Отримані документи долучені до матеріалів кримінального провадження і використані під час проведення судової експертизи.

Позивач листом від 13.12.2022 звернувся до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з метою отримання інформації про присвоєння поштової адреси об`єкту житлового призначення по четвертій земельній ділянці, технічну документацію по якій було вилучено під час обшуку за місцем проживання у організатора групи. Отримані документи долучені до матеріалів кримінального провадження, мають важливе доказове значення і використані, у т.ч., під час проведення судової експертизи з питань землеустрою.

З метою інформування органу місцевого самоврядування про самовільне повторне огородження невідомими особами земельної ділянки, яка у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021 визнана речовим доказом та на яку судом накладено арешт, Позивач листом від 02.01.2023 звернувся до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Вказаним листом прокурор інформував орган місцевого самоврядування як власника земельної ділянки про виявлені ним порушення законодавства України, які йому стали відомі під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вживав заходи до збереження речових доказів.

Позивач листом від 01.03.2023 звернувся до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України щодо інформування органу державної влади про виявлені прокурором порушення законодавства України, які йому стали відомі під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також надання відомчої оцінки реєстраційним діям нотаріуса ОСОБА_14 по реєстрації неіснуючого будинку на четвертій земельній ділянці, про яку правоохоронним органам стало відомо під час проведення обшуку у організатора групи.

За результатами відомчої оцінки, згідно з наказом Міністерства юстиції України № 1067/5 від 22.03.2023 приватному нотаріусу ОСОБА_14 анульовано як державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомчою оцінкою встановлено, що приватному нотаріусу ОСОБА_14 для проведення державної реєстрації житлового будинку ініціатором не подано документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Отже, приватний нотаріус Меженська К.С. зобов`язана була зупинити розгляд заяви.

Таким чином, при проведенні реєстраційних дій за результатами розгляду заяви про реєстрацію житлового будинку порушено пункти 12, 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статей 10, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зазначена інформація і документи були долучені до матеріалів кримінального провадження, що мають доказове значення для підтвердження протиправності діяння ОСОБА_14 щодо державної реєстрації неіснуючих об`єктів нерухомості на земельних ділянках, що виступало способом заволодіння останніми.

Після додаткового огляду земельної ділянки 19.01.2023 старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП у м. Києві Василевським О.Ф. за участі понятих та спеціаліста Державної екологічної інспекції Столичного округу було констатовано, що три земельні ділянки комунальної форми власності, які належать територіальній громаді міста Києва і нікому не надані у власність чи користування та у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021 року визнані речовим доказом та арештовані на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва, безпідставно огороджені невідомими особами і використовуються без правовстановлюючих документів, у тому числі під розміщення притулку для тварин.

Про вказані правопорушення позивачем проінформовано Голосіївське управління поліції ГУНП у місті Києві листом від 11.04.2023, КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» від 13.04.2023 та орган місцевого самоврядування - Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» листом від 25.04.2023 щодо вжиття заходів реагування до самовільного огородження невідомими особами земельних ділянок, які у кримінальному провадженні №12021100010002228 від 18.09.2021 визнані речовим доказом та на які судом накладено арешт.

Тому у ході здійснення досудового розслідування позивач як процесуальний керівник у кримінальному провадженні №12021100010002228, встановивши наявність інших правопорушень, які вчиняються на земельній ділянці, що є предметом незаконного посягання у цьому кримінальному провадженні, повідомив про наявність цих порушень уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування для вжиття заходів реагування у встановленому законом порядку.

Як стверджує позивач, членами КДКП залишено поза увагою та не досліджено відповіді на ці листи, вони не долучені до матеріалів. Не взято до уваги, що окремі листи, які подаються в рішенні Комісії, фактично залишилися без виконання. Тобто жодних наслідків для будь-яких юридичних та фізичних осіб не мали. Зокрема, відповіді на запити від КП «Ветеринарна медицина» та Департаменту благоустрою КМДА не надійшли, а відповідь з Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшла з констатацією про відсутність порушень.

Вказане свідчить, що внаслідок дій позивача будь-які фізичні або юридичні особи не зазнали безпідставного втручання.

Щодо надсилання запитів поза інформаційною системою «Система електронного документообігу органів прокуратури України» слід зазначити, що відповідно до п. 1.16 та п. 3.5 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 12.02.2019 №27, допускається обмін документами поза ІС «СЕД» щодо документів, до яких можуть бути застосовані обґрунтовані підстави, передбачені, зокрема, КПК України.

Як зазначає позивач, такими обґрунтованими підставами були ризики розголошення таємниці досудового розслідування.

На переконання суду, такі дії позивача не тільки не завдали шкоди цілям кримінального провадження, а навпаки, дозволили зберегти таємницю досудового розслідування, а членами КДКП оцінка вказаним доводам не була надана.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що висновок в цій частині не відповідає матеріалам службових розслідувань та принципам дисциплінарного провадження, таким як об`єктивність, повнота та неупередженість.

Щодо відсутності негативних наслідків, у тому числі суспільного резонансу, слід зазначити, що пунктами 1.4 та 1.5 наказу Генерального прокурора від 11.11.2020 №520 Про організацію інформування суспільства щодо діяльності органів прокуратури передбачено, що з метою належної організації інформування суспільства про діяльність органів прокуратури України органи прокуратури мають оперативно реагувати на критичні публікації та повідомлення про роботу органів прокуратури та їх посадових осіб шляхом підготовки інформацій про вжиті органами прокуратури заходи, а також спростувань у разі поширення медіа недостовірних даних щодо роботи прокуратури. За наявності подій, що набули значного суспільного значення або резонансу, у межах компетенції надавати офіційні коментарі щодо встановлених обставин, положень законодавства та вжитих органами прокуратури заходів. Соціально значущу інформацію невідкладно доносити до громадськості з використанням усіх доступних каналів комунікації.

Однак, виконання вимог вказаних пунктів наказу №520 Київської міською прокуратурою до суду не надано.

Твердження позивача про порушення КДКП строку прийняття Висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постанові від 18.01.2024 у справі №640/789/22 «…аналізуючи положення пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 266, зазначив, що він визначає загальні засади складання висновку за результатами перевірки дисциплінарної скарги. Водночас він не визначає строку складання висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора. Інші норми Порядку № 266 теж не регулюють це питання. Отже, законодавством не передбачено граничних строків для складання членом Кадрової комісії висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, діючи як суд першої інстанції, у той час, коли підсудність спорів за участю КДКП була віднесена за правилами КАС до підсудності цього Суду, вже висловлювався при вирішенні подібного спору з приводу того, що саме по собі недодержання строків проведення такої перевірки, яка відповідно до статті 46 Закону № 1697-VII є одним із етапів процедури притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності (пунктом 6 Порядку № 266 передбачено такий же етап дисциплінарного провадження) не може бути підставою для визнання протиправним викладеного у рішенні кадрової комісії висновку щодо кваліфікації певних дій прокурора як таких, що мають характер дисциплінарного проступку (рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2018 у справі № 800/381/17 (П/9901/61/18).».

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №14дп-24 від 17.01.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_1 » прийнято протиправно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Беручи до уваги наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №14дп-24 від 17.01.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_1 », суд вбачає підстави для визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора Олексія Хоменка №7-дц від 01.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури з 05.02.2024.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі також Порядок, станом на момент виникнення спірних правовідносин), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При цьому, згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Позивачем до матеріалів справи надано Довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 02.02.2024 №21/18 Київської міської прокуратури, відповідно до якої за останні 2 місці роботи, що передували звільненню позивача, а саме: грудень 2023 року та січень 2024 року останнім отримано заробітну плату у розмірі 139 200,00грн. (грудень 2023 року 72 000,00грн. та січень 2024 року 67 200,00грн.).

Середньоденна заробітна плата позивача складає 3 163,64грн.

За період з 05 лютого 2024 року по день прийняття рішення у справі 18 грудня 2024 року кількість робочих днів складає 228 днів.

Відповідно середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 лютого 2024 року по 18 грудня 2024 року складає 721 309,92грн. (228*3 163,64грн.).

Згідно з п.п. 2 та 3 ч. 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Зважаючи на те, що при зверненні позивача до суду з даним позовом останній був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №14дп-24 від 17.01.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків Генерального прокурора Олексія Хоменка №7-дц від 01.02.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури, з 05 лютого 2024 року.

Стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.02.2024 по 18.12.2024 у розмірі 721 309,92 грн. (сімсот двадцять одна тисяча триста дев`ять гривень, 92 копійки).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської міської прокуратури, з 05 лютого 2024 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 69 600,08 грн. (шістдесят дев`ять тисяч шістсот гривень, 08 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.