Рішення № 123900895, 18.12.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/20375/24-Е

Провадження №2-а/522/323/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

за участі секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До суду через підсистему Електронний Суд 19.11.2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позову вказано, Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним чином. Так, 08.11.2024 року поліцейським Корніловим П.А. винесено постанову серії ЕНА № 3438956 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Сторона позивача не погоджується з цією постановою, вважаючи її прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, без належного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Позивач стверджує, що поліцейський Корнілов П.А. виніс постанову керуючись виключно суб`єктивними припущеннями, без належних доказів. Позивач зазначає, що діяв у відповідності до п. 8.11 ПДР України, продовживши рух через перехрестя, забезпечуючи безпеку дорожнього руху.

Позивач також вказує на процесуальні порушення у постанові, зокрема, місце скоєння адміністративного правопорушення зазначено невірно, адже за вказаною адресою відсутні світлофорні об`єкти та перехрестя. Окрім того, обґрунтування вини базується виключно на даних сприйняття співробітників поліції, без інших доказів чи показань свідків.

Позивач посилається на ст. 62 Конституції України, яка гарантує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Позивач вказує на необхідність доведення правомірності постанови належними та допустимими доказами, зібраними згідно зі ст. 251 КУпАП.

Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3438956 від 08.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Ухвалою суду від 21.11.2024 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

09.12.2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до вказаного відзиву відповідач вказує, що Відповідач заперечує позовні вимоги, зазначаючи, що твердження позивача не відповідають дійсності та спростовуються наступним:

На думку позивача, пункт 8.11 Правил дорожнього руху в даному випадку не може бути застосований, оскільки водій був завчасно попереджений про зміну сигналу світлофора, отже мав реальну змогу безпечно зупинитися у передбаченому Правилами дорожнього руху місці та виконати вимогу світлофора. Як видно з відеозапису, інший учасник дорожнього руху на сірому транспортному засобі, що рухався попереду позивача, зробив це.

Розділом 8 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою світлофорів. Відповідно до п. 7.30 ДСТУ 4092-2002, зелений сигнал світлофора повинен мигати протягом 3 секунд перед увімкненням жовтого сигналу. Як видно на відеозаписі, миготіння зеленого сигналу здійснювалось протягом 3 секунд, що попереджало про зміну сигналу.

Відповідно до Правил дорожнього руху, водій повинен обирати таку швидкість, при якій він зможе вчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки, включаючи зміну сигналів світлофора. Позивач, наближаючись до перехрестя, не зменшив швидкість, а навпаки збільшив її, що призвело до порушення безпеки дорожнього руху.

Щодо начебто процедурних порушень оскаржуваної постанови, сторона відповідача зазначає, що якщо спірне рішення прийнято у межах компетенції органу та з його змісту можна чітко встановити порушення законодавства і відповідні санкції, таке рішення може бути визнане правомірним навіть при недотриманні окремих елементів форми.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання рішення протиправним за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху. При розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі № 826/11623/16..

У судове засідання призначене на 18.12.2024 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).

З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що 08.11.2024 року о 20:05 поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області капралом поліції Корніловим П.А. було винесено постанову серії ЕНА № 3438956 про адміністративне правопорушення. Громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 8.7.3.ґ ПДР України, жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Згідно п. 8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до вимог п. 8.11. ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність поряд з іншим, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з власного відеореєстратора транспортного засобу ОСОБА_1 , а також витягами з відеозаписів з портативних відеореєстраторів інспекторів («ПВР 286187» та «ПВР 474574»).

Відеозапис з власного відеореєстратора, наданий самим ОСОБА_1 , відображає обставини, описані в оскаржуваній постанові.

Оглянувши відеозапис та покадровий опис наданий відповідачем з відзивом, суд погоджується зі стороною відповідача. На запису чітко видно, як транспортний засіб під керуванням позивача рухається у лівій смузі для руху позаду іншого транспортного засобу, і обидва вони наближаються до перехрестя вул. Євгена Чикаленко (Академіка Вільямса) та вул. Сім`ї Глодан (Ільфа та Петрова). На відеозаписі видно, як світлофор починає працювати у миготливому зеленому режимі, що дозволяє рух і попереджає про наступну зміну режиму світлофора на жовтий.

З огляду на правила дорожнього руху, водій повинен був вжити заходів щодо зупинки транспортного засобу перед світлофорним об`єктом або продовжити рух на зелений сигнал світлофора.

Однак, ОСОБА_1 проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора, що є порушенням ПДР.

Суд не погоджується з обґрунтуванням позивача про наявність обґрунтованих підстав для проїзд на жовтий сигнал світлофора виходячи з дорожньої обстановки для забезпечення безпеки руху. Так, судом встановлено, що дорожня обстановка дозволяла позивачу здійснити гальмування, при цьому не створивши умови для утворення ДТП та не застосовуючи екстрене гальмування. Суд звертає увагу, що позивач з невеликою швидкістю під`їжджаючи до регульованого перехрестя заздалегідь міг і повинен був побачити мигаючий зелений сигнал світлофора, що давало йому змогу безпечно і безперешкодно зупинити транспортний засіб, як це було зроблено іншим учасником дорожнього руху, що вбачається з відеозапису.

Відповідно до ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, поліцейський виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, яке складається з штрафу в розмірі 510 грн. Після закінчення розгляду справи, інспектор оголосив постанову та надав її копію позивачу, що підтверджується відеозаписами.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що вони відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно доч.1ст.14-2КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Таким чином, суд вважає, що постанова серії ЕНА № 3438956 від 08.11.2024 року була винесена правомірно, а адміністративне стягнення накладено обґрунтовано..

Враховуючи вищевказане суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч. 2 ст. 122 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 241, 244, 246, 268, 271, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м.Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: А.В. Науменко

18.12.24