Рішення № 123892197, 19.12.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/13656/23

Провадження № 2/183/1348/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Самар Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА») звернулося до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (надалі - відповідач, Споживач) на користь позивача суму заборгованості в розмірі 32800 грн, інфляційні втрати - 10200,80 грн, три відсотки річних - 1924,87 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - Кредитор) є фінансовою установою та має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

02 серпня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний Договір № 4561323 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір). Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року (далі - Правила), розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) становить 10000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту (01 вересня 2021 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору). Договором передбачена знижена процентна ставка 1,425 % в день, яка застосовується при дотриманні певних умов. Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. Пп. 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Вказує, що для оформлення Кредитного договору відповідач зайшов на вебсайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Надалі відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (надалі - «ІТС»). Потім для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом пере направлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту відповідачу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання. Після прийняття відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M587801, після чого відповідач отримав кредит в сумі 10000 грн на свою платіжну карту № НОМЕР_1 . Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту. Таким чином ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надавши йому кредит в сумі 10000 грн.

29 серпня 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 28,00 грн. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п. 4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 28.09.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

28 вересня 2021 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором укладено Договір факторингу № 25-05/2022 (далі також Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Позивач указує, що станом на 11 березня 2024 року заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена, складає: 10 000,00 грн - тіло кредиту, 45600,00 грн - нараховані проценти. Також за період з лютого 2022 року до січня 2024 року позивачем відповідачу нараховано інфляційні у розмірі 22 800,00 грн та три відсотки річних за період з 28 грудня 2021 року по 12 грудня 2023 року (714 днів) у розмірі 1924,87 грн.

Постановленою суддею ухвалою від 19 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. Недоліки усунуті позивачем 05 січня 2024 року.

Постановленою суддею ухвалою від 15 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 02 серпня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4561323 про надання споживчого кредиту (а.с.14-23), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М587801 о 16:11 год. Згідно з умовами Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору); тип процентної ставки - фіксована (п.1.5). Cтандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору (п. 1.5.1 Договору).

Відповідно до п. 1.5.2 Кредитного договору Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору,а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Споживача лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

За п. 1.6-1.8.2 Кредитного договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 24079,41% річних; за зниженою ставкою 3,71% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 15 700 грн; за зниженою ставкою 10 030,00 грн.

Відповідно до п.2.1, 2.4 Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору.

За п. 3 Договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації),виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до п.4.2 Договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день. Розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5.1 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду Товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до пп.1.5.2. Договору залежить від того чи отримає Споживач індивідуальну знижку від Товариства на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання Споживач погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором чітко визначені відповідно до домовленості Сторін, та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.

За п. 4.1 Договору Строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

За п.4.3.1-4.4 Кредитного договору сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору. Вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін передбачена в п.4.2 Договору виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в п.4.3 Договору - письмово цим Договором, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

За п. 4.2, 4.2.1 - 4.2.2, 4.2.4 Кредитного договору порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача (далі - пролонгація): споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті.

За пп. 1, 3, 8 п.5.1 Кредитного договору, 5.1 Товариство має право: вимагати від Споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача; у випадку допущення Споживачем прострочення виконання зобов`язань за цим Договором передавати інформацію про прострочену заборгованість близьким родичам, зокрема інформацію про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов`язання за цим Договором або відповідно до законодавства.

Згідно з п.10.6 Кредитного договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що відтворений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

У пункті 11 Договору споживачем вказано власний номер мобільного телефону НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Також, убачається, що 02 серпня 2021 року о 16:11 год. ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М587801 таблицю обчислення загальної вартості кредиту за договором № 4561323 (а.с.24), Паспорт споживчого кредиту (а.с.25-29) які містять умови кредиту, процентні ставки, дату повернення кредиту 01 вересня 2021 року.

У відповідності до листа генерального директора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 06 червня 2022 року вих. № 2024 на адресу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» повідомляє про успішність наступної операції, згідно з договором з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» № 087/20-П від 08 липня 2020 року: 973712367 на суму 10 000 грн 02 серпня 2021 року о 16:23 год., номер картки: НОМЕР_2 (а.с.93-95, 96).

Відповідно до карти обліку договору від 02 серпня 2021 року № 4561323, укладеного з позичальником ОСОБА_1 загальна сума заборгованості становить 32 800 грн, з яких 10 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 28,00 грн - проценти за зниженою ставкою, та 22 800,00 грн проценти за стандартною ставкою, сплачені боржником проценти в сумі 28,00 грн (а.с.30-45). З указаної карти вбачається сплата ОСОБА_1 процентів: 29 серпня 2021 року - 28 грн.

25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, укладено Договір факторингу № 25-05/2022, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами (а.с.45-72).

25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на виконання Договору Факторингу укладено Акт прийому передачі Реєстру боржників (а.с.81).

Відповідно до витягу з реєстру боржників Факторові Клієнтом відступлено право вимоги за № 630 до Боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 4561323 на суму заборгованості за основною сумою 10 000,00 грн, сумою заборгованості за відсотками - 22 800,00 грн (а.с.82).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором повідомлено відповідача шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідного повідомлення (а.с.83).

Вирішуючи спір, суд ураховує наступні положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача перейшли всі права щодо права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 4561323. Також, на виконання умов Договору факторингу, Кредитного договору, відповідачу направлено в електронній формі на електронну адресу, вказану в договорі повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.

Як установлено у ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України установлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як свідчить зміст ч. 3, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки надані матеріали справи містять докази підпису відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 02 серпня 2021 року Кредитного договору та додатків до нього, позивачем надано належні докази отримання грошових коштів відповідачем на платіжну карту, вказану в договорі у розмірі 10000,00 грн - позивачем доведено факт укладання Кредитного договору між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Укладений договір та додатки до нього, підписані відповідачем свідчать, що відповідач був обізнаний з умовами кредиту, обставинами сплати процентів, процентних ставок, умов, за яких вони застосовуються. Відповідачем не надано жодного доказу виконання в повному обсязі обов`язку, який виник у нього на підставі Кредитного договору. У визначений Кредитним договором строк відповідач суму заборгованості за основним боргом, проценти не повернув.

Нормами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що кредитодавець умови договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти у зазначеному вище розмірі. Однак, відповідач, у порушення умов договору, взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, у встановлений строк не виконав, у зв`язку з чим, станом на 12 грудня 2023 року утворилась заборгованість.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу на узгоджений сторонами договору строк кредиту - 30 днів. Відтак, термін повернення кредиту та відсотків за ним, установлений договором - 01 вересня 2021 року.

У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16 зазначено, що відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Умовами укладеного між сторонами Кредитного договору передбачено можливість пролонгації договору за ініціативою Споживача на строк 30 днів, у тому числі шляхом сплати Споживачем нарахованих процентів. Надана суду Картка обліку договору вказує на сплату позивачем 29 серпня 2021 - 11 400 грн. Сплачені суми становлять розмір процентів нарахованих у період до 01 вересня 2021 року. Відтак, суд висновує що відповідачем один раз надано пропозицію Кредиторові за власною ініціативою про продовження Кредитного договору на 30 днів і продовжено за власною ініціативою строк дії договору до 01 жовтня 2021 року включно.

Умовами Кредитного договору узгоджена можливість продовження дії договору на кожен день, але не більше ніж на строк 90 днів за умови продовження позичальником користування кредитними коштами. Крім того, передбачено, що строк дії договору - до повного виконання зобов`язань. При цьому, суд убачає з наданих доказів, що кредитні кошти надані відповідачеві одноразовим платежем та доказів того, що за час з 01 вересня 2021 року відповідачем подана заява про продовження дії кредитного договору, або вчинені дії з повернення кредиту, чим спрямовано свою волю на продовження строку кредитування матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1, 2, п. 9 ч. 3, ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Так, наведені у п. 1.5.1, 4.1, 4.3.1 умови Кредитного договору щодо пролонгації без згоди позичальника, а також встановлення п. 4.3.2 про надання згоди споживача на автопролонгацію договору є суперечливими, так як пунктами 1.4 цього кредитного договору чітко визначено, що строк кредиту становить 30 днів та у договорі не вказано іншої умови, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку, передбаченому п. 4 цього договору для можливості висловити незгоду з автопролонгацією. Більш того, сторонами передбачена відповідальність за прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору.

За таких обставин, суд висновує про те, що умовами договору про споживчий кредит сторони погодили строк його дії до 01 вересня 2021 року, Споживачем продовжено строк дії договору до 01 жовтня 2021 року, тому починаючи з наступної за зазначеною дати, як первісний кредитор так і позивач не мали права нараховувати проценти за користування кредитом у розмірі відсотків, встановлених договором та про те, що для фактичної пролонгації договору є необхідним воля позичальника, яка б полягала у вчиненні дій, що свідчили б про намір продовжити кредитний договір.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (14-10цс18) вказано, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) зазначено, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

З наданого розрахунку вбачається, що первісним кредитором відсотки нараховані і поза межами строку Кредитного договору не в розмірі 3 % річних, а в розмірі, встановленому п. 1.5.1 Кредитного договору. Вимоги про стягнення процентів за ст. 625 ЦК України у розмірі 3% річних позивачем не заявлено. При цьому, умовами договору з урахування пролонгації за волі Споживача встановлено строк повернення кредиту та процентів - до 01 жовтня 2021 року.

Відтак, ураховуючи принцип диспозитивності, розрахунок заборгованості за Договором кредиту, наданий позивачем, суд, вважає неправомірним проведення нарахування відповідачеві відсотків у розмірі по 190,00 грн за період з 02 жовтня 2021 року. Внаслідок чого з відповідача на користь позивача, окрім основної заборгованості, підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5 700,00 грн (190 * 30) суми заборгованості за відсотками (враховуючи визнання позивачем, що відсотки за період по 01 вересня 2021 року відповідачем сплачені самостійно).

Відтак, підлягають задоволенню вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 10 000,00 грн та відсотків у розмірі 5 700,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних суд враховує таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжено та який діє станом на дату розгляду справи.

У позовній заяві позивачем наведено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 28 грудня 2021 року по 12 грудня 2023 року нарахованих на суму 32 800,00 грн, розмір яких складає: інфляційні втрати - 10 200,80 грн та 3% річних - 1 924,87 грн.

Досліджуючи наведений позивачем розрахунок, суд погоджується з його методикою та формулою. Однак, ураховуючи п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, висновок суду про наявність підстав для стягнення основного боргу та відсотків у відповідному розмірі суд вважає за необхідне обмежити період нарахування інфляційних втрат та 3% річних датою 23 лютого 2022 року та нарахування проводити з суми 15 700,00 грн. Внаслідок викладеного, сума до стягнення становить: інфляційні втрати - 458,57 грн, 3% річних - 74,84 грн.

Ураховуючи вищевикладене, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором, з урахуванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання у загальному розмірі 16 233,41 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються, у тому числі, з витрат на правову допомогу, у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом норм ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно зі статтею 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна із складністю справи, кваліфікацією і досвідом адвоката. Сам факт надання правової допомоги адвокатом та отримання її клієнтом підтверджується договором про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року № 10/07-2023 (а.с.117-119), ордером та свідоцтвом (а.с.120, 121), звітом від 12 грудня 2023 року про надання правової допомоги згідно з Договором № 10/07-2023 (а.с.122), рахунком на оплату (а.с.123), а її фактична оплата - платіжною інструкцією від 12 грудня 2023 року № 2097 на суму 10 000 грн.

При цьому, за п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позов на суму 16 233,41 грн з заявлених 44 925,67 грн, що становить 36,13%, з відповідача підлягає до стягнення сума витрат на правову допомогу у розмірі 3 613,00 грн.

Суд вважає, що позивач належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката, тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідача.

Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у частково, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в мінімальному розмірі, виходячи з принципу розумності, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» заборгованість за Договором № 4561323 про надання споживчого кредиту від 02 серпня 2021 року, яка утворилася станом на 12 грудня 2023 року, у загальному розмірі 16 233 (шістнадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 41 копійка, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 700,00 грн - заборгованість за процентами; 458,57 грн - інфляційні втрати; 74,84 грн - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» судові витрати в сумі 5 760 (п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 20 копійок, які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 2 147,20 грн та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 613,00 грн.

У решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 44559822;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 19 грудня 2024 року.

Суддя Г.Є. Майна