Рішення № 123892038, 04.11.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

04.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/7653/24

Справа №205/7653/24

2-о/205/199/24

РІШЕННЯ

іменем України

04 листопада 2024 року

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу №205/7653/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявник просить встановити факт його постійного проживання з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка заявника ОСОБА_3 , яка за життя склала заповіт, яким заповіла в рівних частинах йому та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 5,77 га, розташовану на території Наталівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області. На день смерті спадкодавець була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник зареєстрований за іншою адресою, але з грудня 2018 року по день смерті тітки мешкав разом з нею, доглядав її та здійснив поховання. Заявник звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через пропуск строку на прийняття спадщини. Інший спадкоємець ОСОБА_2 зверталася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та отримала відмову через пропуск строку прийняття спадщини та відсутністю документів, що підтверджують її прийняття.

Оскільки для оформлення спадкових прав необхідно встановити вищевказаний факт, заявник вимушений звернутися до суду із даною заявою.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі.

16.08.2024 року від представника Дніпровської міської ради Бровкіної М.І. надійшли пояснення, у яких заперечувала проти задоволення заяви. Заперечення обґрунтовано тим, що заявником не надано доказів постійного проживання зі спадкодавцем, купівлі ліків, здійснення належного догляду за хворою, відвідування лікаря з тіткою, ведення спільного бюджету, спільного харчування та іншого. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні заяви.

Ухвалами суду від 22.08.2024 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів та про виклик і допит свідків.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 заяву підтримали та просили задовольнити.

У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 просила заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник Дніпровської міської ради Бровкіна М.І. заперечувала проти заяви, просила в її задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, відповідно до державного акту про право приватної власності на землю (а.с.14) на земельну ділянку площею 5,77 га, що розташована на території Наталівської сільської ради. За життя ОСОБА_3 заповіла вказану земельну ділянку в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.15).

19.07.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом, а саме на вищевказану земельну ділянку.

Нотаріусом зроблено запит до департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур, згідно з відповіддю на який ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 18.06.1987 року, на день її смерті інші зареєстровані за вказаною адресою особи відсутні (а.с.78).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.08.2023 року державний нотаріус Третьої дніпровської державної нотаріально ї контори Янкова І.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 у встановлений законом строк не подавалася, заявник не був зареєстрований разом з померлою на день її смерті, а також не надані документи, що підтверджують факт прийняття спадщини заявником спільним проживанням та реєстрацією зі спадкодавцем.

На тих самих підставах постановою нотаріуса від 31.08.2023 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , інші спадкоємці з заявами не зверталися.

У судовому засіданні свідками підтверджено, що заявник з грудня 2018 року по день смерті ОСОБА_3 проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Також заявник надав докази, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 подарувала доньці заявника в 2010 році. Свідоцтво про поховання спадкодавця видано ОСОБА_1 .

З наведеного в сукупності вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст.315ЦПК України в судовомупорядку можутьбути встановленітакож іншіфакти,від якихзалежить виникнення,зміна абоприпинення особистихчи майновихправ фізичнихосіб,якщо закономне визначеноіншого порядкуїх встановлення.

Оскільки ОСОБА_1 та спадкодавець на дату смерті останньої були зареєстровані за різними адресами, факт, який просить встановити заявник, неможливо встановити у позасудовому порядку. Враховуючи положення ст. 1268 ЦК України, встановлення такого факту породжує юридичні наслідки.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та встановлення факту, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені заявником при поданні заяви, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини-задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Г. Остапенко