Ухвала суду № 123894525, 12.12.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10878/24

н/п 1-кс/953/9079/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130001813 від 25.11.2024, про зміну запобіжного заходу відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Закарпатської обл., Свалявського р-ну, с. Плоске, громадянки України, українки, із неповною вищою освітою, в цивільному шлюбі, має на утриманні 4 дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , офіційно не працевлаштована, не є інвалідом, не є військовослужбовцем, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима: 12.11.2018 вироком Свалявського районного суду Закарпатської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу розміром 850 грн.; 07.02.2022 до Свалявського районного суду Закарпатської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071150000030 від 27.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України

Встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 12.12.2024 року надійшло клопотання слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130001813 від 25.11.2024, про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з домашнього арешту на тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024221130001813 від 25.11.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.11.2024 близько 12:00 год., більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , маючи умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна, і реалізовуючи його, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на території Україні на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в подальшому неодноразово продовженого та діючого на теперішній час по всій території України, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно взяла з вішалки, тим самим таємно викрала сумку чорного кольору, в якій знаходилися грошові кошти в розмірі 9000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 371574 грн., та 22000 грн., які належать потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В подальшому ОСОБА_5 покинула місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матеріальну шкоду, на загальну суму - 393574 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 08.12.2024 близько 16:00 год., більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , маючи умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна, і реалізовуючи його, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на території Україні на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в подальшому неодноразово продовженого та діючого на теперішній час по всій території України, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно взяла з тумбочки, тим самим таємно викрала грошові кошти в розмірі 2600 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 108153,5 грн., та 30000 грн., мобільний телефон Samsung M21 IMEI НОМЕР_1 голубого кольору, в прозорому чохлі, в який влаштована сім картка мобільного оператору Vodafone з номером телефону НОМЕР_2 , який зі слів потерпілого коштує 2401 грн., які належать потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В подальшому ОСОБА_5 покинула місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матеріальну шкоду, на загальну суму - 140554,5 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

29.11.2024 до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

11.12.2024 о 18:30 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно вимог ст.ст.42, 276-278 КПК України, повідомлено про нову підозру і зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Таким чином, під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_5 , остання 08.12.2024 вчинила нове кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом продовження застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов`язків, а також запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, просить змінити раніше обраний запобіжний захід на інший, більш суворий.

Прокурор в судовому засіданні просить змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, зазначених в п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України та обгрунтованість пред*явленої підозри за ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий підтримав позицію прокурора та просив врахувати, що підозрювана після обрання їй запобіжного заходу, знову вчинили кримінальне правопорушення, де потерпілим є та ж сама особа, що був і раніше.

Підозрювана в судовому засіданні просила врахувати її сімейний стан та обставини, які склалися, просила вирішити дане питання на розсуд суду.

Потерпілий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та слідчого, просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на тримання під вартою, пояснивши обставини скоєного.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування №12024221130001813 від 25.11.2024, за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України по 2 епізодах ( 24.11.2024, 08.12.2024).

За результатами розгляду даного клопотання застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів:

- заявою ОСОБА_6 , про вчинення злочину, який мав місце 24.11.2024 за адресою: АДРЕСА_5 ;

- протоколом огляду місця події від 24.11.2024 за адресою: АДРЕСА_5 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 25.11.2024;

- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 26.11.2024;

- протоколом огляду відеозапису від 26.11.2024;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_6 від 26.11.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 26.11.2024;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 26.11.2024;

- протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_5 від 27.11.2024;

- протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_6 від 27.11.2024.

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 11.12.2024;

- протоколом огляду предметів за участі ОСОБА_5 від 11.12.2024;

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за викладених у клопотанні обставин. Дані обставини стороною захисту не оспорюється.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Звертаючись з клопотанням, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Дослідивши всі представлені відомості та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя вважає встановленими існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, які відноситься до категорії тяжких, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; вона офіційно не працевлаштована та не має постійного офіційного джерела доходів, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення умисних кримінальних правопорушень, що в свою чергу може свідчити про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, в тому числі корисливих з метою покращення свого матеріального становища.

Крім того, під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_5 , остання 08.12.2024 вчинила нове кримінальне правопорушення відносно того ж самого потерпілого, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом продовження застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

А відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п. п. 1,5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваної інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, що також підтверджено обставинами вчинення нею кримінального правопорушення в період дії іншого запобіжного заходу.

Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши всі обставини вчиненого та наявність станом на теперішній час зміни підозри в період дії домашнього арешту, вважає, що на цей час існують правові підстави для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з домашнього арешту на тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, і саме цей запобіжний захід здатний забезпечити виконання нею процесуальних обов*язків.

Підозрюваною в судовому засіданні не надані належні обґрунтування щодо відсутні встановлених слідчим суддею ризиків.

Слідча суддя враховує всі дані по особі підозрюваної, що та раніше судима, відносно неї перебувають на розгляді кримінальні провадження в суді, проживає в Закарпатській області, не працевлаштована, з її слів перебуває в цивільному шлюбі, має 4 неповнолітніх дітей, якими займаються інші особи.

Всі ці зазначені та досліджені судом дані про особу підозрюваної не зменшують існування встановлених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити дії, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання також не було надано відомостей про неможливість перебування підозрюваної в умовах тримання під вартою ані за станом здоров*я, або з інших підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи наявність визначених ризиків, а також те, що даний злочин, що інкриміновано є злочином проти власності, який вчинений під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання винуватою у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, і слідчий суддя змінює відносно підозрюваної запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування. Об*єктивних даних на спростування даних висновків слідчого судді стороною захисту не надано.

За таких обставин клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з визначенням застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121120 грн., та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з врахуванням всіх повідомлених даних по особі підозрюваної, розміру заподіяної шкоди, даних про майновий та сімейний стан підозрюваної та обставин інкримінованих правопорушень, і оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, зупинення

її злочинної діяльності.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів»

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

Ухвалив:

Клопотання слідчого, погодженого прокурором про зміну запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», на строк 45 днів, тобто до 25.01.2025 року, в межах досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 121120 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого судді, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування з свідками, потерпілим по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваній, що в разі не виконання покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близьких родичів підозрюваної ОСОБА_5 про взяття під варту останньої.

Встановити строк дії ухвали до 25.01.2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідча суддя