Рішення № 123902263, 19.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рокуСправа №160/24590/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 160/4541/24 з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та обчислити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №160/4541/24 без обмеження її граничним розміром встановленим статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. Позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року у справі №160/4541/24 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 27.11.2023 №97/6/04-97-10/РГ з 01.02.2020, від 27.11.2023 №98/6/04-97-10/РГ з 01.02.2021, від 27.11.2023 №99/6/04-97-10/РГ з 01.02.2022, від 27.11.2023 №100/6/04-97-10/РГ з 01.02.2023, виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, y відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та з урахуванням раніше виплачених сум. 19.06.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо стану виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року у справі №160/4541/24. Листом від 19.07.2024 року № 41343-28443/Я-01/8-0400/24 відповідач повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №160/4541/24 позивачу проведено перерахунок пенсії, однак, в межах максимального розміру, передбаченого статтею 43 Закону № 2262, оскільки зазначеним рішенням суду не зобов`язано органи Пенсійного фонду України виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром. З огляду на викладене, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, а тому звернувся до суду за захистом свої прав.

Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Крім того, ухвалою суду від 18 вересня 2024 року витребувано у відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) належним чином завірену копію розрахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року по справі №160/4541/24.

Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду «Про доставку електронного листа», документ в електронному вигляді «ст. 262 ч.5 Ухвала про відкриття спрощеного провадження (без повідомлення сторін)» від 18.09.2024 по справі №160/24590/24 надіслано одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет і доставлено до цього кабінету 19.09.2024.

12 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідачем зазначено, що відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. За таких обставин, твердження позивача з приводу того, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №160/4541/24 безпідставно проведено перерахунок пенсії, в межах максимального розміру, є не обгрунтованими, оскільки пенсійним органом перерахунок пенсії проведено у відповідності до норм статті 43 Закону № 2262.

Також, 29.11.2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Розрахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.08.2024 року по пенсійній справі №0405018956-ДПА.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року у справі №160/4541/24 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 27.11.2023 №97/6/04-97-10/РГ з 01.02.2020, від 27.11.2023 №98/6/04-97-10/РГ з 01.02.2021, від 27.11.2023 №99/6/04-97-10/РГ з 01.02.2022, від 27.11.2023 №100/6/04-97-10/РГ з 01.02.2023, виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, y відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 року у справі №160/4541/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №160/4541/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року у справі № 160/4541/24 та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 року проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 80% з 01.02.2020 від грошового забезпечення 16608,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 97/6/04-97-10/РГ, з 01.02.2021 від грошового забезпечення 17929,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 98/6/04-97-10/РГ, з 01.02.2022 від грошового забезпечення 19577,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 99/6/04-97-10/РГ та з 01.02.2023 від грошового забезпечення 21180,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 100/6/04-97-10/РГ, наданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

19.06.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо стану виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року у справі №160/4541/24.

Листом від 19.07.2024 року № 41343-28443/Я-01/8-0400/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року у справі № 160/4541/24 та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 року проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 80% з 01.02.2020 від грошового забезпечення 16608,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 97/6/04-97-10/РГ, з 01.02.2021 від грошового забезпечення 17929,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 98/6/04-97-10/РГ, з 01.02.2022 від грошового забезпечення 19577,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 99/6/04-97-10/РГ та з 01.02.2023 від грошового забезпечення 21180,00 грн, яке зазначено у довідці від 27.11.2023 за № 100/6/04-97-10/РГ, наданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Доплата пенсії на виконання рішення суду у сумі 62471,56 грн обчислена тільки за період з 01.02.2020 по 28.02.2023 та з 01.08.2023 по 31.07.2024 та в межах максимального розміру, передбаченого статтею 43 Закону № 2262, оскільки зазначеним рішенням суду не зобов`язано органи Пенсійного фонду України виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, при цьому на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 160/13096/22 розмір пенсії з 01.03.2023 по 31.07.2023 вже було

обчислено в межах максимального розміру. З 01.08.2024 року виплата пенсії позивачу буде проводитися у розмірі 23 610,00 грн, який обчислено на виконання рішення суду. Органи Пенсійного фонду України в своїй діяльності керуються нормами чинного законодавства.

Не погодившись з діями відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Так, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI (далі Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011 року.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

З дати ухвалення вказаного рішення і до дня вирішення цієї справи по суті, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII змін не зазнавала.

Таким чином, наразі відсутня норма права, яка б передбачала обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.

Згідно статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Крім того, згідно з висновками мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016 (пункт 7) Конституційний Суд України зауважує, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.

Також суд зауважує, що у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18, від 11.07.2022 у справі №620/613/21.

З доданого до матеріалів справи листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.07.2024 року № 41343-28443/Я-01/8-0400/24, вбачається, зокрема, що доплата позивачу пенсії на виконання рішення суду від 22.04.2024 року по справі № 160/4541/24 у сумі 62471,56 грн обчислена тільки за період з 01.02.2020 по 28.02.2023 та з 01.08.2023 по 31.07.2024 в межах максимального розміру, передбаченого статтею 43 Закону № 2262, оскільки зазначеним рішенням суду не зобов`язано органи Пенсійного фонду України виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, а тому з 01.08.2024 року виплата пенсії позивачу встановлена у розмірі 23 610,00 грн, який обчислено на виконання рішення суду.

Згідно з Розрахунком пенсії ОСОБА_1 по пенсійній справі №0405018956-ДПА підтверджено, що розмір пенсії позивача (з урахуванням доплат, індексації), проведений на виконання рішення суду, складає 23860,00 грн. (80% грошового забезпечення), та з урахуванням максимального розміру з 01.08.2024 року її розмір складає 23610,00 грн.

Відтак, всупереч вимог чинного законодавства, відповідачем у спірних правовідносинах застосовано норму закону, яка втратила чинність, є нечинною, з огляду на що він діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що права та інтереси позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року у справі № 160/4541/24 з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на те, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірність своїх дій та прийняття відповідних рішень, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 160/4541/24 з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №160/4541/24 без обмеження її максимальним розміром, встановленим статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та виплатити пенсію з урахуванням сплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева