Ухвала суду № 123892041, 17.12.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9710/24

Провадження № 1-кп/205/991/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акту кримінальному провадженні № 12024041690000869 від 18.06.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, пенсіонерки, неодружена, з середньо - технічною освітою, зареєстрована та проживає за адресою; АДРЕСА_1 раніше не судима в порядку ст. 89 КК України

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2024 року близько 08 год. 00 хв. (більш точний час не встановлено), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вийшла з приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та побачила на лавці речі свого раніше знайомого сусіда ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також банківські картки, які були на підлозі та в цей час в неї виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на викрадення офіційного документу, реалізуючи який, своєю рукою взяла з підлоги банківську картку, емітовану в AT КБ «Приватбанк» за № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , видані на ім`я потерпілого ОСОБА_5 з метою її подальшого використання для особистого збагачення, шляхом викрадення грошових коштів, які перебували на банківському рахунку.

Відповідно до примітки ст. 358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. і, п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346 III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-111 від 7 грудня 2000 року, документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її" збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) - засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним Лз видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у викраденні офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів, кваліфікуються за ознаками кримінального правонорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаною про введення воєнного стану в Україні на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 травня 2024 року № 3564-ІХ, продовжено на 90 діб, вчинила кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, у ОСОБА_6 , яка мала при собі банківські карти, емітовані AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_5 , які привласнила з корисливих мотивів, в приміщенні квартири ОСОБА_7 , розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходились на банківському рахунку та належать ОСОБА_7 в умовах воєнного стану, шляхом зняття грошових коштів в банкоматі AT КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 25.

Реалізуючи вказаний умисел, маючи при собі вищевказані картки, прибула до банкомату AT КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 29, де діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості в умовах воєнного стану, 17.06.2024 о 09:09 год, зняла грошові кошти за допомогою викраденої банківської картки, емітованої AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 в сумі 3000 грн. 00 коп., тим самим, спричинивши останньому майнову шкоду

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.

Судом роз`яснено обвинуваченій ОСОБА_6 вищенаведені положення чинного законодавства та роз`яснено право надати згоду на закриття кримінального провадження з підстав втрати чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, або заперечувати проти такого закриття, а також роз`яснено наслідки відповідних волевиявлень.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість задоволення клопотання прокурора про закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1) ч. 1 ст. 284 КПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно ч. 1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024 (далі Закон № 3886-ІХ).

За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, суд враховуючи правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суд, який мітиться у Постанові від 07.10.2024 року у справ № 278/1566/21, виходить з того, що Закон № 3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн.

Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2024 році становила 3028 грн.

Шкода, яка завдана ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.185 КК України складає за епізодом: 17.06.2024 року 3000 грн. 00 коп.

Отже, має місце декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на момент інкримінованого діяння 3028 грн, а відтак суд доходить висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчинених ОСОБА_6 , діянь, оскільки вартість майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до пункту 1-2 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1ст. 479-2 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Положення п.4-1 ч.1ст. 284 КПК України регламентують, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченої ОСОБА_3 , яка надала згоду на закриття кримінального провадження щодо неї в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України за вищевказаним епізодом злочинної діяльності підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284, ч.2 ст.284, ст.ст.285-288,181, 194, 331, 372,376, 479-2 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження № 12024041690000869 від 18.06.2024 року в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її постановлення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя ОСОБА_1