Рішення № 123900859, 12.12.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 947/38134/23

Провадження № 2/522/3112/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До суду з вказаним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 , з посиланням на те, що 21 травня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МАНІФОЮ» було укладено електронний Договір № 2360272 про надання грошових коштів у позику. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «МАНІФОЮ» та розміщених на їх сайті Згідно умов Кредитного договору ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 4800 гривень, зі сплатою стандартної процентної ставки 1,99 % на день, строком на 30 днів до 20.06.2021 року. ТОВ «МАНІФОЮ» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 4 800 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. В подальшому відповідач будь-яких платежів за договором не здійснював.

10.09.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як фактором, було укладено Договір факторингу 10-09/2021, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Договором позики.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором Відповідача повідомлено шляхом направлення на електронну пошту andreibasalov0@gmail.com, зазначену при укладенні Договору, відповідного повідомлення

11.07.2022 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу №1, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки, станом на станом на 08.11.2023 року заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 4800, сума процентів за користування кредитом - 7641,59, сума процентів за прострочену позику - 2424, всього 14865,59 грн..

Позивач просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 14 865,59 грн., з яких 4 800,00 грн. - тіло кредиту, 7641,59 грн. - сума процентів за користування кредитом, 2424,00 грн. - сума процентів за прострочену позику, інфляційні витрати у розмірі - 5 128,62 грн., три відсотки річних у розмірі 1062,99 грн. судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем 29.02.2024 року подано відзив на позовну в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи тим, що нарахування інфляційні втрат та трьох відсотків річних, позивач проводив за періоди 2022 року по червень 2023 року, сума, яка бралась для розрахунку становила 14865,59 грн.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін-до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

«18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитедавцем (позикодавцем), позичальник ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на Користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вважає, що нарахування інфляційних витрат та 3% річних у період дії воєнного стану на території України - незаконне.

Щодо зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, у відзиві зазначив, що до матеріалів позовної заяви, долучено копію відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 4173-ВП від 28.09.2023 року з інформацією про переказ коштів.

Згідно зі змістом позовної заяви: «ТОВ «МАНІФОЮ» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4800,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 (довідка ТОВ «ФК «Вей фор пей» про перерахування коштів додається).».

Проте, з вказаної Відповіді неможливо встановити ні власника рахунку/картки, ні даних по здійсненій операції, а також, даних, стосовно кредитного договору, за яким здійснювались перекази.

Вважає, що відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» не є належним та допустимим доказом на підтвердження Факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та (отримання) відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі: про інформаційну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ''ВЕЙ ФОР ПЕЙ" та позивачем.

Таким чином, вважає, що у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 4800 грн.

07 березня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив із зазначенням, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. На підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «МАНІФОЮ», позивачем надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «j54441», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

15.03.2024 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій присли стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму заборгованості в розмірі 14 865,59 грн., інфляційні втрати 894,05 грн., три відсотки річних 301,79 грн., всього 16061,43 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про витребування доказів задоволено. Поновлено строк на подачу клопотання. Витребувано із АТ «УкрСиббанк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 21.05.2021 на дану платіжну картку банком емітентом якої є АТ «УкрСиббанк» у сумі 4800 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).

Ухвалою суду від 16.10.2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про витребування доказів задоволено. Поновлено строк на подачу клопотання. Витребувано у АБ «УКРГАЗБАНК» (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 19,21,23) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 21.05.2021 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АБ «УКРГАЗБАНК», у сумі 4800 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» у судове засідання не з`явився, 12.12.2024 року подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 21 травня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МАНІФОЮ» було укладено електронний Договір № 2360272 про надання грошових коштів у позику, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 4 800 гривень.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІФОЮ» та розміщених на відповідному сайті, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «j54441».

Строк кредиту за вказаним договором - 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживання та реальної річної процентної ставки за договором позики, що є Додатком №1 до цього договору.

10.09.2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як фактором, було укладено Договір факторингу 10-09/2021, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Договором позики.

11.07.2022 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу №1, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, первісний кредитор повинен передати позивачу документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення в тому числі документи, які підтверджують перерахування коштів 21.05.2021 року на картку ОСОБА_1 у сумі 4 800 грн. від ТОВ «МАНІФОЮ», оформленими належним чином.

На виконання ухвали суду від 27.05.2024 року АТ «Укрсиббанк» 01.07.2024 року надано відповідь, згідно якої ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) в АТ «Укрсиббанк» рахунки не відкривав.

Також, на виконання ухвали суду від 16.10.2024 року АТ «Укргазбанк» Одеська обласна дирекція 09.12.2024 року надано відповідь, в якій зазначено, що картка НОМЕР_1 ОСОБА_1 відділенням №197/15 не випускалась. Зарахування коштів 21.05.2021 р. в сумі 4 800 грн. на жодний із зазначених, наявних у ОСОБА_1 рахунків не здійснювалось.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом та не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п.п.12,13 ч.1 ст.1 Закону України «Про довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Вищезазначений кредитний договір № 2360272 від 21 травня 2021 року підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Так, відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, Позивач має довести надання позичальникові, тобто Відповідачу грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, Верховний Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25травня 2021 року у справі N554/4300/16-ц дійшов висновку, що "належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі."

Аналогічна правова позиція стосовно первинних документів застосована і в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року по справі N 161/16891/15-ц та в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2018 року у справі N 364/737/17.

Отже, позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення перерахування коштів та розміру заборгованості виключно первинними документами.

Аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 29.01.2020 року у справі N 755/18920/18.

З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «МАНІФОЮ» умов кредитного договору № 2360272 від 21.05.2021 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок саме відповідача.

Відтак, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки інформація щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача у кредитному договорі № 2360272 від 21.05.2021 року відсутня.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що визначення суми кредиту в договорі не свідчить про отримання позики, а також що позивачем у даній справі не доведено належними й допустимими доказами отримання відповідачем коштів за договором № 2360272 від 21.05.2021 року.

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відтак, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, враховуючи, що позивачем, не надано доказів, підтверджуючих виконання ТОВ «МАНІФОЮ» умов кредитного договору № 2360272 від 21.05.2021 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок саме відповідача, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, відносяться на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 6, 205, 207, 512, 513, 516, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 76 - 81, 133, 137, 141, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із відсутністю електропостачання у суді, повний текст рішення суду виготовлений 18 грудня 2024 року.

Суддя Р.Д. Абухін

12.12.24